15 грудня 2025 року м. Харків Справа №917/1427/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» (вх.№2269П від 28.10.2025) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25 (м. Полтава, суддя Байдуж Ю. С., повне додаткове рішення складено 24.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр», м. Дніпро,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон», м. Полтава,
про стягнення 300 000 грн, -
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1427/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» про стягнення 300 000 грн безпідставно отриманих коштів.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.
При цьому, в тексті рішення не було вирішено питання щодо розподілу витрат відповідача на правничу допомогу.
Від відповідача через систему «Електронний суд» до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн (вх.№13188 від 15.10.2025).
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» про ухвалення додаткового рішення по справі №917/1427/25. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне:
- у ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги, однак у порушення вимог вищевказаної статті Закону, договір про надання правової допомоги №9 г/с від 30.07.2025 окрім зазначення про те, що вартість послуг встановлюється з розрахунку 1 години роботи адвоката у розмірі 2000 грн. (п.3.1) не містить жодних положень, передбачених вищевказаною статтею Закону;
- відповідач не надав документів, які б підтверджували сплату витрат на правову допомогу в заявленій до відшкодування сумі, отже, факт понесення ним відповідних витрат не доведено, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заявлених відповідачем вимог;
- при визначенні розміру гонорару адвокатом не було враховано складність справи та час, необхідний йому для підготовки документів у справі, а розмір послуг встановлений адвокатом у фіксованій сумі за 1 годину роботи незалежно від типу підготованих документів та їх складності.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2025 для розгляду справи №917/1427/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» (вх.№2269П від 28.10.2025) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12924 від 06.11.2025), в якому останнє просить відмовити повністю в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 по справі №917/1427/25; додаткове рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначає наступне:
- згідно з висновками Верховного Суду, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено;
- за умовами пункту 3.4. Договору про надання правової допомоги №9 г/с від 30.07.2025, оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 15-ти (п'ятнадцяти) банківських днів із дати підписання акту виконаних робіт; акт підписано 14.10.2025, отже, станом на 14.10.2025 обов'язок оплати послуг у відповідача тільки виник і жодним чином не повинен був настати саме 14.10.2025, оскільки є ще 14 банківських днів для здійснення оплати;
- Позивач не подавав клопотання про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу, тому суд самостійно не виходив за межі заявлених вимог.
Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням вищезазначених законодавчих положень, ухвала про відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження вручена сторонам в електронному кабінеті системи «Електронний Суд» 04.11.2025.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.
Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед - сервіс Днепр» звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» у справі №917/1427/25 про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 300 000,00 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач, ТОВ «Юнсон», у відзиві на позовну заяву (вх.№10170 від 04.08.2025) просив стягнути з позивача витрати відповідача на правничу допомогу адвоката, орієнтовна сума яких складає 15 000 грн та планується понесення витрат в розмірі 10 000 грн за додаткові консультації та складання додаткових процесуальних документів. Також вказано, що такі витрати будуть заявлені в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У відзиві було зазначено, що для отримання професійної правничої допомоги ТОВ «ЮНСОН» вимушено було звернутися до адвоката Самойленко М.О., з яким було укладено Договір про надання правової допомоги №9 г/с від 30.07.2025, та який надалі надає правничі послуги з вивчення матеріалів справи, а також з написання відзиву на позовну заяву ТОВ «Мед - сервіс Днепр», за що ТОВ «ЮНСОН» повинен сплатити грошові кошти; орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 15 000,00 грн, відповідач також очікує понести витрати в розмірі 10 000,00 грн за надання додаткових консультацій, складання додаткових процесуальних документів (заперечення на відповідь на відзив).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.10.2025 у справі №917/1427/25 суд відмовив у задоволенні позову ТОВ «Мед-Сервіс Днепр» у повному обсязі.
При цьому, в тексті рішення не було вирішено питання щодо розподілу витрат відповідача на правничу допомогу.
15.10.2025 до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява від 14.10.2025 (вх.№13188) про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат у зв'язку із розглядом справи №917/1432/25 у розмірі 20 000,00 грн.
До вказаної заяви додано докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: докази на підтвердження наявності у Самойленка М.О. статусу адвоката (копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія №ПТ №1380 від 22.11.2013), а також копії: Договору про надання правової допомоги №9 г/с від 30.07.2025 (далі - договір), укладеного між ТОВ «ЮНСОН» (замовник) та адвокатом Самойленком М.О. (виконавець), а також розрахунку суми гонорару та Акту виконаних робіт за вказаним договором.
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги правничого (правового) характеру за дорученням замовника у справі №917/1427/25, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Полтавської області, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані виконавцем послуги на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавцю згідно до наданого виконавцем (адвокатом) розрахунку виконаних робіт із зазначенням переліку наданих правничих послуг за цим договором, погодженого з замовником. Розрахунок та акт виконаних робіт складається адвокатом та подається на оплату після закінчення кожної із судових стадій розгляду справи за цим договором (суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції). Цим договором встановлено, що вартість послуг встановлюється з розрахунку: 1 год. роботи адвоката становить вартість - 2000 грн.
Згідно з розрахунком суми гонорару, а також з актом виконаних робіт від 14.10.2025, підписаним сторонами договору №9 г/с від 30.07.2025 р., адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) у господарській справі № 917/1427/25:
- вивчення та аналіз наданих замовником документів: позовної заяви про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 300 000,00 грн з додатками: договір 08/24МС про надання маркетингових послуг від 08.07.2024 року із додатками, копія платіжної інструкції №339500 від 25.12.2024; копії листа №9004 від 11.04.2025; лист від 01.07.2024 за вих.№7327 від ТОВ «Мед-Сервіс Груп»; надання консультацій з приводу вивчених документів щодо відсутності підстав вважати отримані кошти безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України та надання рекомендацій щодо підготовки документів (в т.ч. електронних листів), якими обмінювались сторони договору та інших документів, які доводять безпідставність позовних вимог позивача, 31.07.2025р - витрачено 1 годину, вартість послуг становить 2000,00 грн;
- складання відзиву з обґрунтуванням позиції відповідача на позовну заяву ТОВ «Мед-Сервіс Днепр» та підготовка додатків до відзиву - 04.08.2025 - витрачено 3 години, вартість послуг становить 6000,00 грн;
- складання та направлення клопотання до суду про витребування доказів від позивача в порядку ст.81 ГПК України - 04.08.2025 - 04.08.2025 витрачено, 1 годину, вартість послуг становить 2000,00 грн;
- вивчення та аналіз відповіді на відзив від 05.08.2025 з додатками та підготовка й складання та направлення до суду заперечення на відповідь на відзив із додатками на обґрунтування правової позиції відповідача 06.08.2025- витрачено 3 години, вартість послуг становить 6000,00 грн.
- складання на направлення до суду додаткових пояснень відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України та подання додаткових доказів, які не були подані разом із відзив на позов через поважні причини - 21.09.2025 витрачено 2 години, вартість послуг становить 4000,00 грн;
Загальна вартість послуг згідно з вказаним актом становить 20 000,00 грн.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі позивачем не було надано.
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» про ухвалення додаткового рішення по справі №917/1427/25. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Оскаржуване додаткове рішення мотивовано тим, що відповідачем доведено факт надання йому послуг з правничої допомоги по даній справі. Оскільки відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України відповідач заперечень щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не звертався, суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 20 000 грн підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).
За змістом ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як було встановлено вище, у відзиві на позовну заяву в даній справі відповідачем було наведено відповідний розрахунок, тобто дотримано приписів зазначеної норми.
Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).
Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Матеріалами справи підтверджується, що заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач подав до господарського суду 14.10.2025, тобто в межах п'ятиденного строку після ухвалення рішення від 09.10.2025 у справі №917/1427/25.
За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав до суду першої інстанції копію відповідного договору про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ЮНСОН» (замовник) та адвокатом Самойленком М.О. (виконавець), а також розрахунку суми гонорару та Акту виконаних робіт за вказаним договором.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що вищевказаний договір не відповідає умовам ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
Проте, як вбачається із договору, у відповідності до вищенаведеної норми закону, в ньому встановлено порядок обчислення гонорару, згідно з яким вартість послуг встановлюється з розрахунку 1 години роботи адвоката у розмірі 2000 грн (п.3.1 договору). Тобто, сторони узгодили гонорар у формі погодинної оплати. Окрім того, іншими підпунктами п.3 договору визначено умови та порядок сплати гонорару.
За таких обставин колегія суддів не вважає вищенаведені доводи заявника скарги переконливими аргументами, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення.
Судова колегія зазначає, що наданий відповідачем договір створює для його сторін відповідні права та обов'язки, а саме, він є підставою для надання виконавцем замовникові послуг правничого (правового) характеру за дорученням замовника у справі №917/1427/25 та, відповідно, є підставою для оплати замовником отриманих послуг на умовах вказаного договору.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якої неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Як встановлено місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи та не спростовано апелянтом, факт надання послуг за договором підтверджується актом наданих послуг від 14.10.2025, підписаним замовником та виконавцем, у якому загальну вартість послуг - 20 000,00 грн - визначено шляхом множення погодженої сторонами вартості однієї години роботи виконавця (2000,00 грн) на кількість часу, витраченого виконавцем на надання передбачених договором послуг (10 годин).
Тобто відповідачем підтверджено належними доказами обсяг отриманих ним правових послуг та їх вартість.
Заявник скарги вважає, що факт понесення відповідачем витрат на правову допомогу не доведено, оскільки відповідач не надав документів, які б підтверджували сплату витрат на правову допомогу в заявленій до відшкодування сумі.
Проте, згідно з вищенаведеними положеннями ст.126 ГПК України а також у відповідності до усталеної правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Отже, відсутність доказів сплати позивачем за надану професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат. Аналогічні висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 07.10.2025 у справі №922/2836/23 тощо.
Окрім того, за умовами пункту 3.4. Договору про надання правової допомоги №9 г/с від 30.07.2025, оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 15-ти (п'ятнадцяти) банківських днів із дати підписання акту виконаних робіт. Отже, оскільки відповідний акт підписано 14.10.2025, то станом на 14.10.2025 (дату подання відповідачем до господарського суду заяви про ухвалення додаткового рішення) граничний термін оплати послуг за договором не настав. Про вказані обставини слушно зазначає відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що твердження апелянта про недоведеність понесення відповідачем витрат на правову допомогу є необґрунтованими - враховуючи, що відповідач надав докази, з яких вбачається, що відповідна сума підлягає сплаті.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як уже зазначалося, під час розгляду місцевим господарським судом заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення позивач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення судових витрат із зазначенням відповідних обґрунтувань. В апеляційній скарзі останній не зазначає про існування об'єктивних перешкод у здійсненні свого процесуального права на звернення із відповідним клопотанням до суду першої інстанції. З огляду на що у даному випадку у суду відсутні підстави для зменшення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу із власної ініціативи.
Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.
З урахуванням вищевикладеного, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного додаткового рішення. А тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат та стягнення з позивача 20 000,00 грн судових витрат, що пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції, є законним та обґрунтованим.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2025 у справі №917/1427/25 залишено без змін.
Отже, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25 - без змін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтує свої висновки на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України». Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи, що судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 129, 233, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Днепр» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2025 у справі №917/1427/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.12.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян