08 грудня 2025 року м. Харків Справа №917/1281/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Лук'янова Ю.В., самопредставництво, довіреність б/н від 03.03.2025, наказ №1 від 30.08.2022 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали справи за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (вх.№2246П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25,
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 22630473,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», вул. Льва Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 39581002,
про стягнення 400000,00 грн,-
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», в якому просило стягнути з відповідача до Державного бюджету України 400000,00 грн, в тому числі 200000,00 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к та 200000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25 (суддя Пушка І.І.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», вул. Льва Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 39581002 штраф у розмірі 200000,00 грн та пеню у розмірі 200000,00 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», вул. Льва Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 39581002 на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22630473; м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, м.Харків, 61022; р/р UA708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) 4800,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25;
- розстрочити виконання рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к на 36 місяців шляхом сплати щомісячних платежів за графіком, наведеним у прохальній частині скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що з лютого 2021 року ТОВ «ТД «Лубнигаз» не здійснює постачання природного газу для потреб побутових споживачів (населення) внаслідок дій підприємств Групи Нафтогаз на ринку природного газу України, що мають ознаки узгоджених антиконкурентних дій. Відповідач зазначає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» постачало газ на адресу ТОВ «ТД «Лубнигаз» за цінами, що значно перевищують встановлену Урядом відпускну ціну газу для населення (8,99 та 9,12 грн/куб.м.), внаслідок чого ТОВ «ТД «Лубнигаз» у лютому 2021 року отримало збиток від операцій з постачання газу для населення. За твердженням відповідача, починаючи з 01.02.2021 року ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» втратило зі свого Реєстру постачальника всіх побутових споживачів, тому в товариства відсутня можливість сплатити штраф та пеню в загальному розмірі 400000,00 грн.
Відповідач зазначає, що відповідно до прийнятих, у зв'язку із військовою агресією Росії, нормативних актів населення мало можливість не сплачувати борги до закінчення воєнного стану і постачальники не можуть ні припиняти постачання, ні нараховувати інфляційні збитки та штрафні санкції. Тому, на думку заявника, у разі пред'явлення до виконання судового рішення про стягнення всієї суми боргу одночасно (400000,00 грн) це призведе до порушення домовленостей з іншими контрагентами та вкрай негативно вплине на репутацію ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз».
Також заявник апеляційної скарги повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» прагне до створення умов для добровільного виконання рішення без створення ситуації, в якій неможливо буде виконати ні рішення суду, ні зобов'язання перед бюджетом та іншими контрагентами, і зважаючи на розмір боргових зобов'язань підприємства, в тому числі і перед бюджетом, відповідач вважає за можливе добровільно поступово сплатити заборгованість, що є предметом спору - протягом трьох років. Зазначає, що ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» матиме змогу виконувати рішення від 25.03.2020 року №66/21-р/к лише у разі отримання розстрочення його виконання, а накладення арешту на рахунки товариства не прискорить виконання рішення; а при почерговому частковому погашенні заборгованості, відповідач зможе повністю погасити борг перед позивачем до вересня 2028 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25. Встановлено позивачу строк протягом якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1281/25.
Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у системі електронний суд і доставлена їм 12.11.2025 року.
24.11.2025 року матеріали справи №917/1281/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
26.11.2025 року від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
05.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» надійшло клопотання, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи №917/1281/25 копію довіреності ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» від 03.03.2025, видану юрисконсульту Лук'яновій Ю.В., представляти інтереси відповідача в судах апеляційних інстанцій.
У судовому засіданні 08.12.2025 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.
Представник позивача у телефонному режимі повідомила суд, що через відсутність світла не має змоги прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у той час підтримує позицію викладену у відзиві на скаргу.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
25.03.2020 року Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення №66/21-р/к), яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (код ЄДРПОУ 39581002) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз Ресурс» (код ЄДРПОУ 39550325) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо» (оголошення №UA-2018-01-12-001435-b), проведених Пирятинською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №4 Пирятинської міської ради Полтавської області (п. 1 резолютивної частини).
Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що за порушення, зазначене в пункті 1 цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Пунктом 4 резолютивної частини рішення №66/21-р/к визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (код ЄДРПОУ 39581002) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз Ресурс» (код ЄДРПОУ 39550325) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо» (оголошення №UA-2018-01-10-001909-b), проведених КУ «Лубенський обласний протитуберкульозний диспансер».
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 4 резолютивної частини рішення №66/21-р/к, згідно з пунктом 5 резолютивної частини рішення №66/21-р/к на ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» накладено штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Пунктом 7 резолютивної частини рішення №66/21-р/к визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (код ЄДРПОУ 39581002) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз Ресурс» (код ЄДРПОУ 39550325) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо» (оголошення №UA-2018-01-09-000686-а), проведених Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 7 резолютивної частини рішення №66/21-р/к, згідно з пунктом 8 резолютивної частини рішення №66/21-р/к на ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» накладено штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Пунктом 10 резолютивної частини рішення №66/21-р/к визнано, що ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» та ТОВ «Укргаз Ресурс» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДК 021:2015:09123000-7 - Природний газ» (оголошення №UA-2018-01-03-001912-а), проведених Лубенським лісотехнічним коледжем.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 10 резолютивної частини рішення №66/21-р/к, згідно з пунктом 11 резолютивної частини рішення №66/21-р/к на ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» накладено штраф у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Як встановлено судом, за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з рішенням №66/21-р/к на ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» накладено штраф у загальному розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення № 66/21-р/к штраф підлягає сплатi у двомiсячний строк з дня одержання рiшення.
Копію рішення №66/21-р/к було направлено Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом від 31.03.2020 року №66-02/906 на адресу ТОВ «ТД «Лубнигаз», що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату складання листа: 37500, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87 та, як свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане 02.04.2020 року.
ТОВ «ТД «Лубнигаз», не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування пунктів 1,2,4,5,7,8,10,11 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №66/21-р/к від 25.03.2020 року у справі №66-1-50/44/19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №917/924/20 ТОВ «ТД «Лубнигаз» в позові відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 року у справі №917/924/20 апеляційну скаргу ТОВ «ТД «Лубнигаз» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №917/924/20 - без змін.
Враховуючи несплату відповідачем штрафу, позивачем нараховано 200000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, що і стало підставою для звернення до суду із позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» є таким, що набрало чинності, та є обов'язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу та пені в добровільному порядку, що є підставою для стягнення з відповідача до державного бюджету України 200000,00 грн штрафу та 200000,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.
Відповідач звертався до суду з заявою про розстрочення виконання рішення у даній справі. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» про розстрочення виконання рішення у справі №917/1281/25.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Так, за змістом статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Преамбулою Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до статті 2 «Сфера застосування Закону» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «;Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (частина четверта статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) в межах своїх дискреційних повноважень, визначених у частини четвертій статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» здійснює державний контроль та вчиняє відповідні дії з метою додержання законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень у підприємницькій діяльності.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти (з огляду на критерій регулювання суспільних відносин та кола питань, які вони вирішують) є спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини АМК, як державного органу з спеціальним статусом у правовідносинах з суб'єктами господарювання, органами влади, органами місцевого самоврядування, а також органами адміністративно-господарського управління та контролю у відносинах, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Отже, в силу наведених вище нормативно-правових актів завдання захисту економічної конкуренції в Україні покладено на АМК, яке останній реалізує шляхом виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури - розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Колегія суддів зазначає, що важливою гарантією захисту прав осіб від незаконних рішень органів Антимонопольного комітету України є можливість оскаржити ці рішення в судовому порядку. На сьогодні така можливість гарантується Конституцією України, що передбачає право кожного оскаржувати рішення, дії та бездіяльність державних органів у суді (стаття 55), та спеціальним Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Так, згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Матеріали справи містять докази оскарження рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнятого 25.03.2020 року №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 року у справі №917/924/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Лубнигаз» про визнання недійсними та скасування пунктів 1,2,4,5,7,8,10,11 вищевказаного рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №66-1-50/44/19.
Постанова Східного апеляційного господарського суду у справі №917/924/20 згідно приписів ст.282 ГПК України є такою, що набрала законної сили 19.04.2021 року
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Тож, рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято від 25.03.2020 року №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» є чинним, законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Таким чином, обов'язок відповідача по сплаті штрафу визначеного рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» є беззаперечним.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно із частиною п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують сплату відповідачем штрафу, накладеного рішенням №66/21-р/к.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до ч. 7 та ч. 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції чинній на момент виникнення спірних зобов'язань) у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не оскаржується рішення суду з посиланням на неправомірність нарахувань штрафу та пені, або його розрахунку.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач просить розстрочити виконання рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к на 36 місяців шляхом сплати щомісячних платежів за графіком, наведеним у прохальній частині скарги.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
Надання розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Єммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
Відтак, апеляційний господарський суд звертає увагу, що вказані положення чинного законодавства регламентують право суду розстрочити виконання саме судового рішення, а не рішення будь-якого державного органу, в даному випадку рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято від 25.03.2020 року №66/21-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Колегія суддів враховує принцип диспозитивності, який реалізується через засадниче правило «ne eat judex ultra petita partium» - немає суду за межами вимог сторін. Тобто у судовому процесі потрібно виходити з того, що саме стороні належить право обрати та визначити цілі свого звернення до суду. Суд не вправі змінювати обране особою спрямування, а помилка у праві має наслідком відмову у задоволенні вимог процесуального звернення або інші несприятливі правові наслідки. Вихід суду за межі заявлених доводів та вимог процесуального звернення конкурує з принципом змагальності, оскільки жодна сторона судового процесу не повинна спростовувати те, на що інша сторона не посилалася (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №554/154/22).
Колегія суддів вважає, що заявлена вимога про «розстрочення виконання рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 року №66/21-р/к на 36 місяців шляхом сплати щомісячних платежів за графіком, наведеним у прохальній частині скарги» виходить за межі регулювання положень статті 331 ГПК України, оскільки визначений заявником строк розстрочення їй суперечить.
Необхідно відмітити, що у випадку визначення судом самостійно строку розстрочення, то це буде суперечити принципу диспозитивності і опосередковано свідчитиме про вихід за межі вимог сторін, що є неприпустимим.
Разом з тим, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25 з урахуванням диспозиції ст. 331 ГПК України.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25 без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/1281/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 15.12.2025 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя В.В. Россолов