вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5819/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Покров( Орджонікідзе), Дніпропетровська область
про стягнення
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу у загальному розмірі 130 043,38 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- сума основного боргу 119 292,34 грн;
- 3% річних 3 121,30 грн;
- інфляційна складова боргу 7 629,74 грн.
Ухвалою від 16.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
20.10.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" надійшла заява, в якій відповідач заперечив проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 27.10.2025 повернуто Приватному акціонерному товариству "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без розгляду.
28.10.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" надійшла заява, в якій відповідач заперечив проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 03.11.2025 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
16.12.2025 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 777052114531 від 01.08.2025 в частині сплати за поставлену електричну енергію.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо встановлення факту порушення відповідачем умов договору № 777052114531 від 01.08.2025 в частині сплати за поставлену електричну енергію, правомірність нарахування штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 3.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), укладення споживачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Як убачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (далі - Відповідач, Споживач) шляхом подання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (далі - Позивач, Постачальник) підписаного повідомлення (заяви-приєднання) про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживачу приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції «Базова Б» (далі - Комерційна пропозиція). (а.с.12).
Публічний Договір та Комерційну пропозицію опубліковано на веб-сайті Постачальника.
Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 777052114531, а Договір зареєстровано за реквізитами - № 777052114531 від 01.08.2024.
Договір є діючим, в судовому порядку не визнавався недійсним.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.
Пункт 5.5 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.1 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
За умовами цієї комерційної пропозиції Споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом. Споживач самостійного формує розрахункові документи в сервісі «Особовий кабінет після закінчення розрахункового періоду.
В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет».
Розрахункові документи можуть бути направлені Постачальником на електронну адресу Споживача, роздруковані Постачальником та отримані Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.
У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.
Позивачем формувалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи (виконує функції адміністратора комерційного обліку) - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.
Інформація за позовний період додатково підтверджена листом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 01.04.2025 № 15248/1001.(а.с. 23).
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії у відповідності до п. 11.7 Комерційної пропозиції в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди листопад 2024 р., січень 2025 р.: від 01.12.2024 № 777052114531/11/1 на суму 133 051,63 грн; від 01.02.2025 № 777052114531/1/1 на суму 3 644,53 грн.
Позивач вказує, що за розрахунковий період листопад 2024р. Відповідачем сплачено з чітким призначенням платежу загалом 17 403,80 грн наступними оплатами: від 14.01.2025 на суму 10 810,80 грн; від 01.04.2025 на суму 3 644,60 грн; від 23.04.2025 на суму 2 948,40 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Позивач вказує, що після повного погашення нарахувань за розрахунковий період жовтень 2024 р., в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період листопад 2024 р. зараховано частину з оплати від 13.11.2024, з чітким призначення платежу за розрахунковий період жовтень 2024 р., на суму 2 239,30 грн, в розмірі 0,02 грн.
Отже, позивач зазначає, що за періоди 01.11.2024 - 30.11.2024, 01.01.2025 - 31.01.2025 (розрахункові періоди листопад 2024 р., січень 2025 р.) Відповідачу нараховано 136 696,16 грн, а сплачено 17 403,82 грн., внаслідок чого заборгованість за Договором за вказаний період становить 119 292,34 грн.
Позивачем на електронну пошту Відповідачу направлено вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію від 11.03.2025 № 24/5/11/5/16356 на суму 125 885,34 грн (сума заборгованості до здійснення Відповідачем оплат від 01.04.2025 на суму 3 644,60 грн та від 23.04.2025 на суму 2 948,40 грн).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України) (діяв в період виникнення правовідносин).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ураховуючи вищевикладене, строк оплати виставлених позивачем рахунків від 01.12.2024 та від 11.02.2025 є таким, що настав.
Між тим, в установлений строк відповідач своє зобов'язання не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати відповідач до суду також не надав, доводи позивача, наведені в позовній заяві, відповідач не спростував.
З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача вартості поставленої електроенергії в сумі 119 292,34 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував 3121,30 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 07.12.2024 по 12.10.2025.
Відповідач розрахунок позивача не спростував, контррозрахунок трьох процентів річних не надав.
При перевірці розрахунку, судом помилок не виявлено тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 3 121,30 грн.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 7 629,74 грн. нараховані за загальний період з 01.01.2025 по 30.09.2025.
Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд помилок не виявив, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 7 629,74 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача вартості поставленої електричної енергії в розмірі 119 292,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 7 629,74 грн., 3% річних у розмірі 3121,30 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" до Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров (Орджонікідзе), вул. Григорія Тикви, буд. 3, код ЄДРПОУ 30866547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" (04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса, буд. 8, літера 20Д, код ЄДРПОУ 45179093) суму основного боргу в розмірі 119 292,34 грн, 3% річних у розмірі 3 121,30 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 629,74 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 15.12.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко