ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1333/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Черновалюк П.І.,
від Садівничого кооперативу "Буревестник" - Наумчик В.А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025, прийняте суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 28.07.2025,
у справі №916/1333/25
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Садівничого кооперативу "Буревестник"
про визнання недійсним та скасування рішення
У квітні 2025 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівничого кооперативу "Буревестник", в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення правління Садівничого кооперативу "Буревестник" про виключення позивача зі складу членів кооперативу, прийнятого на засіданні правління Садівничого кооперативу "Буревестник", яке оформлено протоколом від 14.04.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача у зв'язку з незаконним виключенням останнього зі складу членів Садівничого кооперативу "Буревестник" на підставі оскаржуваного рішення засідання правління відповідача.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 07.04.2025 відкрито провадження у справі №916/1333/25.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1333/25 (суддя Лічман Л.В.) відмовлено у задоволенні позову.
Судове рішення мотивоване тим, що оскаржуване рішення правління, оформлене протоколом б/н від 14.04.2024, не порушує права позивача, оскільки до моменту затвердження цього рішення загальними зборами воно не спричиняє правовий наслідок у вигляді виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого кооперативу "Буревестник".
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1333/25 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що правління Садівничого кооперативу "Буревестник" не має наміру затверджувати на загальних зборах оспорюване позивачем рішення, оформлене протоколом б/н від 14.04.2024, оскільки під час воєнного стану неможливо зібрати та провести легітимні загальні збори, а тому зазначене незаконне рішення правління продовжить порушувати права ОСОБА_1 , адже членство останнього керівництво кооперативу вважає припиненим вже на підставі оскаржуваного рішення правління, яке протиправно привласнило собі повноваження загальних зборів. Крім того, скаржник стверджує про відсутність підстав для виключення останнього зі складу членів Садівничого кооперативу "Буревестник", оскільки у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед відповідачем зі сплати членських внесків.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 19.09.2025 (вх.№3390/25/Д5 від 22.09.2025) Садівничий кооператив "Буревестник" просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1333/25 залишити без змін, посилаючись на відсутність порушеного права позивача, адже оскаржуване ним рішення правління, оформлене протоколом б/н від 14.04.2024, не затверджувалося загальними зборами кооперативу у зв'язку із відсутністю кворуму, що зумовлено військовою агресією проти України, введенням воєнного стану, забороною проведення масових зібрань та виїздом більшості членів кооперативу за кордон.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 09.09.2025 у справі №916/1333/25 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 29.09.2025 призначено справу №916/1333/25 до розгляду на 29.10.2025 об 11:00.
Між тим, з огляду на тимчасову непрацездатність судді Таран С.В. у період з 16.10.2025 по 31.10.2025, судове засідання у справі №916/1333/25, призначене на 29.10.2025 об 11:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1333/25 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 08.12.2025 об 11:00.
У судовому засіданні 08.12.2025 ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, представник Садівничого кооперативу "Буревестник" висловив заперечення проти її задоволення.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 б/н від 02.10.2025 (вх.№3937/25 від 03.10.2025) про постановлення окремої ухвали.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення апелянта та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.1987 проведено державну реєстрацію Садівничого кооперативу "Буревестник", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15521200001003043.
На підтвердження свого членства у кооперативі позивач надав членську книжку садовода НОМЕР_1, відповідно до якої ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства "Буревестник" садового масиву "Коси Кароліно-Бугаз" з 11.06.2006 (ділянка за № НОМЕР_1 площею 0,033 га).
Згідно з пунктами 1.1-1.3 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №2 від 16.12.2017 (далі - статут Садівничого кооперативу "Буревестник"), даний кооператив є правонаступником Садівничого товариства "Буревестник", створеного у 1957 році профспілкою Обкому вищої школи та наукових установ. Кооператив діє відповідно до Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України та нормативних актів, чинних на території України, а також цього статуту. Кооператив є юридичною особою за законодавством України.
У пункті 1.5 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" вказано, що засновниками кооперативу є члени кооперативу у складі 42 фізичних осіб. Засновники кооперативу з моменту його державної реєстрації мають рівні права та несуть рівні обов'язки з іншими членами кооперативу.
Кооператив є добровільним об'єднанням громадян, створений для участі громадян у спільній діяльності по організації садівництва, будівництва та обслуговування дачних будинків, з метою задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів. Метою створення та діяльності кооперативу є об'єднання зусиль членів кооперативу по вирощуванню членами кооперативу для власних потреб фруктів, овочів, ягід, плодів та іншої сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і збереження землі та інших природних ресурсів, створення умов для оздоровлення і відпочинку членів кооперативу та їх родин. Метою діяльності кооперативу не є отримання прибутку (пункти 2.1-2.3 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник").
Відповідно до пункту 6.1 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" членами кооперативу можуть бути фізичні особи, якщо вони досягли 16-річного віку, які є власниками земельної ділянки, розташованої на території кооперативу, та виявили бажання об'єднатися з метою обслуговування та утримання дачних будинків, земельних ділянок, внесли вступний внесок і членський внесок у розмірах, визначених цим статутом та рішенням загальних зборів членів кооперативу.
В силу пункту 6.6 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" членство у кооперативі припиняється: при добровільному виході з членів відповідно до поданої заяви; при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу; не затвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління кооперативу про прийняття для членів кооперативу; у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу; у разі реорганізації або ліквідації кооперативу.
Положеннями пункту 6.8 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" передбачено, що члена кооперативу може бути виключено із складу членів кооперативу з наступних підстав: невиконання рішень загальних зборів членів кооперативу та/або рішень правління, систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку кооперативу, невиконання вимог цього статуту; у разі систематичного ухилення від участі в загальних роботах кооперативу; несплати членських, цільових внесків, а також послуг (вода, світло тощо); при наявності документально підтвердженого факту розкрадання членом кооперативу та/або особами, які разом з ним проживають на території кооперативу, електроенергії, матеріальних цінностей кооперативу та/або його членів.
Виключення з членів кооперативу здійснюється на засіданні правління за участі цього члена кооперативу шляхом прийняття відповідного рішення. У випадку неявки члена кооперативу на засідання правління без поважних причин питання про виключення розглядається без його участі. Рішення правління про виключення з членів кооперативу підлягає наступному затвердженню на найближчих загальних зборах його членів або уповноважених представників. Рішення загальних зборів членів кооперативу про виключення з членів кооперативу може бути оскаржене у судовому порядку (пункти 6.9, 6.10, 6.12 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник").
Пунктом 9.2 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" визначено, що для організації діяльності кооперативу в його структурі створюються наступні органи управління: вищий орган управління - загальні збори членів; виконавчий орган, який призначається вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю кооперативу - правління кооперативу.
Згідно з пунктом 10.1 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, які складаються з членів кооперативу.
За умовами пункту 10.3 та підпункту 10.3.12 пункту 10.3 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення з усіх питань діяльності кооперативу, у тому числі і з тих, що належать до компетенції виконавчого органу. До кола питань, які є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу, належить, зокрема, виключення членів із кооперативу.
Відповідно до підпункту 11.1.5 пункту 11.1 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" правління кооперативу приймає рішення про прийняття нових членів до кооперативу та виключення із членів кооперативу.
19.03.2024 позивачем засобами поштового зв'язку було отримано виклик б/н від 12.03.2024 на засідання правління Садівничого кооперативу "Буревестник", призначене на 14.04.2024 для розгляду питання щодо виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу.
14.04.2024 відбулось засідання правління Садівничого кооперативу "Буревестник", на якому прийнято оформлене протоколом б/н від 14.04.2024 рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу.
Відповідно до вищенаведеного протоколу б/н від 14.04.2024 на засідання правління ОСОБА_1 не з'явився, хоча був про нього повідомлений належним чином; підставами для виключення є свідома несплата членських внесків, присвоєння матеріальних цінностей кооперативу, невиконання рішень загальних зборів, порушення правил внутрішнього розпорядку, підробка підпису секретаря правління, цілеспрямована робота на розвал кооперативу тощо.
У розділі "Примітка" протоколу б/н від 14.04.2024 зазначено, що рішення правління підлягає затвердженню на найближчих загальних зборах з урахуванням воєнного стану та безпеки.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення правління Садівничого кооперативу "Буревестник", оформленого протоколом б/н від 14.04.2024, про виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те, що оскаржуване рішення правління не порушує права позивача, оскільки до моменту затвердження цього рішення загальними зборами воно не спричиняє правовий наслідок у вигляді виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого кооперативу "Буревестник".
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Таким чином, садівничий кооператив є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Саме така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, відомості про порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
За умовами статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу, зокрема, здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень, а також діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Як зазначалося вище, відповідно до пунктів 6.10, 6.12 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" рішення правління про виключення з членів кооперативу підлягає наступному затвердженню на найближчих загальних зборах його членів або уповноважених представників. Рішення загальних зборів членів кооперативу про виключення з членів кооперативу може бути оскаржене в судовому порядку.
Поряд з цим, згідно з пунктами 10.3, 10.3.12 статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення з усіх питань діяльності кооперативу, у тому числі і з тих, що належать до компетенції виконавчого органу. До кола питань, які є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу, належить, зокрема, виключення членів із кооперативу.
Отже, положеннями статуту Садівничого кооперативу "Буревестник" конкретно визначена процедура виключення члена кооперативу, яка є багатоступеневою та передбачає прийняття правлінням рішення з наступним його затвердженням загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених). Відтак саме по собі рішення правління про виключення особи зі складу членів кооперативу не є остаточним волевиявленням відповідача та підставою для припинення членства такої особи до його затвердження на загальних зборах (зборах уповноважених).
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що питання затвердження рішення правління, оформленого протоколом б/н від 14.04.2024, про виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого кооперативу "Буревестник" не виносилося на затвердження вищого органу управління кооперативом - загальних зборів (зборів уповноважених), а відтак станом на момент звернення до суду з позовом у цій справі оскаржуване позивачем рішення правління не може вважатись таким, що порушує права ОСОБА_1 , оскільки до моменту його затвердження загальними зборами (зборами уповноважених) воно не спричиняє правовий наслідок у вигляді виключення позивача з кооперативу.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми утворюють фундаментальну концепцію права на звернення до суду, яка охоплює як суб'єктивне право на судовий захист, так і вимогу щодо наявності матеріально-правового інтересу, що підлягає охороні.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист суб'єктивного права розглядається як реалізація юрисдикційної функції держави, що спрямована на відновлення порушеної рівноваги у правовому статусі особи. Необхідною умовою застосування будь-якого способу захисту є наявність порушення чи реальної загрози порушення права, а не лише формальна незгода з поведінкою інших учасників правовідносин.
Водночас лише реальне, а не уявне чи гіпотетичне порушення може бути підставою для судового втручання.
При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.
Отже, ОСОБА_1 повинен був обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів як члена кооперативу у зв'язку з прийняттям правлінням оспорюваного рішення, а суд - перевірити такі доводи, встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Колегія суддів наголошує на тому, що особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише через наявність в нього статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права.
Звертаючись з позовом, позивач зазначив про те, що оскаржуваним рішенням правління порушено його права члена Садівничого кооперативу "Буревестник", однак жодним чином не обґрунтував при цьому, які конкретно його права було порушено вищенаведеним рішенням, що не затверджене вищим органом управління кооперативу (загальними зборами або зборами уповноважених).
Суд апеляційної інстанції вбачає, що позивач, не конкретизуючи у позові наявності його порушених прав вищенаведеним рішенням правління, по суті висловив незгоду з останнім, проте, як вже зазначалося вище, сама по собі незгода члена кооперативу з таким рішенням, якщо воно не порушує його прав/законних інтересів, не означає автоматичної незаконності відповідного рішення.
Попри наведені позивачем загальні посилання на норми законодавства, останній не зазначив, яке конкретне право було порушено, не описав механізм порушення і не обґрунтував необхідність відновлення такого права шляхом скасування рішення правління. Акт, який не породжує негативних наслідків, не може бути визнаний недійсним, оскільки це суперечитиме природі цивільного захисту.
Водночас у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження невизнання (обмеження) відповідачем членства ОСОБА_1 у Садівничому кооперативі "Буревестник" на підставі оскаржуваного рішення правління до проведення загальних зборів або зборів уповноважених, на якому підлягатиме вирішенню питання про затвердження рішення правління щодо виключення позивача. Навпаки, сам зміст протоколу, яким оформлено оскаржуване рішення правління, містить застереження щодо необхідності його подальшого затвердження вищим органом управління кооперативу.
Відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.06.2022 у справі №916/700/21, в межах якої також розглядався спір між ОСОБА_1 та Садівничим кооперативом "Буревестник" про визнання недійсним рішення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів оспорюваним рішенням правління, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо відмови у задоволенні позову.
Посилання апелянта на те, що правління Садівничого кооперативу "Буревестник" не має наміру затверджувати на загальних зборах оспорюване позивачем рішення, оформлене протоколом б/н від 14.04.2024, оскільки під час воєнного стану неможливо зібрати та провести легітимні загальні збори, а тому зазначене незаконне рішення правління продовжить порушувати права ОСОБА_1 , апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки до моменту затвердження загальними зборами оскаржуваного рішення правління позивач протягом всього часу залишається членом кооперативу з усіма правами та обов'язками особи з відповідним статусом, що у такому випадку виключає порушення прав останнього. Сам по собі факт запровадження та тривалості воєнного стану не змінює правової природи рішення правління та не надає йому ознак остаточності. Навіть у разі тривалого незатвердження такого рішення загальними зборами правовий статус позивача як члена кооперативу залишається незмінним, а відсутність рішення вищого органу управління виключає можливість настання правових наслідків у вигляді припинення членства.
Доводи скаржника про привласнення правлінням повноважень загальних зборів є безпідставними, оскільки прийняття рішення з застереженням про його подальше затвердження загальними зборами не свідчить про реалізацію правлінням виключної компетенції вищого органу управління, натомість такі дії відповідають процедурі, прямо передбаченій статутом кооперативу, та мають підготовчий характер, не породжуючи самостійних правових наслідків у вигляді припинення членства. Поряд з цим, відмова у задоволенні позову у даній справі не позбавляє ОСОБА_1 права на оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів у разі, якщо ними буде затверджено відповідне рішення правління про виключення позивача з членів кооперативу.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 17.07.2025 у справі №916/1333/24 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1333/25 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук