вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 911/3866/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 26.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 (повний текст складено 04.03.2025)
у справі №911/3866/23 (суддя Смірнова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»
до Обухівської міської ради Київської області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2»
про витребування майна та стягнення 72 003 075,00 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області про стягнення 73 728 737, 00 грн.
Позивач, посилаючись на положення статей 216, 1212, 1213 ЦК України, позивач просить суд витребувати з незаконного володіння Обухівської міської ради квартиру №1 в буд. 3 м-н «Сосновий» в м. Обухів Київської області, загальною площею 50 м2, вартістю 1 725 662 грн., а також відшкодувати на його користь вартість безпідставно набутого за недійсним правочином Обухівською міською радою майна у вигляді решти 38 квартир в будинках № 2 та № 3 м-н «Сосновий», м. Обухів, у розмірі 72 003 075,00 гривень.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі №911/3866/23 позовні вимоги задоволено.
Витребувано (повернуто) з незаконного володіння Обухівської міської ради Київської області у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» квартиру №1 в будинку №3, мікрорайон Сосновий, м. Обухів, Київської області, загальною площею 50 кв.м.
Стягнуто з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» вартість безпідставно набутого майна у вигляді 38 квартир в будинках №2 та №3 мікрорайон Сосновий, м. Обухів, Київської області у розмірі 72 003 075 грн 00 коп., видавши наказ.
Стягнуто з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» 371 520 грн 00 коп. судового збору, видавши наказ.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. При цьому, суд встановив, що позивачем не пропущено строки позовної давності.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Обухівська міська рада Київської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі №911/3866/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/3866/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Кропивна Л.В., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 29.04.2025.
16.04.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Протокольною ухвалою від 29.04.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.06.2025.
Протокольною ухвалою від 03.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.06.2025.
Протокольною ухвалою від 17.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 01.07.2025.
24.06.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2» надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.06.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» надійшла заява про відвід судді Барсук М.А.
Ухвалою суду від 27.06.2025 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про відвід судді Барсук М.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/3866/23 необґрунтованою. Передано справу для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України складу суду, який вирішить питання про поданий відвід.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про відвід судді Барсук М.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою суду від 30.06.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про відвід судді Барсук М.А., у справі № 911/3866/23 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 заяву про самовідвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/3866/23 задоволено, матеріали справи № 911/3866/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.07.2025 у зв'язку зі задоволенням заяви про самовідвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/3866/23, відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3866/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П, Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025, прийнято до провадження справу № 911/3866/23 за апеляційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А. та призначено розгляд справи на 13.08.2025.
13.08.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 розгляд справи № 911/3866/23 призначено на 17.09.2025.
17.09.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2025.
22.10.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025, розгляд справи №911/3866/23 призначено на 23.10.2025.
23.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника Обухівської міської ради Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 клопотання Обухівської міської ради Київської області про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд справи №911/3866/23 на 26.11.2025.
До суду через систему «Електронний суд» надійшли:
- 30.03.2025 від Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області - пояснення у справі;
- 08.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» - відзив на апеляційну скаргу;
- 28.04.2025 від Обухівської міської ради Київської області - пояснення у справі;
- 26.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» - пояснення у справі;
- 30.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2» - додаткові пояснення у справі;
- 30.06.2025 від Обухівської міської ради Київської області - додаткові пояснення у справі;
- 11.08.2025 від Обухівської міської ради Київської області - додаткові пояснення.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
2.2.1. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, та не в повній мірі дослідив докази у справі, не врахував висновків Верховного Суду.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- зазначене у позові майно було передано Обухівській міській раді Київської області замовником будівництва житлових будинків за вказаною адресою Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона - 2» відповідно до договору на пайову участь у будівництві об'єкту від 11.12.2006 та договору про пайову участь в утриманні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів від 27.10.2010;
- позивачем не надано жодних належних доказів того, що Обухівська міська рада Київської області прийняла від ТОВ «Київщина-Житло» квартири (відсутні будь - які рішення виконавчого комітету або міської ради щодо затвердження Договору від 09.02.2006 року та Угоди до даного договору від 27.01.2010 року та/або прийняття у комунальну власність зазначених у позові квартир);
- відтак, відповідач вважає, що правові підстави для стягнення коштів та передачі зазначеного у позові майна Позивачу відсутні, а судом першої інстанції даний факт не був врахований при винесенні оскаржуваного рішення;
- судом першої інстанції безпідставно враховано неналежний доказ, оскільки відповідачем заявлялось клопотання про витребування доказу, а саме належним чином завіреної копії Договору №06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група», в задоволенні якого судом було відмовлено;
- щодо неврахування судом першої інстанції при винесені рішення наявності правових підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності відповідач зазначає, що позивач знав про свої нібито порушені права з 08.02.2018 року, разом з тим, з позовною заявою Позивач звернувся до суду лише 23.12.2023 року, більш ніж через п'ять років, тобто з пропущенням 3-річного строку позовної давності, а тому на переконання скаржника судом першої інстанції зазначені обставини не було досліджено та не надано їм належну оцінку;
- подання даної позовної заяви ТОВ «Київщина-Житло» має на меті виключно незаконне збагачення за рахунок бюджету Обухівської міської територіальної громади, такий позов є завідомо безпідставним;
- суд в оскаржуваному рішенні застосував норми права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного суду від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18, від 26.06.2020 у справі №922/3049/18, постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18, від 10.06.2019 у справі № 903/581/18, від 29.07.2022 у справі №911/1237/21, від 02.03.2021 у справі № 910/17048/17, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/1621, від 21.10.2020 у справі № 925/594/18, від 26.11.2019 у справі №914/3224/16,від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 29.11.2023 у справі № 607/23063/21, від 29.07.2022 у справі №911/1237/21, 02.03.2021 у справі № 910/17048/17, від 12.12.2019 у справі № 922/3627/18.
2.2.2. Обухівська міська рада Київської області у поданих поясненнях викладає свої заперечення на відзив позивача на апеляційну скаргу, зазначаючи, що судом першої інстанції не встановлено, яким чином квартири, що зазначені в акті від 17.09.2008 року, який є додатком до договору пайової участі від 11.12.2006 року відповідно до мирової угоди у справі № 4/295-09 були повернуті Акціонерному товариству «Київська пересувна механізована колона-2». Решта доводів пояснень аналогічні за змістом доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
2.2.3. Обухівська міська рада Київської області у поданих додаткових поясненнях наголошує на тому, що правові підстави для стягнення коштів та повернення зазначеного у позові майна у Позивача відсутні.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (третя особа) подав пояснення, у яких підтримав у повному обсязі апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області з аналогічних підстав, а також наголосив, що зазначене у позові майно було передано Обухівській міській раді Київської області замовником будівництва житлових будинків за вказаною адресою Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона - 2» відповідно до договору на пайову участь у будівництві об'єкту від 11.12.2006 та договору про пайову участь в утриманні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів від 27.10.2010; Позивач, як інвестор, у результаті своєї інвестиційної діяльності також отримав у власність квартири у вище зазначених житлових будинках; зважаючи на це, правові підстави для стягнення коштів та повернення зазначеного у позові майна у Позивача відсутні. Отже, Позивачем заявлений даний позов лише з метою незаконного збагачення за рахунок бюджету Обухівської міської ради.
Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області у своїх поясненнях просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05 грудня 2024 року у справі № 911/3866/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Київщина-Житло» у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
2.3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (позивач) в поданому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає наступне:
- як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 за Актом приймання-передачі Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2», як Інвестор-забудовник, згідно із п. 2.1. Інвестиційного Договору від 05.01.2006 за № 05/01/06 передав, а Інвестор - ТОВ «Київщина-Житло» прийняв квартири в житловому будинку за адресою: м. Обухів Київської області, мікрорайон Сосновий, буд. № 2, у кількості 28 квартир; у подальшому за Актом приймання-передачі від 01.10.2010 Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2», як Інвестор-забудовник, згідно із п. 2.1.Інвестиційного Договору від 05.01.2006 за № 05/01/06 передав, а Інвестор - ТОВ «Київщина-Житло» прийняв квартири в житловому будинку за адресою: м. Обухів Київської області, мікрорайон Сосновий, буд. №3, у кількості 12 квартир. Адреси, номера квартир та їх площа відповідають вказаним індивідуально визначеним ознакам квартир, які відповідно до Актів від 01.02.2010 і від 01.10.2010 були передані Товариством «Київщина-Житло» на виконання умов договору від 09.02.2006 в редакції від 27.01.2020 на користь Обухівської міської ради - зазначене за доводами позивача спростовує посилання Обухівської міської ради на те, що Позивачем не надано жодних належних доказів того, що Обухівська міська рада Київської області прийняла від ТОВ «Київщина-Житло» квартири (відсутні будь-які рішення виконавчого комітету або міської ради щодо затвердження Договору від 09.02.2006 року та Угоди до даного договору від 27.01.2010 року та/або прийняття у комунальну власність зазначених у позові квартир);
- посилання Обухівської міської ради на те, що Господарським судом Київської області в оскаржуваному рішенні не було належним чином досліджено докази, а нібито був прийнятий до уваги неналежний доказ та не доведено обставини, що мають значення для справи, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах даної справи міститься належним чином засвідчена копія договору № 06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група», з додатками;
- судом першої інстанції досліджено питання строку позовної давності для звернення ТОВ «Київщина-Житло» та відхилено клопотання представника Відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки Позивачу про порушення прав стало відомо з 15.04.2021, тобто з дня набрання законної сили постанови Київського апеляційного суду від у справі № 372/2777/19;
- щодо доводів про залишення позову без розгляду позивач зазначає, що позов ТОВ «Київщина-Житло» не є безпідставним, ніякого незаконного збагачення за рахунок місцевої громади Товариство на меті не мало як на момент укладення договору у 2006 році, так і не має на сьогодні, а тільки бажає захистити своє порушене право.
2.3.3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» у поданих додаткових поясненнях зазначає, що єдиним документом у матеріалах справи, що підтверджує реальні передачу та отримання зазначених 39 квартир Відповідачем є Акти прийому передачі квартир: від 01 лютого 2010 року у кількості 28 квартир згідно переліку та від 01 жовтня 2010 року у кількості 11 квартир згідно переліку. Жодного іншого доказу, що підтверджував би отримання цих квартир Відповідачем від інших осіб матеріали справи не містять. Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» в повному обсязі були виконані зобов'язання перед Обухівською міською радою, передбачені умовами Договору від 09.02.2006, а також додатковими угодами до цього Договору, в тому числі Угодою від 27.01.2010. Решта доводів пояснень ідентичні відзиву на апеляційну скаргу.
2.3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Пересувна Механізована Колона-2» у додаткових поясненнях зазначило, що як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2010 за АКТОМ приймання-передачі АТ «КПМК-2», передало, а ТОВ «Київщина-Житло» прийняло квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 28 квартир. В подальшому, АТ «КПМК-2 передало, а ТОВ «Київщина-Житло» прийняло квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 12 квартир. Докази розрахунків за придбані квартири наявні в матеріалах справи у вигляді банківської виписки по рахунку. Також третя особа зазначає, що доказом набуття права власності на спірні квартири в Будинку № 2 і Будинку № 3 Відповідач вважає і постійно на цьому наголошує Рішення виконкому №1131 від 12.12.2009 року «Про розгляд клопотання АТ «Київська пересувна механізованаколона-2» щодо оформлення прав власності і реєстрації ОСББ «Каштанове 2009», з тексту якого вбачається, що воно стосувалося виключно будинку №2 і немає ніякого відношення до будинку №3, як стверджує Відповідач.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 26.11.2025 з'явилися представники учасників справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Представник третьої особи відповідача - Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області просив суд задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача та третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Позов мотивовано тим, що за Договором від 09.02.2006 Обухівська міська рада Обухівського району Київської області, як Сторона 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло», як Сторона 2, Державне підприємство «Київський лісгосп», як Сторона 3, домовились про реалізацію проекту з будівництва житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові, що встановлено п. 1.1.
Пунктом 1.2.1 Договору визначено, що Сторона 3- ДП «Київський лісгосп» погоджується на вилучення Стороною 1- Обухівською міською радою Обухівського району Київської області земельної ділянки лісового фонду, розміром 5 га, що розташована в Обухівському лісництві ДП «Київський лісгосп», квартал 60, для подальшого будівництва ТОВ «Київщина-Житло» на цій земельній ділянці Житлового комплексу, будівельна адреса якого вказана в п.1.1. цього договору.
Відповідно до 1.2.3. Договору Сторона 1 передає Стороні 2 у тимчасове користування земельну ділянку вказану у п. 2.1. цього Договору під будівництво житлового комплексу, далі Об'єкт.
Згідно з п. 1.2.4. Договору Сторони визначили, що Сторона 2: приймає на себе функції Інвестора-забудовника по фінансуванню витрат з реалізації Проекту будівництва вказаному у п.1.1. цього Договору, в тому числі витрати з проектування та будівництва об'єкта, витрати пов'язаних з отриманням технічних умов, висновків та проведення комплексної експертизи проектної документації та інші витрати (п. 1.2.4.1);
відшкодовує передбачені Постановою КМ України №284 від 19.04.1993р «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» збитки, заподіяні Стороні 3 вилученням земельної ділянки (п. 1.2.4.2.).
Розділом 3 Договору сторони визначили розподіл та порядок передачі Об'єкту, зокрема розподіл Об'єкту між сторонами Договору здійснюється наступним чином:
Розподіл Об'єкту між Сторонами Договору здійснюється наступним чином;
- Стороні 1 - 6,5% кв.м. від загальної площі Об'єкту;
- Стороні 2 - 90% кв.м від загальної площі Об'єкту;
- Стороні 3 - 3.5% кв.м від загальної площі Об'єкту.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що передача Об'єкту (його частин) Стороні 1 та Стороні 3 здійснюється Стороною 2 протягом 5- ти робочих днів з дати введення об'єкту (його частин) в експлуатацію, при цьому Сторони Договору з дати отримання за Актом-приймання передачі передбаченого договором житла самостійно несуть витрати за оплату комунальних послуг.
27 січня 2010 року Сторонами було підписано Угоду про внесення змін до Договору, зокрема виклали розділ 3 Договору у наступній редакції:
3.1. Розрахунки між сторонами здійснюється поетапно після вводу кожного з частини Житлового комплексу (будинку, секції) в експлуатацію на умовах п.3.5. цього Договору та з урахуванням вимог статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
3.2. Пайова участь (внесок) сплачується Стороною 2 Стороні 1 у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, зазначений у цьому Договорі або шляхом передачі Стороною 2 у власність Сторони 1 житла у кількості що відповідає сумі пайової участі (внеску) за ціною, що дорівнює опосередкованої вартості 1 кв. метра спорудження житла визначеною Міністерством регіонального розвитку та будівництва України на дату проведення розрахунків.
3.3. Передача Стороною 2 Об'єкту (його частин) Стороні 3 та сплата пайової участі (внеску) Стороні 3 здійснюється Стороною 2 протягом 1 місяця з дати введення об'єкту (його частин) в експлуатацію, при цьому Сторони Договору з дати отримання за Актом-приймання передачі передбаченого договором житла самостійно несуть витрати за оплату комунальних послуг.
3.4. Сторона 2 має право достроково виконати свої зобов'язання перед Стороною 1 та Стороною 3.
3.5. Розрахунки за Договором між Сторонами здійснюється наступним чином:
3.5.1. Сторона 1 - отримує в якості сплати Стороною 2 пайової участі (внеску) 4% загальної кошторисної вартості будівництва Об'єкту;
3.5.2. Стороні 3 - 3,5% кв.м від загальної площі Об'єкту.
3.5.3. Сторона 2 залишається власником всієї іншої частини побудованого об'єкту.
3.6. Сторони погодилися, що на виконання п. 3.2., 3.5.1 цього Договору Сторона 2 передає Стороні 1 житло в будинку №2 мікрорайон Сосновий м. Обухів Київської області, згідно переліку вказаному у Додатку 1 до цього Договору.»
Додатками № 1, № 2 від 27.01.2010 до Договору сторони погодили перелік квартир, що передаються Стороні 1 в рахунок сплати пайової участі (внесок) Сторони 2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об'єкту будівництва Житлового комплексу в м. Обухів.
За твердженням позивача, за Договором від 09.02.2006 і Угодою від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006 ТОВ «Київщина-Житло» на виконання вказаних домовленостей за Актом приймання-передачі від 01.02.2010 передало, а Обухівська міська рада прийняла квартири, у кількості 28 штук, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 442,90 м2. Також для завершення повного виконання вказаних домовленостей за Актом приймання-передачі від 01.10.2010 ТОВ «Київщина-Житло» передало Обухівській міській раді решту - 11 квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 535,5 м2.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року та Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року про виправлення описки, в цивільній справі №372/2777/19 договір від 09.02.2006р. про реалізацію проекту з будівництва Житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівського міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» і Державним підприємством «Київський лісгосп» з додаткового угодою від 16.02.2006р., угодою від 27.01.2010р. про внесення змін до договору від 09.02.2006р., додатковою угодою від 05.02.2010р., додатковою угодою від 01.06.2010р. визнано недійсними. Також Визнаний недійсним договір від 03.08.2020р. про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006р., укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло», Державним підприємством «Київський лісгосп» і Бородаєвим І.В.
Вказане рішення суду змінено відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 15.04.2021 в частині солідарного стягнення судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Позивач у позові вказує, що при винесенні рішень у справі №372/2777/19, досліджуючи зміст Договору та додаткових угод, суди дійшли висновку, що фактично предметом Договору є передача у користування земельної ділянки лісового фонду для будівництва. Як вбачається із змісту Договору, метою Обухівської міської ради було отримання житлової площі побудованого житлового комплексу у розмірах та в порядку, передбаченому розділом 3 цього Договору, а метою позивача - здійснення фінансування та будівництво об'єкта на земельній ділянці, переданій у користування. Відтак позивач зазначає що Обухівська міська рада зобов'язана повернути ТОВ «Київщина-житло» отримане за недійсним правочином, зокрема, безпідставно набуті квартири в будинках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , а саме:
в будинку № 2:
- квартира АДРЕСА_2 площею 48,7 м2; - квартира АДРЕСА_3 площею 41,2 м2; - квартира АДРЕСА_4 площею 47, 1 м2; - квартира АДРЕСА_5 площею 47,7 м2; - квартира АДРЕСА_6 площею 41,6 м2; - квартира АДРЕСА_7 площею 40,7 м2; - квартира АДРЕСА_8 площею 41,5 м2; - квартира АДРЕСА_9 площею 47,4 м2; - квартира АДРЕСА_10 площею 48,6 м2; - квартира АДРЕСА_11 площею 41,4 м2; - квартира № 100 площею 41,3 м2; - квартира № 104 площею 38,1 м2; квартира № 106 площею 42,6 м2; - квартира № 138 площею 54,3 м2; - квартира № 143 площею 54,4 м2; - квартира №144 площею 37,8 м2; - квартира № 145 площею 53,4 м2; - квартира № 146 площею 42,1 м2; - квартира № 148 площею 74,9 м2; - квартира № 149 площею 52,1 м2; - квартира № 150 площею 53,6 м2; - квартира № 151 площею 76,2 м2; - квартира № 181 площею 52,2 м2; - квартира № 182 площею 52,4 м2; - квартира №102 площею 47,1 м2; - квартира № 203 площею 74,5 м2; - квартира № 215 площею 74,3 м2;
в будинку № 3:
- квартира № 1 площею 49,1 м2; - квартира № 44 площею 77,1м2;- квартира № 50 площею 77,1м2; - квартира № 58 площею 41 м2; - квартира № 60 площею 46,9 м2; - квартира № 63 площею 41,1 м2; - квартира № 64 площею 40,8 м2; - квартира № 69 площею 41,3 м2; - квартира № 70 площею 41,2 м2; - квартира № 100 площею 40,4 м2 - квартира №106 площею 40,5 м2.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 27 січня 2022 року ТОВ «Київщина-житло» направлено Обухівській міській раді вимогу щодо повернення безпідставно (за недійсним правочином) набутого майна 39 (тридцять дев'ять) квартир в будинках № 2 та № 3 мікрорайон «Сосновий», м. Обухів у відповідності до переліку, або ж в разі неможливості такого повернення (повністю або частково) - здійснити на користь ТОВ «Київщина - житло» відшкодування вартості зазначеного майна.
Однак, станом на дату складення позову, відповідач жодним чином не відреагував на вимогу майно не повернув.
Посилаючись на положення статей 216, 1212, 1213 ЦК України, позивач просить суд витребувати з незаконного володіння Обухівської міської ради квартиру №1 в буд. 3 м-н «Сосновий» в м. Обухів Київської області, загальною площею 50 м2, вартістю 1 725 662 грн., а також відшкодувати на його користь вартість безпідставно набутого Обухівською міською радою майна у вигляді решти 38 квартир в будинках № 2 та № 3 м-н «Сосновий», м. Обухів, у розмірі 72 003 075,00 гривень.
Оцінивши доводи учасників справи та наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, залишеною без змін постановою КГС ВС від 11.06.2018, задоволено позов прокуратури Київської області, зокрема визнано недійсним рішення 30 сесії Обухівської міської ради Київської області четвертого скликання «Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин» № 297- 30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п'ятого скликання «Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин» № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ «Київщина-Житло» № 6192 від 20.12.2006, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. № 14463133 від 15.07.2014.
За висновками господарських судів у справі № 911/1482/17, земельна ділянка лісового фонду Державного підприємства «Київський лісгосп» в кварталі 63, виділ 15, площею 5,8 га, на час виникнення спірних правовідносин за договором від 09.02.2006 знаходилась у власності держави, тому Обухівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, діяла з перевищенням повноважень щодо вилучення земельної ділянки для подальшої передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» під будівництво житлового комплексу.
За наслідком незаконності прийнятих Обухівською міською радою рішень визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки.
Суди зазначили, що Обухівська міська рада в перевищення наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 під будівництво житлового комплексу (№ 6192 від 20.12.2006), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки, в тому числі, суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.
Як було зазначено вище, 09.02.2006 між Обухівською міською радою Київської області (далі також - Сторона 1, Відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» (далі також - Сторона 2, Позивач) та Державним підприємством «Київське лісове господарство» (далі також - ДП «Київський лісгосп», Сторона 3) був укладений Договір про реалізацію проекту з будівництва житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові, який було затверджено рішенням від 23.02.2006 № 294-30-ІV Обухівською міською радою Обухівського району Київської області на засіданні тридцятої сесії четвертого скликання.
Пунктом 1.2.1 Договору визначено, що Сторона 3- ДП «Київський лісгосп» погоджується на вилучення Стороною 1- Обухівською міською радою Обухівського району Київської області земельної ділянки лісового фонду, розміром 5 га, що розташована в Обухівському лісництві ДП «Київський лісгосп», квартал 60, для подальшого будівництва ТОВ «Київщина-Житло» на цій земельній ділянці Житлового комплексу, будівельна адреса якого вказана в п.1.1. цього договору.
В подальшому, відповідно до угоди про внесення змін до Договору від 27.01.2010 сторони внесли зміни також у п. 1.1. Договору та погодили передачу квартир в рахунок сплати пайового внеску на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні Сторони 2 на підставі Договору оренди землі від 20.12.2006 року, посвідченого ПНОРНО Щур Н.Р. 20.12.2006р. за реєстр. № 6192.
Так, під час розгляду справи № 372/2777/19 Обухівським районним судом у рішенні від 21.09. 2020 (з урахуванням ухвали від 20.01.2021 про виправлення описки) в цивільній справі № 372/2777/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2021, встановлено: «Рішенням 8 сесії Обухівської міської ради №65-8-У від 30.11.2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу; та надано Товариству з обмеженою відповідальністю »Київщина-Житло» земельну ділянку 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів по вул. Каштановій; Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» заключити з Обухівською міською радою договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 10 років. 20.12.2006 року між Обухівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Київщина-Житло» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення №65-8-У від 30.11.2006 року надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова (кадастровий номер 32231101100:01:100:0008) під будівництво житлового комплексу.»
Вказані обставини враховуються судом з огляду на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України, як такі, що не потребують доказування та є преюдиційними.
Позивач стверджує, що вказаною угодою про внесення змін до Договору від 27.01.2010 сторони також домовились про те, що замість житла, що мало би бути побудовано на земельній ділянці, що зазначена в п.1.1. Договору від 09.02,2006, Сторона 2 передає Стороні 1 житло в будинку АДРЕСА_1 згідно переліку, вказаному у Додатку 1 до цього Договору (п. 3.6. Угоди). Тобто в будинках на сусідній земельній ділянці, які на той час вже були побудовані та введені в експлуатацію (як будинок № 2) або ж знаходилися в процесі введення в експлуатацію (як будинок № 3), і щодо яких Позивач виступав в якості інвестора будівництва.
Додатками № 1, № 2 від 27.01.2010 до Договору сторони погодили перелік квартир, що передаються Стороні 1 в рахунок сплати пайової участі (внесок) Сторони 2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об'єкту будівництва Житлового комплексу в м. Обухів.
Термін передачі квартир Сторони визначили в будинку №2 - до 05.02.2010, а в будинку № 3 - один місяць після введення його в експлуатацію.
Пунктом 3.6. вказаної угоди визначено, що Сторони погодилися, що на виконання п. 3.2., 3.5.1 цього Договору Сторона 2 передає Стороні 1 житло в будинку АДРЕСА_1 , згідно переліку вказаному у Додатку 1 до цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 за Актом приймання-передачі Позивач передав, а Відповідач прийняв квартири, у кількості 28 штук, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , площею 48,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 , площею 75,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_12 , площею 47,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_5 , площею 47,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_6 , площею 41,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_7 , площею 40,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_8 , площею 41,5 кв. м; квартиру АДРЕСА_9 , площею 47,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_10 , площею 48,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_11 , площею 41,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_13 , площею 41,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_14 , площею 47,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_15 , площею 38,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_16 , площею 42,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_17 , площею 54,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_18 , площею 54,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_19 , площею 37,8 кв. м; квартиру АДРЕСА_20 , площею 53,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_21 , площею 42,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_22 , площею 74,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_23 , площею 52,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_24 , площею 53,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_25 , площею 76,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_26 , площею 52,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_27 , площею 52,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_28 , площею 74,5 кв. м; квартиру АДРЕСА_29 , площею 74,3 кв. м.
У подальшому, за Актом приймання-передачі від 01.10.2010 Позивач передав Відповідачу 11 квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , площею 48,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_30 , площею 77,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_31 , площею 77,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_32 , площею 41 кв. м; квартиру АДРЕСА_9 , площею 46,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_33 , площею 41,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_34 , площею 40,8 кв. м; квартиру АДРЕСА_35 , площею 41,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_36 , площею 41,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_13 , площею 40,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_16 , площею 40,5 кв. м.
Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» у повному обсязі були виконанні зобов'язання перед Обухівською міською радою, передбачені умовами Договору від 09.02.2006, а також Угодою від 27.01.2010 про внесення змін до Договору від 09.02.2006.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2020 (з урахуванням ухвали від 20.01.2021 про виправлення описки) в цивільній справі № 372/2777/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2021, Договір від 09.02.2006 про реалізацію проекту з будівництва житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» і Державним підприємством «Київський лісгосп», з додатковою угодою від 16.02.2006, угодою від 27.01.2010 про внесення змін до договору від 09.02.2006, додатковою угодою від 05.02.2010, додатковою угодою від 01.06.2010 визнано недійсними; визнаний недійсним договір від 03.08.2020 про відступлення права вимоги за договором від 09.02.2006, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло», Державним підприємством «Київський лісгосп» і ОСОБА_1 .
Разом з тим, у вказаному рішенні суду зазначено, що: «Судом було встановлено, що Обухівська міська рада неправомірно розпорядилась земельною ділянкою лісового фонду, вилучивши її із складу лісового фонду Обухівського лісництва на підставі рішень Обухівської міської ради Київської області від 23.02.2006 та від 30.11.2006, зміни цільового призначення, укладання відповідних договорів та реєстрації прав».
Суд у справі № 372/2777/19 зауважив, що із змісту Договору від 09.02.2006 та додаткових угод до нього вбачається, що Обухівська міська рада Обухівського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» і Державне підприємство «Київський лісгосп» уклали угоду щодо реалізації проекту з будівництва житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові. Фактично предметом договору є передача у користування земельної ділянки лісового фонду для будівництва. Метою Обухівської міської ради було отримання житлової площі побудованого житлового комплексу у розмірах та в порядку, передбачених розділом 3 Договору; метою Позивача було здійснення фінансування та будівництво об'єкта на земельній ділянці, переданій у користування; щодо мети ДП «Київський лісгосп» при укладанні договору, то від цього договору підприємство отримувало житло, передбачене цим договором.
Приймаючи рішення по справі № 372/2777/19 про визнання Договору від 09.02.2006 та додаткових угод до нього недійсними, суд виснував, що, оскільки законодавством передбачений порядок передачі земельних ділянок в тимчасове користування, і цей порядок не був дотриманий при укладенні спірного договору, можна зробити висновок, що мета договору суперечила закону.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
При цьому, під час прийняття рішення по справі № 372/2777/19 суд не вирішував питання щодо наслідків недійсності договору.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналогічні положення містяться у статті 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним. Зокрема, згідно із частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Згідно із частинами першою, другою, пунктом першим частини третьої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За положенням статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Суди відповідно до статей 215 та 216 ЦК розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Наслідки недійсності правочину залежать від того, чи було його виконано. Якщо сторони не приступили до виконання правочину, то він і не підлягає виконанню, тобто жодна із сторін не вправі вимагати його виконання. Якщо ж правочин уже виконано повністю або частково (передане майно, сплачені кошти), то наслідки такі: двостороння реституція, при неможливості повернення відшкодування вартості того, що одержано, за цінами які існують на момент відшкодування, відшкодування збитків, інші правові наслідки, передбачені ЦК України або іншими законами.
У постановах від 26.06.2018 та від 14.05.2020 у справі № 916/1952/17 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо застосування статті 216 ЦК України та статті 208 ГК України у подібних правовідносинах (про застосування наслідків недійсності у разі неможливості повернення одержаного в натурі), зробив такі висновки:
- вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе), чим спростовуються твердження, що право на відшкодування вартості переданого за недійсним правочином виникає в особи лише після встановлення судом в іншому судовому провадженні обставин неможливості повернення майна в натурі;
- правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена;
- у частині 1 статті 216 та в статті 1213 ЦК України закріплено обов'язок кожної зі сторін недійсного договору (набувача) повернути другій стороні (потерпілому) безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості. Якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати іншій стороні договору (потерпілому) вартість такого майна;
- відшкодування вартості безпідставно набутого майна відбувається в тих випадках, коли майно зазнало суттєвих змін чи воно є повністю/частково знищеним, що унеможливлює його повернення потерпілому в тому вигляді, в якому воно існувало на момент укладення недійсного договору.
Отже відповідно до вищенаведеного, положення глави 83 ЦК України застосовується як субсидіарний спосіб захисту до вимог про реституції. Що випливає із змісту частини третьої статті 1212 ЦК України, яка визначає, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України добросовісність набуття виключає можливість витребування, якщо майно було відчужене з волі власника за договором, який було визнано недійсним після того, як набувач за цим договором відчужив його третій особі (добросовісному набувачу). Власник також позбавлений права витребувати своє майно від третьої особи, яка не знала і не могла знати, що продавець отримав його на виконання нікчемного правочину або правочину, який було визнано недійсним.
У цих випадках власник майна має право тільки вимагати від особи, якій він передав майна на виконання недійсного договору відшкодування його вартості на підставі частини другої статті 1213 ЦК України. Застосування цього способу захисту не суперечить змісту норми абзацу другого частини 216 ЦК України, яка відповідно буквального тлумачення є аналогічною.
Щодо доводів відповідача суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходилася справа № 4/295-09 за позовом Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2», правонаступником якого є ТОВ «КПМК-2», до Обухівської міської ради Київської області про розірвання Договору від 11.12.2006 на пайову участь у будівництві та зобов'язання Обухівську міську раду визначити розмір пайової участі АТ «КПМК-2» на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів у будівництві буд. 2 та буд. 3 в мікрорайоні Сосновий (будівельна адреса вул. Каштанова (Антенне поле) в м. Обухові Київської області.
Під час розгляду справи сторони дійшли згоди і уклали мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2010, провадження у справі припинено.
Відповідно до рішення від 26.01.2010 № 421-48-У Обухівська міська рада розглянувши лист Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона - 2» від 14.12.2009 № 580 з проханням установити розмір відрахувань до Обухівської міської ради на розвиток інфраструктури міста Обухова відповіді о до статті 27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» у розмір 4 відсотків від кошторисної вартості будівництва і внести зміни до договору про пайову участь у будівництві об'єкта - багатоквартирних будинків на мікрорайоні «Сосновий» у місті Обухові, з метою захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статей 5, 204 Цивільною кодексу України, статей 26, 38, 59,60 Закону України «При місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку комунального господарства та управління комунальною власністю громади, вирішила:
1. Задовольнити пропозицію Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» щодо внесення змін до Договору про пайову участь Обухівської міської ради у будівництві Об'єкта, укладеного 11.12.2006 року і затвердити його у новій редакції (додається).
2. Внести зміни до договору від 09.02.2006 року щодо порядку та умов пайової Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухова у зв'язку зі будівництвом Житлового комплексу на земельній ділянці площею 5, 8 га, що перебуває у користуванні забудовника згідно з договором оренди, затвердивши його у новій редакції (додається).
У матеріалах справи міститься копія договору на пайову участь у будівництві об'єкту від 11.12.2006, укладеного між Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2» та Обухівською міською радою, який розірвано відповідно до угоди про розірвання від 27.01.2010.
Додатком 2 до вказаного договору на пайову участь у будівництві об'єкту від 11.12.2006 сторони погодили перелік квартир у кількості 35 квартир, житлового будинку № 2 мікрорайон «Сосновий» в м. Обухові, що передаються міськраді (10%).
27.01.2010 Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» та Обухівська міська рада уклали договір у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухів, з вартістю пайового внеску - 4 %. До нього Додатком № 2 погодили перелік квартир що передаються Міськраді в рахунок сплати пайової участі (внесок) Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об'єкту будівництва Житлового будинку АДРЕСА_1 (будівельна адреса) в кількості 7 квартир, та Додатком № 3 об'єкту будівництва Житлового будинку № 3 у кількості 6 квартир.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний інвестиційний договір № 05/01/06 від 05.01.2006, укладений між Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона - 2», як Інвестором-забудовником, з однієї сторони, та ТОВ «Київщина-житло», як Інвестором.
Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що ІНВЕСТОР це суб'єкт інвестиційної діяльності - учасник Договору, який приймає рішення про внесення власних, кредитних і залучених грошових коштів в об'єкти інвестування, а п. 1.4. визначено, що ОБ'ЄКТ ІНВЕСТУВАННЯ - сукупність житлових приміщень (квартир) розташованих в Житловому комплексі по АДРЕСА_1 (будівельна адреса).
Відповідно до п.2.1. вказаного договору Інвестор-забудовник зобов'язується збудувати та передати Інвестору протягом 1 (одного) місяця після завершення будівництва зазначеного в пункті 1.4. житлового комплексу квартири, адресний перелік яких зазначений у Додатку 1 та Додатку 2 до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Передача вказаних в п.2.1. квартир Інвестору здійснюється з оформленням акту приймання-передачі квартир (п.1.2.).
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань передбачених цим Договором, як зазначено у п. 10.1. Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 за Актом приймання-передачі Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2», згідно п.2.1. Інвестиційного Договору від 05.01.2006 року за № 05/01/06, Інвестор-забудовник передає, а Інвестор приймає квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 28 квартир, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , площею 48,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 , площею 75,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_37 , площею 41,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_4 , площею 47,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_5 , площею 47,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_6 , площею 41,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_7 , площею 40,7 кв. м; квартиру АДРЕСА_8 , площею 41,5 кв. м; квартиру АДРЕСА_9 , площею 47,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_10 , площею 48,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_11 , площею 41,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_13 , площею 41,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_14 , площею 47,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_15 , площею 38,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_16 , площею 42,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_17 , площею 54,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_18 , площею 54,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_19 , площею 37,8 кв. м; квартиру АДРЕСА_20 , площею 53,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_21 , площею 42,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_22 , площею 74,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_23 , площею 52,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_24 , площею 53,6 кв. м; квартиру АДРЕСА_25 , площею 76,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_26 , площею 52,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_27 , площею 52,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_28 , площею 74,5 кв. м; квартиру АДРЕСА_29 , площею 74,3 кв. м.
В подальшому за Актом приймання-передачі від 01.10.2010 Акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2», згідно п.2.1. Інвестиційного Договору від 05.01.2006 року за № 05/01/06, Інвестор-забудовник передає, а Інвестор приймає квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 12 квартир, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , площею 48,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_38 , площею 77,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_30 , площею 77,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_31 , площею 77,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_32 , площею 41 кв. м; квартиру АДРЕСА_9 , площею 46,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_33 , площею 41,1 кв. м; квартиру АДРЕСА_34 , площею 40,8 кв. м; квартиру АДРЕСА_35 , площею 41,3 кв. м; квартиру АДРЕСА_36 , площею 41,2 кв. м; квартиру АДРЕСА_13 , площею 40,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_16 , площею 40,5 кв. м.
Адреси, номера квартир та їх площа відповідають вказаним індивідуально визначеним ознакам квартир, які відповідно до актів від 01.02.2010 і від 01.10.2010 були передані Товариством «Київщина-Житло» на виконання умов договору від 09.02.2006 в редакції від 27.01.2020 на користь Обухівської міської ради.
Таким чином, доводи Обухівської міської ради про те, що спірні квартири отримані нею не від ТОВ «Київщина-Житло», а від АТ «КПМК-2», є такими, що не відповідають дійсності.
Отже, Обухівська міська рада отримала у власність квартири за вказаними актами саме на виконання договору від 09.02.2006, який у подальшому визнаний недійним.
При цьому, під час розгляду справи судом також враховано рішення Обухівської міської ради № 1191 від 15.12.2009 про оформлення права власності із доданим переліком квартир.
З матеріалів справи вбачається, що із 39 квартир, які передані Обухівській міській раді за недійсними правочинами, квартира АДРЕСА_39 залишилась у власності Обухівської міської ради Київської області.
За Інформацією з Державного реєстру речових прав щодо об'єкта нерухомості, встановлено, що решта - 38 квартир - знаходяться у власності фізичних осіб:
в будинку АДРЕСА_1 власниками спірних квартир є: квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 ; квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; квартири АДРЕСА_37 ОСОБА_5 ; квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 ; квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_7 ; квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_8 ; квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_9 ; квартира АДРЕСА_8 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; квартири АДРЕСА_9 - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; квартири АДРЕСА_10 - ОСОБА_16 ; квартири АДРЕСА_11 - ОСОБА_17 ; квартири АДРЕСА_13 - ОСОБА_18 ; квартири АДРЕСА_14 - ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; квартири АДРЕСА_15 - ОСОБА_21 ; квартири АДРЕСА_16 - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ; квартири АДРЕСА_17 - ОСОБА_24 ; квартири АДРЕСА_18 - ОСОБА_25 ; квартири АДРЕСА_19 - ОСОБА_26 ; квартири АДРЕСА_20 - ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; квартири АДРЕСА_21 - ОСОБА_29 ;квартири АДРЕСА_22 - ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ; квартири АДРЕСА_23 - ОСОБА_7 ; квартири АДРЕСА_24 - ОСОБА_34 ; квартири АДРЕСА_25 - ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ; квартири АДРЕСА_26 - ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; квартири АДРЕСА_27 - ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ; квартири АДРЕСА_28 - ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 ; квартири АДРЕСА_29 - ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 ;
в будинку АДРЕСА_1 власниками спірних квартир являються: квартири АДРЕСА_30 - ОСОБА_52 ; квартири АДРЕСА_31 - ОСОБА_53 ; квартири АДРЕСА_32 - ОСОБА_54 , ОСОБА_55 ; квартири АДРЕСА_9 - ОСОБА_56 , ОСОБА_57 ; квартири АДРЕСА_33 - ОСОБА_58 ; квартири АДРЕСА_34 - ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 ; квартири АДРЕСА_35 - ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ; квартири АДРЕСА_36 - ОСОБА_64 ; квартири АДРЕСА_13 - ОСОБА_65 ; квартири АДРЕСА_16 - ОСОБА_66 .
Власником квартири АДРЕСА_40 є Обухівська міська рада.
Суд зазначає, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.
Водночас, реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. У зв'язку із чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину, а не третій особі, якій у подальшому це майно було відчужено.
Підсумовуючи викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про витребування від Обухівської міської ради однієї квартири, яка на сьогодні продовжує знаходитися у власності відповідача, є обґрунтованими, у зв'язку із чим слід витребувати від Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» квартиру АДРЕСА_41 , загальною площею 50 кв. м.
Аналогічних правомірних висновків дійшов суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, які скаржником в поданій апеляційній скарзі не спростовано.
Щодо визначення вартості спірного майна.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вартості спірних квартир, позивачем наданий Звіт про оцінку нерухомого майна, виконаний ТОВ «Проектно консалтингова група» (надалі за текстом - Звіт).
Також матеріали справи містять Висновок експертного оціночно-будівельного дослідження від 28.12.208 № 20220/18-42/29875-29916/18-42 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (надалі за текстом - Висновок), який виконано у зв'язку із підготовкою позовної заяви про стягнення збитків.
Відповідно до Звіту, який виконано в т.ч. з урахуванням Висновку, ринкова вартість нерухомого майна - житлових квартир в багатоквартирних житлових будинках в кількості 39-ти квартир, умовно вільних від виконаних в них оздоблювальних поліпшень, за адресою: АДРЕСА_1 , - згідно Переліку станом на 07.11.2023 становить 73 728 737,00 грн. з ПДВ. З цієї загальної суми вартість квартири №1 в буд. 3 м-н «Сосновий» в м. Обухів Київської обл. становить 1 725 662,00 грн.
Відповідач заперечує проти вартості нерухомого майна - житлових квартир у багатоквартирних житлових будинках, у кількості 39-ти квартир, за адресою: АДРЕСА_42 , визначену у Звіті про оцінку майна ТОВ «Проектно Консалтингова Група» на підставі Договору № 06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група».
Відповідач зазначає, що за висновком Господарського суду Київської області, викладеним в рішенні від 16.07.2024 у справі № 911/527/24 за позовом Обухівської міської ради до ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група» про визнання договору № 06/11 від 06.11.2023 недійсним, відповідачами не доведений факт укладання спірного договору, тобто договір є таким, що не відбувся.
Колегія суддів враховує, що рішенням від 16.07.2024 у справі № 911/527/24 у позові відмовлено, натомість як зроблено висновок про недоведеність факту укладання спірного договору у зв'язку з тим, що відповідачі не надали суду його оригінал або належним чином завірену копію.
На думку представника позивача, подання позову Обухівською міською радою про визнання недійсним договору № 06/11 від 06.11.2023 мав на меті виключно вплив на дослідження доказів судом при розгляді справи № 911/3866/23.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів констатує наявність в матеріалах даної справи належним чином засвідченої копії договору № 06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група» з додатками та документи які підтверджують оплату виконаних робіт.
Разом з тим, суд приймає до уваги посилання відповідача на приписи Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» з урахуванням випадків, підстав та замовників проведення оцінки відповідно до ст. 7, та ч. ч. 1, 2 ст. 11 вказаного закону та всіх обставин справи в сукупності.
Інших доказів, які б свідчили про вартість спірних квартир матеріали справи не містять. Докази рецензування вказаної оцінки в матеріалах справи також відсутні.
Виходячи з викладеного, доводи відповідача про те, що судом першої інстанції безпідставно враховано неналежний доказ, оскільки відповідачем заявлялось клопотання про витребування доказу, а саме належним чином завіреної копії Договору №06/11 від 06.11.2023, укладеного між ТОВ «Київщина-Житло» та ТОВ «Проектно Консалтингова Група», в задоволенні якого судом було відмовлено - колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки матеріали справи містять належну копію такого доказу.
За викладених вище обставин у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, вимога позивача про стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 72 003 075, 00 коп. вартості квартир є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами договору відсутній спір щодо неповернення земельної ділянки, з урахуванням того, що договір оренди визнано недійсним відповідно до постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.06.2018, а спір стосується повернення виконаного за недійсним правочином шляхом відшкодовування його вартості у зв'язку з неможливістю повернути майно в натурі та витребування майна, як перебуває у володінні відповідача без належної правової підстави.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного право або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.
За правилами, визначеними частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із положеннями частин третьої-п'ятої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України у справі № 6-116цс13 в порядку перегляду судових рішень у цивільних справах в зв'язку із неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
При цьому, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020, та в подальшому був продовжений постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 до 30.06.2023.
Отже, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу з урахуванням дії карантину на території України з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р. усі строки загальної та спеціальної позовної давності продовжено (збільшено) для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на увесь строк дії карантину.
Разом з цим, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України чітко встановлено, що карантинні обмеження є саме підставою для продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а не підставою для визнання причин пропуску таких строків поважними.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та діє до даного часу.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія відхиляє доводи відповідача про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що позивачу про порушення прав стало відомо з 15.04.2021, тобто з дня набрання законної сили постанови Київського апеляційного суду від у справі № 372/2777/19 про визнання недійсним Договору від 09.02.2006 про реалізацію проекту з будівництва житлового комплексу по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області, укладений між Обухівською міською радою Обухівського району Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» і Державним підприємством «Київський лісгосп» з наступними змінами і доповненнями.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строки позовної давності, тому підстав для відмови у задоволенні позову з підстав її пропуску немає - колегія суддів вважає правильним.
Між сторонами відсутній спір щодо невиконання позивачем обов'язку повернути іншій стороні все одержане за іншим правочином.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Колегією суддів встановлено, що доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в процесі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, а оцінка їм була надана судом апеляційної інстанції у пункті 3.1. мотивувальної частини даної постанови.
Усі інші доводи та міркування сторін судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/3866/23 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі № 911/3866/23 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі №911/3866/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 у справі №911/3866/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/3866/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 10.12.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук