вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"15" грудня 2025 р. Справа№ 909/232/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви
Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 909/232/25 господарського суду міста Києва (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД"
про стягнення 558 528, 11 грн
В березні 2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" про стягнення 558 528, 11 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2025 матеріали справи №909/232/25 передано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 909/232/25 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" (далі за текстом - відповідач) на користь Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (далі за текстом - позивач) грошові кошти у розмірі 558 528 грн 11 коп., судовий збір у розмірі 8 377 грн 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 900 грн 00 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №909/232/25 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
Від Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" 27.11.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 909/232/25, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" на користь Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) прийнято до розгляду заяву Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №909/232/25 господарського суду міста Києва. Розгляд заяви здійснюється у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 в редакції Закону України № 4508-IX від 18.06.2025).
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що відповідачем не подано до суду апеляційної інстанції заперечень проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Із змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що на підтвердження понесення витрат надано суду копії договору про надання професійної правничої допомоги від 25.02.2025 № 03-10/25 (міститься в матеріалах справи) та акт приймання виконаних робіт від 11.11.2025 до договору про надання правової допомоги, яким підтверджено надання адвокатом послуг на загальну суму - 5 000, 00 грн та опис робіт наданих адвокатом.
Правову допомогу позивачу адвокат Іваночко Юрій Антонович надавав згідно із ордером серії АТ №1094719 від 03.03.2025, виданим на підставі договору про надання правової допомоги від 25.02.2025 № 03-10/25.
За змістом наведених доказів вбачається, що сторонами погоджено надання правової допомоги, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою у справі № 909/232/25, усні консультації та встановлення підставності аргументів та доводів зазначених в апеляційній скарзі, правова кваліфікація обставин зазначених в апеляційній скарзі, моніторинг судових рішень, визначення судової практики застосування правових норм для визначення правової позиції - 2 500, 00 грн; підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу у справі № 909/232/25 - 2 500, 00 грн.
З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), розумності розміру витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об'єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАМЕД" (03194, м. Київ, б. Руденка Миколи, буд. 14-Д, приміщення 610, офіс 1; ідентифікаційний код: 43678029) на користь Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Медична, буд. 17; ідентифікаційний код: 13648033) 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова