Постанова від 08.12.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/287/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Козир Т.П.

Доманської М.Л.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р.

(повний текст складено 21.07.2025р.)

у справі №920/1061/23(920/287/25) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 8 395,58 грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

про визнання договору неукладеним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25) позов ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення 8 395,58 грн. задоволено; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 8 395,58 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. до 30.09.2024р. та 2 422,40 грн. судового збору; відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 10.08.2025р. ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25) та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити; зобов'язати ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за фіктивні послуги з постачання теплової енергії з суми 8 395,58 грн. до 0 грн 00 коп.; стягнути з ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв'язку з розглядом цієї скарги у справі №920/1061/23 (920/287/25), а саме судовий збір у сумі 3 633,60 грн. та оплату послуг адвоката у сумі 5 500,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25) залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25); справу призначено до розгляду на 23.10.2025р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2025р. заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про відвід суддів Кравчука Г.А., Коробенка Г.П., Тарасенко К.В. від розгляду справи №920/1061/23(920/287/25) задоволено; матеріали справи №920/1061/23(920/287/25) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025р. справу №920/1061/23(920/287/25) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів - Доманської М.Л., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. у справі №920/1061/23(920/287/25) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.12.2025р.

08.12.2025р. у судовому засіданні представником ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про долучення доказів попередньо понесених судових витрат та надано для долучення до матеріалів справи докази.

Колегія суддів приєднує до матеріалів справи Договір №02-06/25 про надання професійної правничої допомоги від 11.06.2025р. та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 08.12.2025р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 8395,58 грн. заборгованості за надані послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. по 30.09.2024р., а також судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою місцевого суду від 07.03.2025р. було прийнято позовну заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі №920/1061/23 банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; визначено справу №920/1061/23(920/287/25) розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.04.2025р. до господарського суду Сумської області із зустрічним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просила суд визнати договір приєднання про послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021р. між сторонами неукладеним, визнати факт неотримання позивачем послуг з теплопостачання з 01.10.2021р. по 01.03.2025р., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з суми 8395,58 грн. до 0,00 грн., стягнути з відповідача 40000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою місцевого суду від 02.04.2025р. було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" про визнання договору неукладеним, визнання факту неотримання послуг, зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою місцевого суду від 26.06.2025р. було закрито підготовче провадження у справі №920/1061/23(920/287/25); призначено справу №920/1061/23(920/287/25) до судового розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2006р. ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м.Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006р.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ.

Позивач в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки надавало послугу з постачання теплової енергії, у тому числі для багатоквартирного будинку №5 по вулиці Центральної Ради в місті Шостка.

Відповідно до довідки ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" про склад родини від 22.10.2024р. у квартирі АДРЕСА_1 вищевказаного будинку, опалювальна площа якого 52,2 кв.м, зареєстрована ОСОБА_1 .

Крім того вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою про реєстрацію місця проживання осіб наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ШМР.

З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що в період з листопада 2021 року по вересень 2024 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Відповідно до п.п.6, 13 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах (ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у системному зв'язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021р. та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тому договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п.4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021р.).

На адресу позивача у встановлений Законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги. Таке рішення співвласників багатоквартирного будинку в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021р.

Квартира №76 у буд.5 по вул. Центральної Ради в м. Шостка відключена від системи централізованого опалення будинку.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019р.) (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

На підставі п.38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 (далі - Методика 315).

Відповідно до абз.2 п.3 розділу І Методики 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Тотожні положення щодо обов'язку індивідуального споживача приймати участь в розподілі обсягів теплової енергії визначені також і в договорі.

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п.11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково, відповідно до Методики 315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку №5 по вул. Центральної Ради в місті Шостка лічильником.

Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили. Такі зауваження відповідача відсутні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника на загальну суму 8 395,58 грн.

Місцевим судом правильно встановлено, що відповідачем не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що є собою прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до абз.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктами 30-34 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, у останнього виникла заборгованість перед позивачем за Договором на суму 8 395,58 грн., що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

Що стосується аргументів ОСОБА_1 в частині відсутності між сторонами укладеного договору на постачання теплової енергії, то місцевий суд обгрунтовано відхилив їх, оскільки відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013р. у справі №6-59цс13).

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. між сторонами є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування, відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Разом з тим, в силу положень ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від споживача не вимагається вчинення будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, адже, як вже зазначено, відповідно до вимог цього Закону такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Апеляційний суд вважає, що оскільки квартира, у якій зареєстрована ОСОБА_1 , є частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно співвласники якого не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, тому типовий індивідуальний договір від 01.11.2021р. є укладеним у силу вимог Закону.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що квартира має автономне опалення з відключенням квартирної системи опалення від будинкового теплопостачання, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14 Правил №380, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 (далі - Методика розподілу).

Згідно з п.38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відключення квартири відповідача, що розташована в житловому багатоквартирному будинку, від мереж централізованого опалення, не звільняє його від обов'язку відшкодувати витрати за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, разом з іншими власниками, пропорційно до займаної ними площі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п.1 ч.1 ст.6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Згідно зі ст.382 ЦК України та ст.ст.4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 24 Правил визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалюване приміщення.

При проектуванні та будівництві житлових будинків забудовник здійснює вибір системи теплозабезпечення і теплоспоживання будинку, з врахуванням техніко-економічної доцільності та вимог законодавства, у тому числі в частині опалення місць загального користування.

Теплова енергія подається в житловий будинок №5 по вул. Центральної Ради в м. Шостка через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не виключає загальнобудинкові потреби на опалення всієї будівлі/будинку, оскільки це входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення.

Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Апеляційний суд наголошує, що саме співвласники повинні спільно вирішувати питання щодо внутрішніх мереж і систем опалення, утеплення належного їм будинку тощо, надаючи завдання обслуговуючому підприємству, а не навпаки.

Чинним законодавством передбачений порядок врегулювання відносин між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених ст.28 Закону.

Перегудою Л.В. не було надано місцевому суду документального підтвердження незадовільної якості послуг. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Розрахунки обсягів спожитої теплової енергії та нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснюються на основі комерційного обліку відповідно до розділу ІІІ Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017р. №2119-VIII, Правил і Методики №315.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.33 Правил, у разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених ч.1 ст.14 Закону, та/ або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до ст.1 Закону, плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Граничний розмір плати за абонентське обслуговування визначається методологією, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг".

Відповідно до наказу ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" №263 від 01.10.2021р., плата за абонентське обслуговування у будинках, які обладнані будинковими вузлами комерційного обліку, розрахована підприємством у розмірі 32,18 грн. на місяць /на одного абонента.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача достовірних даних щодо площ місць загального користування та приміщень з індивідуальним і централізованим опаленням, апеляційний суд зазначає наступне.

У випадку відсутності у позивача достовірних даних щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень, також даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, визначається спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхового будинку - 25% та додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (п.п.8, 9 розділу ІV Методики розподілу).

Протягом надання послуги з постачання теплової енергії, а саме з 01.11.2021р., до Методики розподілу неодноразово вносилися зміни в частини проведення визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі теплової енергії. В зв'язку з цим у період з 01.11.2021р. по 30.04.2022р., тобто опалювальний сезон 2021-2022р.р., визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень здійснювалося відповідно до п.2 розділу ІІІ Методики розподілу, згідно якого у визначенні та розподілі обсягу спожитої у п'ятиповерховій будівлі теплової енергії визначалася як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі на рівні 12%.

Визначення теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП здійснювалося відповідно до п.2 розділу V Методики розподілу, згідно якого обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення при подачі теплоносія від центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі на рівні - 8%.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2021р. затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг в оновленій редакції, відповідно до якої визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%.

Вказаний порядок визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення було запроваджено по підприємству з початком опалювального сезону 2022-2023р.р., тобто з 01.11.2022р.

Власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення вимог первісного позивача про стягнення з ОСОБА_1 8 942,63 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. до 30.09.2024р.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про визнання договору неукладеним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд зазначає наступне.

Як було встановлено апеляційним судом вище, місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість нарахування відповідачу заборгованості за надані ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" послуги з постачання теплової енергії на підставі договору з надання послуг постачання теплової енергії, що є укладеним публічним договором приєднання, та вірно повністю задовольнив первісний позов, а тому у задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору з надання послуг постачання теплової енергії неукладеним та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості суд першої інстанції законно і обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою за зустрічним позовом не була доведена допустими та/або належними доказами вина (протиправна поведінка) ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у завданні їй моральної шкоди. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволенні вимог зустрічного позову.

Місцевий суд законно і обґрунтовано повністю задовольнив позов ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення 8 395,58 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021р. до 30.09.2024р., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. на підставі ст.129 ГПК України, та повністю відмовив ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про визнання договору неукладеним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.74, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2025р. по справі №920/1061/23(920/287/25) - без змін.

Справу №920/1061/23(920/287/25) повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений 15.12.2025р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Т.П. Козир

М.Л. Доманська