вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2025 р. Справа№ 910/386/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Данилов С.А.;
від відповідача: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року
за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №910/386/25 (суддя Марченко О.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з позивача 50 000,00 грн витрат на оплату правової допомоги і 31030,72 грн витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до її розгляду в суді.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий" 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу і 31 030,72 грн витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся через свого представника до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та відмовити в стягненні витрат пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Так, представник скаржника вказав, що суд першої інстанції отримавши заяву про розподіл судових витрат зобов'язаний був ухвалити ухвалу, згідно якої мав повідомити сторони про надходження такої заяви та запропонувати подати свої заяви свою думку з цього приводу. Таким чином, суд першої інстанції не повідомив позивача про те, що суд буде розглядати заяву відповідача про судові витрати, чим були порушені права останнього.
Крім того, представник скаржника наголосив, що відповідач до ухвалення рішення по суті спору не зробило та не подало заяву до суду про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані на протязі п'яти днів з моменту проголошення судового рішення.
При цьому, скаржник просив розгляд справи розпочати з дослідження оригіналу Платіжної інструкції ОСББ «СМАРАГДОВИЙ» №1031 від 21.01.2025 року, який просив витребувати у відповідача, в зв'язку з тим що останній має ознаки підробки.
Водночас, за твердженням скаржника ні хто не зобов'язував відповідача витребувані докази надати в паперовому вигляді суду і останній мав право їх подати, як електронні докази через кабінет електронного суду, але за своєю особистою ініціативою не зрозуміло з якою метою їх відправив УКРПОШТОЮ на адресу суду та позивача, це не враховуючи те що більшу частину надання доказів судом було покладено обов'язок на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАХ Девелопмент».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року у справі №910/386/25.
24.10.2025 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення господарського суду без змін. Судове засідання проводити без участі представників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СМАРАГДОВИЙ».
При цьому, представник відповідача, зокрема зазначив, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк, а відтак дії суду першої інстанції щодо її розгляду є правомірними.
Більше того, за твердженням представника відповідача, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн є пов'язаними з цією справою, були необхідними ОСББ для отримання професійного захисту його прав та інтересів при розгляді цієї справи, зазначені послуги були надані відповідачу саме внаслідок звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до відповідача, такі витрати відповідача є реальними, оскільки факт надання послуг, зазначених в акті, саме у межах цієї справи та в обсязі, визначеному в акті, підтверджується матеріалами справи, а також підтверджується їх оплата.
Водночас, представник відповідача зауважив, що зміст апеляційної скарги на оскаржуване додаткове рішення ідентичний заяві про зменшення судових витрат Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СМАРАГДОВИЙ», поданих до суду 1 інстанції 29.09.2025 року.
Крім того, представник відповідача вказав, що жодних правових підстав для зміни оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить, а твердження апелянта про те, що такі витрати були здійснені за ініціативою ОСББ спростовуються наявними матеріалами справи.
Представник скаржника в судовому засіданні 10.12.2025 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводів апеляційної скарги та просив її задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Представник відповідача в судове засідання 10.12.2025 року Північного апеляційного господарського не прибув. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Згідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
06.02.2025 року представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий" надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому, зокрема на виконання статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 50000,00 грн. Протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, стороною відповідача будуть подані належні та допустимі докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що відповідач до ухвалення рішення по суті спору не зробив та не подав заяву до суду про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів з моменту проголошення судового рішення.
Так, представником Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий" на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу було надано, зокрема: копію ордеру про надання правничої допомоги від 30.01.2025 року, копію договору №04-1701/25 про надання правничої допомоги від 17.01.2025 року; копію рахунку на оплату №01.17/01 від 17.01.2025 року на суму 50000,00 грн, копію платіжної інструкції №1031 від 21.01.2025 року на суму 50000,00 грн, копію акту №ДУ01 про надання професійної правничої допомоги до договору №04-1701/25 про надання правничої допомоги від 17.01.2025 року, копія платіжної інструкції №1111 від 27.02.2025 року на суму 10530,00 грн, копію платіжної інструкції №1125 від 28.02.2025 року на суму 13632,22 грн, копію платіжної інструкції №1141 від 13.03.2025 року на суму 6868,50 грн, копію рахунку на оплату по замовленню №112-2501808 від 27.02.2025 року на суму 10230,00 грн, копію рахунку на оплату №1293 від 28.02.2025 року на суму 13632,22 грн, копію рахунку на оплату по замовленню №162-2502301 від13.03.2025 року на суму 6868,50 грн,
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2025 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Смарагдовий" (клієнт) і Адвокатським бюро «Олександра Браніцького» ( бюро) було укладено договір №04-1701/25 про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого:
- в порядку та на умовах, визначених даним договором, Бюро зобов'язується здійснювати захист прав та інтересів клієнта (в тому числі, але не обмежуючись у кримінальних провадженнях), а також представництво, зокрема, в усіх судах України, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та надавати інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується сприяти наданню правової допомоги та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1);
- на підтвердження факту надання Бюро клієнту правової допомоги відповідно до умов договору складається акт про надання правової допомоги шляхом його двостороннього підписання протягом трьох календарних днів з моменту надання (часткового надання) правової допомоги (пункт 1.3);
- правничу допомогу за договором надає: адвокат Браніцький Олександр Миколайович, що діє на підставі свідоцтва №3604/10 про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 20.03.2008 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.03.2008 №167; Бюро може залучати до виконання даного договору інших адвокатів на договірних засадах (пункт 1.4);
- за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнт сплачує Бюро гонорар (пункт 5.1);
- розмір гонорару та порядок його сплати узгоджується сторонами за надання конкретної правової допомоги в окремих додаткових угодах до договору, які стають його невід'ємною частиною; при встановленні розміру гонорару враховуватимуться складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (пункт 5.2);
- гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням даного договору (пункт 5.4).
Крім того, 17.01.2025 року між клієнтом та бюро було укладено додаткову угоду №01 до договору від 17.01.2025 року №04-1701/25, відповідно до якої:
- сторони погодили, що бюро надає клієнту правову допомогу у господарській справі №910/386/25 (суддя Марченко О.В.) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ про визнання недійсним протоколу загальних зборів ОСББ від 14.09.2024 року №140924-1 (п. 1.1);
- правова допомога надаватиметься в Господарському суді міста Києва, що включає зокрема, але не виключно аналіз позовної заяви та доданих доказів, підготовку і подання до суду відзиву на позовну заяву, підготовку необхідних процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, вчинення інших дій необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 3.1 основного договору (п. 1.2);
- розмір винагороди Бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.2 додаткової угоди, становить грошову суму в національній валюті України (гривні) визначену згідно з порядком обчислення гонорару у формі фіксованої оплати та складає 50 000 грн (п. 1.3);
- сторони при встановленні розміру гонорару враховували складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката/адвокатів, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини (п. 1.4);
- клієнт сплачує винагороду Бюро, передбачену в пункті 1.3 додаткової угоди протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунка Бюро (п. 1.5).
Так, відповідно до акт №ДУ01 про надання професійної допомоги, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:
- аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року про відкриття провадження у справі №910/386/25, роз'яснення її клієнту; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 0,25 год;
- аналіз позовної заяви з додатками ОСОБА_1 до ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 3 год;
- напрацювати правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів клієнта, зустріч з клієнтом, узгодження запропонованої правової позиції та роз'яснення правових наслідків; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 2 год;
- підготовка відзиву на позовну заяву, виконання вимог процесуального закону стосовно її подання до Господарського суду міста Києва; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 8 год;
- аналіз відповіді позивача на відзив; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 3 год;
- підготовка заперечень на відповідь на відзив, виконання вимог процесуального закону щодо подання до Господарського суду міста Києва; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 4 год;
- доїзд, очікування та участь у підготовчому засіданні 24.02.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 2 год;
- аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 року про витребування доказів та роз'яснення правового змісту клієнту; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 0,5 год;
- підготовка та подання до суду доказів (на виконання вимог суду); час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 24 год;
- доїзд, очікування та участь у підготовчому засіданні 07.04.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 2 год;
- аналіз додаткових пояснень позивача від 01.05.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 4 год;
- доїзд, очікування та участь у підготовчому засіданні 05.05.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 1 год;
- підготовка та подання до суду додаткових пояснень відповідача від 09.06.2025 року з доказами; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 8 год;
- аналіз заяви представника позивача про визнання неналежними та недопустимими доказами від 25.06.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 0,5 год;
- підготовка та подання до суду додаткових пояснень відповідача від 23.07.2025 року з доказами; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 2 год;
- доїзд, очікування та участь у підготовчому засіданні 23.07.2025 року; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 2 год;
- аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 року про закриття підготовчого провадження, роз'яснення її клієнту; час, витрачений на надання окремого виду допомоги - 0,5 год;
- доїзд, очікування та участь у судовому засіданні 08.09.2025 року;
- час, витрачений на надання окремого виду допомоги(роз'яснення клієнту правового змісту рішення від 08.09.2025 року - 0,25 год.
Водночас, сторони у вищевказаному акті, зокрема, погодили, що обсяг професійної правничої допомоги наданий бюро у Господарському суді міста Києва у справі №910/386/25 у необхідному обсязі, отриманий клієнтом, визначений сторонами у фіксованому розмірі (п. 1-3 додаткової угоди №1 від 17.01.2025 року) та у грошовому виразі становить 50000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, платіжною інструкцією від 21.01.2025 року №1031 ОСББ було сплачено бюро 50 000,00 грн.
Твердження скаржника, що платіжна інструкція ОСББ «СМАРАГДОВИЙ» №1031 від 21.01.2025 року на суму 50000,00 грн має ознаки підробки, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, матеріали справи містять оригінал електронного документа (платіжної інструкції від 21.01.2025 року №1031).
При цьому, колегія суддів відзначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника щодо необхідності витребування та дослідження колегією суддів оригіналу платіжної інструкції №1031 від 21.01.2025 року.
Що ж до номера протоколу, вказаного у пункті 1.1 додаткової угоди, а саме «№140924-1» замість «№14092024-1», що, на думку позивача, є іншим предметом спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведена описка, з урахуванням того, що у додатковій угоді зазначено суд, ПІБ судді, номер справи і сторін спору, не дає підстав вважати, що послуги надавалися не в межах даної справи.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних (копіювання та друк документів) в сумі 31 030,72 грн підтверджується рахунками на оплату від 27.02.2025 року №112-2501808, від 28.02.2025 року №1293 і від 13.03.2025 року №162-2502301, а також платіжними інструкціями від 27.02.2025 року №1111, від 28.025.2025 року №1125 і від 13.03.2025 року №1141 (наявні в матеріалах справи).
При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення в вищевказаній частині, що ні хто не зобов'язував відповідача витребувані докази надати в паперовому вигляді суду і останній мав право їх подати, як електронні докази через кабінет електронного суду, оскільки, норми процесуального законодавства не зобов'язують сторін подавати документи виключно в електронному або паперовому вигляді. Сторона має право подати документи у зручному для неї вигляді.
Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідні документи були витребувані у відповідача за клопотанням позивача, який самостійно визначив перелік таких документів, і наполягав на їх витребуванні.
Крім того, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що суд першої інстанції отримавши заяву про розподіл судових витрат зобов'язаний був ухвалити ухвалу, згідно якої мав повідомити сторони про надходження такої заяви та запропонувати подати свої заяви свою думку з цього приводу. Таким чином, суд першої інстанції не повідомив позивача про те, що суд буде розглядати заяву відповідача про судові витрати, чим були порушені права останнього.
Відповідно до п 3 частин 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відтак, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішував питання виключно про судові витрати, останній правомірно розглянув заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без повідомлення учасників справи.
При цьому, колегія суддів зауважує, що скаржником було подано до суду першої інстанції заперечення на клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення були враховані вищевказані заперечення позивача щодо покладення на останнього витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо посилання скаржника на ухвалу Північного апеляційного господарського суду України від 14.10.2025 року у справі №910/13649/24, колегія суддів суду зазначає, що посилання на ухвали Північного апеляційного господарського суду не є належним правовим обґрунтуванням підстав апеляційного оскарження судових рішень, оскільки неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених в ухвалах суду апеляційної інстанції, не визначено ст. 254 Господарського процесуального кодексу України як підстава апеляційного оскарження судових рішень. Згідно із ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Схожий за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 року у справі № 920/653/18 та від 07.10.2021 року у справі № 922/3447/20.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 року у справі №910/13649/24 - не є джерелом правозастосовчої практики для суддів відповідно до ст. 13 Закону України «Про судострій» та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України;
За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Отже, дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо стягнення з відповідача 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу і 31 030,72 грн витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Водночас, колегія суддів відзначає, що обґрунтованих підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, а також у стягненні витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій позивачем не наведено, а судом не встановлено.
При цьому, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду додаткового рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року у справі №910/386/25 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року у справі №910/386/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/386/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун
Дата підписання 15.12.2025 року.