вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" грудня 2025 р. Справа№ 910/12583/23 (910/14610/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Козир Т.П.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду м.Києва від 28.07.2025р.
(повний текст складено 25.08.2025р.)
у справі №910/12583/23(910/14610/24) (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Євротехобладнання"
до ОСОБА_1
про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності
в межах справи №910/12583/23
за заявою ТОВ "Євротехобладнання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Д.Ж.Н. Груп"
про банкрутство
Рішенням господарського суду м.Києва від 28.07.2025р. у справі №910/12583/23(910/14610/24) заяву ТОВ "Євротехобладнання" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника задоволено; покладено на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредитора ТОВ "Д.Ж.Н. Груп"; стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" грошові кошти в сумі 1 596 257 грн. 80 коп.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, 05.09.2025р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 28.07.2025р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у повному обсязі відмовити у задоволені заяви ТОВ "Євротехобладнання про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов?язаннями боржника та відмовити у покладанні на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредитора ТОВ "Д.Ж.Н. Груп"; відмовити у стягнені з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" грошових коштів в сумі 1 596 257 грн. 80 коп.; при розгляді справи витребувати матеріали всієї справи про банкрутство ТОВ "Д.Ж .Н . Груп"; судові витрати покласти на ТОВ «Євротехобладання».
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 28.07.2025р. у справі №910/12583/23(910/14610/24) та призначено її розгляд на 03.11.2025р.; задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано у господарського суду м.Києва всі матеріали справи №910/12583/23 за заявою ТОВ "Євротехобладнання" до ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" про банкрутство.
30.10.2025р. до апеляційного суду від представника ТОВ «Євротехобладання» надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025р. розгляд справи №910/12583/23(910/14610/24) відкладено на 08.12.2025р.; повторно витребувано у господарського суду м.Києва всі матеріали справи №910/12583/23 за заявою ТОВ "Євротехобладнання" до ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" про банкрутство.
Колегія суддів залишає без розгляду додаткові пояснення ТОВ «Євротехобладання», оскільки п.4 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025р. учасникам провадження у справі було встановлено строк для подання пояснень протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №910/12583/23(910/14610/24), але не пізніше 10.10.2025р. Як вбачається з довідки про доставку електронного документа, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 22.09.2025р. у справі №910/12583/23(910/14610/24) було доставлено до електронного кабінету ТОВ «Євротехобладання» - 23.09.2025р. Також, додаткові пояснення було подано з пропуском встановленого судом строку для подання пояснень, без клопотання про поновлення процесуальних строків на їх подання. Згідно ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/12583/23 за заявою ТОВ "Євротехобладнання" про банкрутство ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою господарського суду м.Києва від 01.04.2024р.
26.11.2024р. до господарського суду м.Києва надійшла заява ТОВ "Євротехобладнання" до ОСОБА_1 про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Ухвалою місцевого суду від 02.12.2024р. було прийнято заяву ТОВ "Євротехобладнання" до ОСОБА_1 про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до розгляду в межах справи №910/12583/23 про банкрутство ТОВ "Д.Ж.Н. Груп"; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою місцевого суду від 05.03.2025р. у справі №910/12583/23(910/14610/24) було закрито підготовче провадження та призначено позов ТОВ "Євротехобладнання" до ОСОБА_1 про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в межах справи №910/12583/23 про банкрутство ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" до судового розгляду по суті.
З матеріалів справи вбачається, що під час процедури розпорядження майном ТОВ "Д.Ж.Н. Груп", арбітражним керуючим було проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника.
Так, в ході підготовки звіту, було проаналізовано фінансові показники боржника за період 2020-2022 роки. Окрім іншого, в ході здійснення досліджень, було проаналізовано показник абсолютної ліквідності боржника, який є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства, оскільки відображає яку частину короткострокової заборгованості компанія здатна погасити найближчим часом.
Як вбачається з аналізу фінансово-господарського стану боржника показник абсолютної ліквідності протягом періоду спостереження (2021-2023) зменшується з 0,04 до -0,00, що значно нижче за нормативне, що вказує на неможливість погашення підприємством короткострокових зобов'язань наявними грошовими коштами на дату складання висновку.
Також було проаналізовано і коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт загальної ліквідності), який дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають довгострокові та короткострокові пасиви, нормативне значення цього показника становить - 1,5, критичне - 1,0. Протягом періоду, що аналізувався, значення цього коефіцієнта у Боржника коливається між 1,01 та 1,00.
Таким чином, коефіцієнт поточної ліквідності протягом всього періоду, що аналізувався, знаходився на критичному рівні нормативного значення, тобто рівень оборотних активів не забезпечував нормальну можливість погашення кредиторської заборгованості.
В п.3.4 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв'язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення - 1,0 та 0,1 відповідно, що в свою чергу і прослідковується з наведеного вище аналізу.
Окрім зазначених вище показників, аналізовано і інші фінансові показники боржника, жоден з яких не відповідає нормативним значенням, зокрема: маневреність власних оборотних засобів - власні оборотні засоби (різниця між оборотним активами та його короткостроковими зобов'язаннями) є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та короткострокових зобов'язань. Ці дані, показують позитивне значення, а також впливають на маневреність власних оборотних засобів, які характеризують частку запасів у розмірі власних оборотних засобів.
Оборотні активи боржника у період, що аналізувався характеризується значним обсягом запасів (станом на 31.12.2022р. - 10 875,40 тис. грн., тобто 82,75% від загальної вартості оборотних активів), натомість на момент проведення цього аналізу майно боржника, у тому числі його запаси, не виявлені.
При цьому, незважаючи на фактичний розпродаж своїх товарних запасів протягом 2022-2023 років боржник не здійснював погашення кредиторської заборгованості, яка була сформована на початок 2022 року та залишається непогашеною до цього часу.
Крім того, ані на момент відкриття провадження у справі №910/12583/23 про банкрутство боржника (18.10.2023р.), ані на момент введення процедури ліквідації (01.04.2024р.) майно боржника, у тому числі його виробничі запаси (товари), інформація щодо яких міститься у статистичної звітності боржника, зокрема, за 2022 рік, арбітражному керуючому виявити не вдалося, що відображено у відповідних матеріалах інвентаризації майна боржника.
За висновком аналізу фінансово-господарської діяльності підприємство - боржника є фінансово нестійким, з негативною тенденцією в бік поглиблення нестійкого стану, а з огляду також на те, що підприємство протягом аналізованого періоду не отримувало прибутку, то його фінансовий стан відповідає стану надкритичної неплатоспроможності, у зв'язку з цим постановою господарського суду м.Києва від 01.04.2024р. у справі №910/12583/23 ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 05.02.2024р. у справі №910/12583/23 було визнано грошові вимоги ТОВ "Євротехобладнання" в розмірі 1 596 257,80 грн., з яких: 26 840,00 грн. - вимоги першої черги, 1 569 417,80 грн. - вимоги четвертої черги, які складають заборгованість за договором поставки №011019-1 від 01.10.2019р.
Окрім того, боржник також мав невиконані зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Фудс Дистрибюшн" в розмірі 220 460,00 грн., які підтверджені рішенням господарського суду м.Києва у справі №910/8073/23.
Таким чином, станом на 01.06.2023р. ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" мало заборгованість по зобов'язанням, строк яких настав, зокрема, перед ТОВ "Євротехобладнання" та ТОВ "Глобал Фудс Дистрибюшн".
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.05.2019р. боржник мав назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Головна оптова компанія", його єдиним учасником та директором був ОСОБА_1 .
Приписами ч.6 ст.34 КУзПБ (в редакції що діяла на дату відкриття провадження у справі про банкрутство), боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Приписами ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України встановлено, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (з 21.10.2019р. Кодексом України з процедур банкрутства).
Виконання зазначеного припису, в тому числі, полягає у обов'язку керівника боржника, у випадку виникнення загрози неплатоспроможності, вирішити питання щодо необхідності звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на виконання вимог ст.34 КУзПБ.
Відповідно до абзацу 1 ч.6 ст.34 КУзПБ. боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначена норма носить імперативний характер та встановлює саме безальтернативний обов'язок звернення до господарського суду на випадок обставин загрози неплатоспроможності, невиконання якого призводить до настання солідарної відповідальності керівника підприємства-боржника за незадоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно із ч.1 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Таким чином, якщо керівник боржника допустив порушення зазначених приписів законодавства, зокрема не звернувся у місячний строк з моменту виникнення ознак неплатоспроможності до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Тому місцевим судом правильно встановлено, що саме ОСОБА_1 мав право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника.
З матеріалів справи вбачається, що при реалізації повноважень розпорядника майна боржника арбітражному керуючому стало відомо, що ОСОБА_2 , відомості про якого були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як власника корпоративних прав та повноважень керівника боржника, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що був складений актовий запис про смерть №1804 від 06.09.2023р. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 виключений з кола осіб, які можуть бути визнані винними у діях щодо порушення обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в умовах загрози неплатоспроможності ТОВ "Д.Ж.Н. Груп".
Обчислення визначеного абз. 1 ч.6 ст.34 КУзПБ місячного строку реалізації обов'язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Наявні у матеріалах справи №910/12583/23 заява ТОВ "Євротехобладнання" з грошовими вимогами до боржника та заборгованість перед ТОВ ТОВ "Глобал Фудс Дистрибюшн", вимоги якого підтверджені судовим рішенням, свідчать про те, що протягом місяця - з 01.06.2023р. до 01.07.2023р. ТОВ "Д.Ж.Н.Груп" фактично перебувало у стані загрози неплатоспроможності (майнової кризи), зокрема в такому стані, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що загроза неплатоспроможності ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" виникла починаючи з 01.06.2023р. і тривала до 18.10.2023р. - відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" за заявою ТОВ "Євротехобладнання".
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.
Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.
За частинами 1-3 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Водночас, положення Кодексу України з процедур банкрутства установлюють винятки із закріпленого в наведеній нормі принципу про те, що юридична особа самостійно відповідає всім належним їй майном за своїми зобов'язаннями.
У чинному Кодексі України з процедур банкрутства доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (ч.6 ст.34) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (ч.2 ст.61), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб. За ч.1 ст.4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (ч.2 ст.4 КУзПБ).
Відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ (в редакції що діяла на дату відкриття провадження у справі про банкрутство), боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021р. у справі №910/3191/20, від 15.06.2021р. у справі №910/2971/20, від 14.09.2021р. у справі №902/1023/19.
Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов'язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.
Тлумачення змісту ч.6 ст.34 КУзПБ свідчить, що суб'єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.
На підтвердження наведеного розуміння норми, свідчить також практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 11.12.2018 у справі "Лекич проти Словенії" (Lekic v. Slovenia) визнав виправданим покладення відповідальності за невиплаченими боргами компанії на особу, яка займала керівну посаду в компанії лише кілька років (колишнього керівника компанії) з метою запобігання зловживання статусом юридичної особи для захисту інтересів кредиторів, недопущення ухилення від виконання законних вимог, зобов'язань.
За абз. 1 ч.6 ст.34 КУзПБ підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов'язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів: порушення місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
Обов'язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об'єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Як було зазначено вище, обчислення визначеного абз. 1 ч.6 ст.34 КУзПБ місячного строку для обов'язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за законом, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов'язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
Таким чином, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього законом обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Частиною 6 ст.34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В свою чергу, поняття неплатоспроможності боржника розкрито в абз. 30 ст.1 КУзПБ, за яким це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
За ч.6 ст.34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Іншого визначення цього поняття норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять.
Тобто, умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів: існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо).
Якщо обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого або ці заміни відбувалися неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця і жодний із них після спливу, зокрема, місяця перебування на посаді керівника юридичної особи не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом відповідного порушення положень абз.1 ч.6 ст.34 КУзПБ щодо кожного з відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.
При цьому, розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційованим, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб'єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника.
Апеляційний суд наголошує, що наведені ОСОБА_1 заперечення, з огляду на положення ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України, не спростовують доводи позивача, покладені в основу заяви про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредитора.
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв постанову від 04.09.2024р. у cправі №908/3236/21 та сформулював наступні правові позиції:
"10.42. Підсумовуючи сформульовані в цій постанові висновки, Суд зазначає, що належне телеологічне тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому: - порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника; - належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник; - якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення; - кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
10.43. Дійшовши наведених висновків, Суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ, раніше викладеної у постанові від 09.06.2022р. у справі №904/76/21, відповідно до якої принцип конкурсного імунітету, що діє з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство як інструмент гарантування прав кожного із сукупності кредиторів боржника, не допускає стягнення кредитором (-ами) з керівника боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури (пункт 201).
10.44. Щодо інших, сформульованих в цій постанові висновків в питанні покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, Суд зазначає, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 25.06.2019р. у справі №911/1418/17, від 15.01.2020р. у справі №914/261/18, від 12.02.2020р. у справі №916/2259/18. А тому у застосуванні положень частини шостої ст.34 КУзПБ суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.".
Місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ "Євротехобладнання" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, поклавши на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредитора ТОВ "Д.Ж.Н. Груп", та стягнув з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ "Д.Ж.Н. Груп" грошові кошти в сумі 1 596 257,80 грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 28.07.2025р. по справі №910/12583/23(910/14610/24) - без змін.
Справу №910/12583/23(910/14610/24) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 12.12.2025р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
Т.П. Козир