вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025 Справа № 904/5702/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Козаченка Олександра Олександровича, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро", м. Синельникове, Дніпропетровська область
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Фізична особа-підприємець Козаченко Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальнстю "Синельникове-Агро" в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором оренди автомобіля з екіпажем № СИ-ТО-001 від 01.03.2024 у розмірі 306 834, 60 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 247 500 грн, пеня у розмірі 11 501, 10 грн, 3% річних у розмірі 9 442, 64 грн, інфляційні втрати у розмірі 38 390, 86 грн.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 3 682 грн.
13.10.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5702/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 15.10.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 16.10.25 04:04 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
24.11.2025 від Фізичної особи-підприємця Козаченка Олександра Олександровича надійшло клопотання про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) з додатками.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № СИ-ТО-001 оренди автомобіля з екіпажем від 01.03.2024 в частині оплати наданих послуг. У зв'язку із неналежним виконанням умов договорів, позивачем нараховано відповідачу за договором пеню у розмірі 11 501, 10 грн, 3% річних у розмірі 9 442, 64 грн та інфляційні втрати у розмірі 38 390, 86 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
01.03.2024 між Фізичною особою - підприємцем Козаченком Олександром Олександровичем (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (орендар, відповідач) укладено договір № СИ-ТО-001 оренди автомобіля з екіпажем.
Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування автомобіль разом з екіпажем (далі іменуються - транспортний засіб), а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування автомобіль з екіпажем, і зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
Характеристики автомобілів визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору, автомобіль, що передається в оренду, використовується орендарем виключно для здійснення перевезень сільськогосподарських культур та добрив.
Передача автомобіля здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (пункт 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору, погоджено, що передача автомобіля в оренду, а також повернення з оренди, здійснюється на підставі актів приймання-передачі.
Фактичні строки оренди визначаються відповідно до актів приймання-передачі (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору, орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Вартість орендної плати погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід'ємною частиною.
Виплата орендної плати проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну оплату на користь орендодавця (пункт 5.3 договору).
Орендар за цим договором зобов'язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (пункт 6.3.2. договору).
Згідно з пунктом 9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 28.02.2025 року.
01.03.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди автомобіля з екіпажем № СИ-ТО-001, якою погоджено передачу в оренду автомобіля - Камаз 5410 у кількості 1 шт, а також сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за договором оренди автомобіля з екіпажем за одну добу складає 4 500 грн без ПДВ.
На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано автомобіль, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі техніки № 1 від 05.04.2024.
Як зазначає позивач, орендодавцем надано послуги з оренди автомобіля, а орендарем прийнято послуги на загальну суму 283 500 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг: № 88 від 08.04.2024 на суму 13 500 грн; № 89 від 15.04.2024 на суму 31 500 грн; № 90 від 22.04.2024 на суму 22 500 грн; № 93 від 20.05.2024 на суму 54 000 грн; № 94 від 31.05.2024 на суму 45 000 грн; № 95 від 10.06.2024 на суму 45 000 грн; № 96 від 21.06.2024 на суму 49 500 грн; № 97 від 29.06.2024 на суму 22 500 грн.
Позивачем виставлені відповідачу для здійснення оплати рахунки-фактури: № 88 від 08.04.2024 на суму 13 500 грн; № 89 від 15.04.2024 на суму 31 500 грн; № 90 від 22.04.2024 на суму 22 500 грн; № 93 від 20.05.2024 на суму 54 000 грн; № 94 від 31.05.2024 на суму 45 000 грн; № 95 від 10.06.2024 на суму 45 000 грн; № 96 від 21.06.2024 на суму 49 500 грн; № 97 від 29.06.2024 на суму 22 500 грн.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг та здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 36 000 грн (за актами: № 88 від 08.04.2024 на суму 13 500 грн; № 90 від 22.04.2024 на суму 22 500 грн), що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача за період з 01.01.2024 по 31.12.2024. Заборгованість відповідач на час розгляду справи складає у розмірі 247 500 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Враховуючи порушення замовником умов договору, позивачем нараховано пеню у розмірі у розмірі 11 501, 10 грн, 3% річних у розмірі 9 442, 64 грн та інфляційні втрати у розмірі 38 390, 86 грн.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтями 798, 799 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір № СИ-ТО-001 оренди автомобіля з екіпажем від 01.03.2024, між сторонами укладено договір найму транспортного засобу.
Щодо суми основного боргу
Згідно зі статтею ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як зазначає позивач, послуги позивачем виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами актами наданих послуг: № 88 від 08.04.2024 на суму 13 500 грн; № 89 від 15.04.2024 на суму 31 500 грн; № 90 від 22.04.2024 на суму 22 500 грн; № 93 від 20.05.2024 на суму 54 000 грн; № 94 від 31.05.2024 на суму 45 000 грн; № 95 від 10.06.2024 на суму 45 000 грн; № 96 від 21.06.2024 на суму 49 500 грн; № 97 від 29.06.2024 на суму 22 500 грн.
Згідно пункту 5.3 договорів, виплата орендної плати проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну оплату на користь орендодавця
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З урахуванням приписів пункту 5.3 договору, строк оплати послуг щодо оплати наданих послуг, є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги за вказаними договорами.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 247 500 грн є доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договорів визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується і сплачується за весь строк прострочення платежу.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 14.05.2024 по 06.10.2025 (по кожному акту окремо) у розмірі 11 501, 10 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 11 501,10 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 14.05.2024 по 06.10.2025 (по кожному акту окремо) у розмірі 9 442, 64 грн та інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 38 390, 86 грн.
Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків та встановлено, що розрахунок 3 % річних здійснено правильно, в той час, як розрахунок інфляційних втрат виконано арифметично не правильно.
За підрахункам суму інфляційні втрати за визначений позивачем період складають у розмірі 35 390, 86 грн (5 385,10 + 7 501,44 + 6 251,20 + 6 251,20 + 6 876,32 + 3 125,60)
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 3 % річних у розмірі 9 442, 64 грн та інфляційних втрат у розмірі 35 390, 86 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 646 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 30 000 грн.
В підтвердження витрат, які має сплатити позивач у зв'язку з розглядом даної справи, суду надано наступні докази: копія договору № 2025/25/09-1 про надання правничої допомоги від 25.09.2025; копія акта № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору № 2025/25/09-1 про надання правничої допомоги від 25.09.2025; копія рахунку № 2025/25/09-1 від 25.09.2025; копія квитанції про сплату 30 000 грн; копія банківської виписки від 20.11.2025; копія ордеру серії АЕ № 1430390 від 02.10.2025; копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 5409 від 03.06.2022 на ім'я Аксьонов С.О.
25.09.2025 між Фізичною особою - підприємцем Козаченка Олександром Олександровичем та адвокатом Аксьонов Сергієм Олексійовичем укладено договір № 2025/25/09-1 про надання правничої допомоги.
Згідно з п.1.1 договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.1 договору, визначено, що вартість послуг становить 30 000 грн. Умови оплати: 100% передплата.
При визначенні розміру гонорару успіху враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правничих питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (пункт 4.2 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (пункт 5.1 договору).
На виконання умов договору, адвокатом надано підписаний сторонами акт № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору № 2025/25/09-1 про надання правничої допомоги від 25.09.2025, яким погоджено вартість послуг з правничої допомоги (написання та подання позовної заяви щодо стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля з екіпажем №СИ-ТО001 від 01 березня 2024, укладеним між Фізичною особа підприємцем Козаченко Олександр Олександрович і Товариством з обмеженою відповідальністю «Синельникове-Агро» з нарахуванням всіх штрафних, а також вчинення будь-яких дій пов'язаних зі стягненням заборгованості, аналіз документів у справі) у розмірі 30 000 грн.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем рахунок на оплату № 2025/25/09-1 від 25.09.2025 на суму 30 000 грн.
Крім того, позивачем надано докази оплати у розмірі 30 000 грн.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
Так, категорія справи оренда, не потребувала вивчення судової практики тощо.
Суд зазначає, що написання позовної заяви не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки спір є малозначним. Дії щодо збирання доказів та вивчення судової практики адвокатом не вчинялись, оскільки в позивача наявні всі необхідні документи, що стосуються договору.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на специфіку справи, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/5702/25 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 30 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 10 000 грн, які і покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро". Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн суд розподіляє та покладає на позивача.
Керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126,129, 233,234, 235, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, провулок Уютний, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 31802641) на користь Фізичної особи - підприємця Козаченко Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 247 500 грн, пеню у розмірі 11 501, 10 грн, 3% річних у розмірі 9 442, 64 грн, інфляційні втрати у розмірі 35 390, 86 грн, втирати зі сплати судового збору у розмірі 3 464 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 10 000 грн
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко