79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" грудня 2025 р. Справа №926/1422/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Северин Б.Б._
від відповідача - Шевчук В.А.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» від 20.08.2025 (вх. № 01-05/2564/25 від 20.08.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 (суддя Ковальчук Т.І.)
у справі №926/1422/25
за позовом: Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор»
до відповідача: ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
про: визнання недійсними додаткових угод і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26 093,57 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позов Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» ( далі - позивач) до ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі - відповідач) про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 10.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №К-1 від 01.02.2022 та додаткових угод №2 від 02.08.2023, №3 від 18.08.2023, №4 від 27.09.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № К-2 від 29.12.2022, а також стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 32 341,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди, якими збільшувалась ціна за одиницю товару, суперечать чинному законодавству, зокрема, ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» та п. 19 постанови КМУ № 1178, оскільки укладені після здійснення постачання електричної енергії у звітному періоді та на підставі документів, які не свідчать про коливання ціни на електричну енергію з моменту внесення останніх змін у договір. Відтак, виконання цих додаткових угод призвело до зайвої сплати позивачем бюджетних коштів за недоотриманий обсяг електричної енергії на загальну суму 32 341,28 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 у справі №926/1242/25 виділено в окремі самостійні провадження позовні вимоги Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор»:
- про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 10.11.2022 до договору №К-1 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 6247,71 грн (справа №926/1242/25);
- про визнання недійсними додаткових угод №2 від 02.08.2023, № 3 від 18.08.2023, № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн ( справа №926/1422/25).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі №926/1422/25 позов задоволено частково. Визнано недійсними додаткові угоди №3 від 18.08.2023 та №4 від 27.09.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, укладеного між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» та ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» . Стягнуто з відповідача на користь позивача 24 689,65 грн безпідставно отриманих коштів та 8367,55 грн. судового збору. У частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 02.08.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 та про стягнення коштів у сумі 1 403,92 грн у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову мотивоване тим, що підставою для визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 02.08.2023 позивач зазначає збільшення цією угодою вартості електричної енергії з липня 2023 року, а не з серпня 2023 року. Однак, така додаткова угода не містить умови про поширенння її дії на правовідносини сторін з 01 липня 2023 року, натомість у пункті 5 додаткової угоди № 2 визначено, що вона вступає в силу з моменту підписання сторонами. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсною вказаної додаткової угоди та стягнення коштів у сумі 1403,92 грн, як отриманих без належної правової підстави.
Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що з врахуванням п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» та пп.2 п. 19 постанови КМУ №1178 ціна товару в договорі про закупівлю може змінюватися у разі підтвердження коливання ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Оскільки, збільшення ціни за одиницю товару додатковою угодою №3 від 18.08.2023 відбулося на основі порівняння середньозважених цін на електричну енергію на ринку за червень і липень 2023 року (тобто за період до внесення змін до договору згідно з додатковою угодою № 2 від 02.08.2023), а додатковою угодою №4 від 27.09.2023 - на підставі інформації про середньозважені ціни за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 та за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 (тобто без врахування збільшення ціни з 01.08.2023 унаслідок укладання додаткової угоди №3), вказані додаткові угоди не відповідають вимогам п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» та пп.2 п. 19 постанови КМУ № 1178, що є підставою для визнання їх недійсними.
Окрім того, суд першої інстанції зауважив, що при укладенні додаткових угод № 3 і № 4 не були дотримані встановлені підпунктом 5.5.2 пункту 5.5 договору умови щодо прийнятності документів, які підтверджують збільшення ціни та подання яких споживачу має передувати місяцю поставки.
Зважаючи на визнання недійсними додаткових угод №3 та №4 до договору, суд дійшов висновку, що отримані відповідачем за поставлену в серпні і вересні 2023 року електричну енергію понад її вартість, визначену за ціною договору в редакції додаткової угоди №2, є безпідставно отриманими і підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України, як повернення виконаного за недійсним правочином.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» подало апеляційну скаргу від 20.08.2025, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі №926/1422/25 скасувати та постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апелянта обґрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що:
- оскільки позивач не лише погодив зміст додаткових угод № 3-4, які передбачають застосування нової ціни з 01.10.2022, але й виконав їх без заперечень (приймав електричну енергію в серпні-вересні 2023 року; здійснив повну оплату відповідно до зміненої ціни; не висував жодних претензій щодо ретроактивного застосування нової ціни у період її дії), суд першої інстанції дійшов помилкового та юридично необґрунтованого висновку про те, що положення ч. 3 ст. 631 ЦК України не дозволяють сторонам змінювати вже врегульовані договірні відносини та застосовувати умови додаткової угоди до періоду, що передував її укладенню;
- підстави, з якими позивач пов'язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як Законом України «Про публічні закупівлі», так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю шляхом укладення та підписання додаткової угоди;
- подані відповідачем документи підтверджували наявність підстав для укладення додаткових угод та зміни ціни електричної енергії, оскільки підпункт 2 пункту 19 Постанови КМУ №1178 не містить жодної вимоги щодо
визначення конкретного періоду, за який мають братися дані про коливання цін, а лише встановлює, що коригування здійснюється пропорційно до ринкових
змін та з моменту останньої зміни ціни у договорі;
- матеріали справи не містять жодного доказу, що відповідач передав позивачу меншу кількість електричної енергії або, що позивач сплатив вартість електричної енергії, яка йому не була поставлена, а тому підстави для стягнення з відповідача коштів відсутні.
Державна установа «Чернівецький слідчий ізолятор» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі №926/1422/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Позивач зазначає, що оскільки додатковими угодами №3 та №4 до договору підвищено ціну за електричну енергію без належних доказів коливання ціни саме в потрібні періоди (законодавча вимога «з моменту останньої зміни» означає, що для кожного нового підвищення постачальник має довести коливання ринкової ціни у проміжку між попередньою зміною та наступною), а сукупність каскадних підвищень ціни перевищила 10 % межу, такі додаткові угоди не відповідають законодавчим вимогам та обгрунтовано визнані недійсними судом першої інстанції. Оплата позивачем рахунків та підписання актів не усуває недійсності таких угод.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 справу №926/1422/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі № 926/1422/25 та призначено розгляд справи на 07.10.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 та від 22.10.2025 задоволено клопотання представників сторін про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 за клопотанням представника апелянта розгляд справи відкладено на 18.11.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 розгляд справи відкладено на 02.12.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
В судовому засіданні 02.12.2025 судом заслухано пояснення представників сторін, розглянуто клопотання апелянта ( вх. №01-05/2310/25 від 06.10.2025) про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та відмовлено у задоволенні такого з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25.11.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено вступну та резолютивну частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.
Тобто, станом на час розгляду цього клопотання Великою Палатою Верховного Суду завершено перегляд в касаційному порядку справи №920/19/24, до вирішення якої скаржник просить суд зупинити провадження у даній справі.
Окрім того, частина 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
У справі № 920/19/24, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду, позов подано керівником Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
Позовні вимоги у вказаній справі обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Ухвалою від 09.04.2025 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №920/19/24 з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» з підстав, зокрема:
- зміни законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування зазначеної норми в редакції зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Однак у цій справі підставою позовних вимог Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 18.08.2023 та № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 від 29.12.2022 про постачання електричної енергії, а також підставою задоволення таких вимог оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, слугувало не неодноразове збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% (тобто питання, яке вирішувалось Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/19/24), а укладення таких угод за відсутності належного підтвердження коливання ціни на товар на ринку електричної енергії в сторону збільшення.
Таким чином, справа №920/19/24, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, і справа №926/1422/25, рішення в якій переглядається в апеляційному порядку, не є подібними в частині підстав позову.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та відмовив у задоволенні такого.
У судовому засіданні 02.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
29.12.2022 між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» (далі - Споживач) і ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі -Постачальник) укладено договір № К-2 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Згідно з пунктом 2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у терміни та на умовах, визначених Договором, електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5, в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (додаток № 1 до Договору). Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору (пункти 3.1, 3.3 Договору).
У пункті 5.1 Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Загальна вартість Договору на момент його укладення становить 1229850,00 грн., у т.ч. ПДВ. Очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року становить 450000 кВт/год (обсяг на господарські потреби становить: 175500 кВт/год.; обсяг населення (камерні приміщення) становить: 274500 кВт/год).
Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі, затверджений регулятором відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2354 (зі змінами) - 0,34564 грн. за 1 кВт·год без ПДВ, або відповідно до постанови НКРЕКП, яка діє на час розрахунку щодо надання послуг з передачі електричної енергії. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, яка оплачується Споживачем самостійно.
Постачальник зобов'язаний при виставленні акта прийняття-передавання товарної продукції за електричну енергію окремо вказувати тариф та суму вартості оплачуваної послуги з передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (пункт 5.3 Договору).
Згідно з пунктом 5.4 Договору ціна за одиницю товару може змінюватися сторонами з дотриманням норм, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» з врахуванням норми постанови від 12 жовтня 2022 року № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Зміна ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
У пункті 5.5 Договору сторони визначили умови, за яких може змінюватися ціна за одиницю товару, зокрема:
- у разі збільшення ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 5.1 Договору (підпункт 5.5.2 Договору).
У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення Постачальник письмово звертається до Споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною в Договорі, та надає документальне підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку у торговій зоні “Об'єднані енергетичні системи України» - як-от: оригінал довідки з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення/ ДП “Держзовнішінформ»/ ДП “Укрпромзовнішекспертиза»/ органів статистик, довідка з офіційного вебсайту НКРЕКІІ (www.nerc.gov.ua)/або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю товару на ринку України, скріншот з вебсайту ДП “Оператор Ринку» (https:oreе.com.ua), яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою у Додатку 3 до цього Договору.
Довідка повинна бути надана Постачальником Споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну. Довідка, надана Постачальнику пізніше вказаного терміну, Споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю товару не здійснюється.
Замовник відмовляє Постачальнику в підвищенні ціни товару, якщо звернення Постачальника про збільшення ціни товару направлене Замовнику більш як через 7 календарних днів з дня, яким датовано документ, що підтверджує наявність ринкових коливань та/або більш як через 14 календарних днів з дня, станом на який розраховувалася ціна товару.
Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2 Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 5.2 Договору.
Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше одного разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10 Договору, та не раніше ніж через 30 календарних днів після укладення Договору.
Згідно з пунктом 5.6 Договору ціна за одиницю товару може змінюватися також у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структуру ціни одиниці товару. У цьому випадку підставою для зміни ціни є набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну відповідного тарифу, додаткова угода до Договору з розрахунком нової ціни за одиницю товару укладається за зверненням Постачальника, що подається до Споживача протягом 15 днів з дня набрання чинності такого рішення, а нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП.
Відповідно до пункту 5.8 Договору місячна вартість електричної енергії визначається як добуток ціни, що визначено у п. 5.2 Договору, на кількість електричної енергії, реалізованої у відповідному місяці. Загальна вартість електричної енергії за Договором визначається як сума місячних вартостей електричної енергїї.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.10 Договру).
Згідно з пунктом 14.1 Договору такий вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та набуває чинності з 01.01.2023 і діє до 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
29.12.2022 позивачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії (додаток № 1), сторонами складено і підписано План-графік постачання електричної енергії (додаток 2) і Комерційну пропозицію (додаток 3).
Відповідно до умов Комерційної пропозиції:
- загальна вартість Договору складає 1229850,00 грн. з ПДВ (пункт 1);
- тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить: 4,38 грн. з ПДВ., за 1 кВт·год населення (камерні приміщення): 1,68 грн. з ПДВ (пункт 2);
- загальний обсяг закупівлі 450000 кВт·год, обсяг на господарські потреби - 175500, кВт·год, обсяг населення (камерні приміщення) - 274500 кВт·год (пункт 3);
- спосіб оплати - по факту споживання (пункт 4).
10.02.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору ( далі - Додаткова угода №1), відповідно до якої з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника:
- зменшили загальну вартість Договору до суми 868830,00 грн. з ПДВ;
- зменшили загальний обсяг постачання на період з 01.01.2023 по 31.12.2023, визначивши його у розмірі 323500 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 120500 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 203000 кВт·год.);
- виклали у новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії», додаток 3 “Комерційна пропозиція», пункт 5.1 Договору.
Додатковою угодою тариф за 1 кВт·год електричної енергії не змінювався.
Листом № 12.3/2968 від 01.08.2023 відповідач повідомив позивача про зміну ціни кВт електричної енергії (з ПДВ) з 4,38 грн. (на господарські потреби) до 4,547352 грн. у зв'язку із підвищенням з 01.07.2023 року тарифу на передачу електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 до рівня 485,10 грн. за 1 МВт·год (без ПДВ), надіслав та просив підписати відповідну додаткову угоду..
02.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 2 (далі - Додаткова угода 2), якою:
- узгодили, що тариф на передачу електричної енергії з 01.07.2023 становитиме 485,10 грн·МВт·год (без ПДВ), а ціна електричної енергії за Договором складає 4,547352 грн. з ПДВ на 1 кВт·год;
- виклали в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція»;
- змінили пункт 5.1 Договору, установивши, що загальна вартість Договору становить 868830,00 грн., у т.ч. ПДВ, очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 302977 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 116632 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 186345 кВт·год.);
- пункт 5.2 Договору виклали в редакції, яка дублює цей пункт у тексті Договору;
У Комерційній пропозиції в редакції Додаткової угоди № 2 визначена ціна (тариф) електричної енергії:
-тариф за 1 кВт·год на господарські потреби становить 4,547352 грн. з ПДВ;
- тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення) становить 2,64 грн. з ПДВ.
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії без дати у липні 2023 року відповідач передав позивачеві електричну енергію в кількості 8389 кВт·год на загальну суму 38147,74 грн. по ціні за одиницю товару 4,547352 грн. з ПДВ (в т.ч. тариф на послуги з передачі 0,485100 грн/кВт·год без ПДВ, ціна постачання електричної енергії 3,304360 грн/кВт·год без ПДВ).
18.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3), якою:
- виклали в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція»;
- у пункті 5.1 Договору визначили очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 299394 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 106937 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 192457 кВт·год.);
- у пункті 5.2 Договору визначили вартість послуг оператора системи передачі відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 у розмірі 0,48510 грн. за 1 кВт·год без ПДВ;
- визначено, що дана додаткова угода вступає в силу з дня підписання сторонами з 01 серпня 2023 року.
Відповідно до Комерційної пропозиції в редакції Додаткової угоди № 3:
-тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить 5,479182 грн. з ПДВ.,
-тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення) становить 2,64 грн. з ПДВ.
Зміни до Договору згідно з Додатковою угодою № 3 внесені на підставі листа ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» № 12.3/3533 від 18.08.2023, в якому відповідач повідомив позивача про значне коливання ціни на товар в сторону збільшення за результатами дослідження рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед», що розміщені на офіційному сайті ДП “Оператор ринку».
За змістом цього листа відповідача загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) по торговій зоні ОЕС України станом на червень 2023 року становила 2971,47 грн/МВт·год. електричної енергії (або 2,97147 грн. за 1 кВт·год.) без ПДВ, загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» по торговій зоні ОЕС України за липень 2023 року становила 3669,87 грн/МВт·год. (або 3,66987 грн. за 1 кВт·год.) без ПДВ, загальне коливання середньозваженої ціни електричної енергії становить 23,5 %.
На підтвердження вказаної інформації про коливання ціни на електричну енергію до листа відповідача № 12.3/3533 додані витяги з сайту ДП “Оператор ринку» (скріншоти) за червень і липень 2023 року і цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 1006 від 31.07.2023, відповідно до яких середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) за червень 2023 року становить 2971,47 грн/МВт·год, за липень 2023 року - 3669,87 грн/МВт·год, збільшення ціни складає 23,5%.
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії без дати у серпні 2023 року відповідач передав позивачеві електричну енергію в кількості 9138 кВт·год на загальну суму 50068,76 грн. по ціні за одиницю товару 5,479182 грн. з ПДВ (в т.ч. тариф на послуги з передачі 0,485100 грн/кВт·год без ПДВ і 4,080885 грн./кВт·год без ПДВ ціна постачання електричної енергії).
27.09.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 4 (далі - Додаткова угода №4), якою:
- викладено в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція»;
- викладено в новій редакції пункт 5.1 Договору, в якому, зокрема, змінено очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023, визначивши його у розмірі 285360 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 111292 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) становить 174068 кВт·год);
- визначено, що додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і поширює свою дію на правовідносини, що склалися з 01 вересня 2023 року.
Відповідно до Комерційної пропозиції в редакції Додаткової угоди № 4:
-тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить 6,136368 грн. з ПДВ;
-тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення) становить 2,64 грн. з ПДВ.
Зміни до Договору згідно з Додатковою угодою № 4 внесені на підставі листа ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» № 12.3/3707 від 15.09.2023, в якому відповідач повідомив позивача про значне коливання ціни на товар в сторону збільшення за результатами дослідження рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед», що розміщені на офіційному сайті ДП “Оператор ринку», а саме: загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) по торговій зоні ОЕС України станом на липень 2023 року становила 3669,87 грн/МВт·год електричної енергії (або 3,66987 грн. за 1 кВт·год) без ПДВ, загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» по торговій зоні ОЕС України за серпень 2023 року становила 4162,23 грн/МВт·год (або 4,16223 грн. за 1 кВт·год) без ПДВ, загальне коливання середньозваженої ціни електричної енергії становить 13,42 % .
На підтвердження вказаної інформації про коливання ціни на електричну енергію до листа відповідача № 12.3/3707 додані витяг з сайту ДП “Оператор Ринку» (скріншот) за серпень 2023 року і цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 1126 від 31 серпня 2023 року, відповідно до яких середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) за серпень 2023 року становить 4162,23 грн/МВт·год, проти середньозваженої ціни за липень 2023 року - 3669,87 грн/МВт·год, збільшення ціни складає 13,42%.
Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії без дати відповідач передав, а позивач прийняв у вересні 2023 року електричну енергію в кількості 10179 кВт·год на загальну суму 62462,09 грн. з ПДВ, по ціні за одиницю товару 5,11364 грн/кВт·год без ПДВ (або 6,136368 грн/кВт·год з ПДВ).
Таким чином, згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії у липні, серпні і вересні 2023 року відповідач поставив позивачу електричну енергію в кількості 27706 кВт·год (8389 кВт·год + 9138 кВт·год + 10179 кВт·год) на загальну суму 150678,59 грн. (38147,74 грн. + 50068,76 грн. + 62462,09 грн.)
Вартість електричної енергії у сумі 150678,59 грн позивачем оплачена, шо не заперечується відповідачем та підтверджується наявним у матеріалах справи двостороннім актом звірки взаємних розрахунків № 1461 за період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Мотивита джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі №926/1422/25 лише в частині задоволення позовних вимог та визнання недійсними Додаткових угод №3 та №4.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 2,3 ст. 632 ЦК України унормовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, укладеного за результатами відкритих торгів на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон ), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 21.10.2022 (далі - Особливості) передбачена можливим погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Пунктом 5.4 Договору визначено, що ціна за одиницю товару може змінюватися сторонами з дотриманням норм, передбачених Законом та Особливостями.
Пунктом 14.5 Договору сторони погодили, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей, зокрема, у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару на ринку здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсними Додаткових угод №3 та №4, позивач зазначав, що такими всупереч п.19 Особливостей збільшено ціну електричної енергії за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни з моменту внесення останніх змін до Договору.
Суд першої інстанції погодився з вказаними доводами позивача та визнав недійсними Додаткові угоди №3 та №4, як такі, що не відповідають вимогам п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» та пп.2 п. 19 Осоюливостей.
Відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, покликається на передбачене Договором право сторін у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю шляхом укладення додаткової угоди та відсутність у п.19 Особливостей вимог щодо
визначення конкретного періоду, за який мають братися дані про коливання цін.
Вказані доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні, оскільки з наведених вище положень Договору та пп. 2 п. 19 Особливостей вбачається можливість зміни сторонами погодженої в договорі ціни за одиницю товару у випадку надання документального підтвердження коливання ціни такого товару, що відбулося саме з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Оскільки останнє внесення змін до Договору щодо ціни одиниці товару відбулося 02.08.2023 (Додаткова угода № 2), саме з цього моменту мало братися до уваги наступне коливання ціни для оцінки можливості збільшення ціни Додатковою угодою № 3.
Однак, Додатковою угодою № 3 від 18.08.2023 збільшено ціну за одиницю товару на підставі поданих відповідачем витягу з сайту ДП “Оператор ринку» та довідки торгово-промислової палати, які відображають середньозважені ціни за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та за період з 01.07.2023 по 31.07.2023, тобто за період до внесення змін до Договору Додатковою угодою № 2.
Аналогічно Додатковою угодою № 4 від 27.09.2023 збільшено ціну за одиницю товару на підставі поданих відповідачем витягу з сайту ДП “Оператор ринку» та довідки торгово-промислової палати, які відображають середньозважені ціни за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 та за період з 01.08.2023 по 31.08.2023, що не підтверджує коливання ціни з моменту останнього внесення змін до Договору (18.08.2023).
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність Додаткових угод № 3 та №4 вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону та пп. 2 п. 19 Особливостей, а відтак про наявність правових підстав для визнання таких додаткових угод недійсними.
При цьому судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні покликання апелянта на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що положення ч. 3 ст. 631 ЦК України не дозволяють сторонам змінювати вже врегульовані договірні відносини та застосовувати умови додаткової угоди до періоду, що передував її укладенню, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не обгрунтоване такими висновками та положеннями ст. 631 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи, що Додаткові угоди №3 та №4 визнані недійсними, а відтак не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором у серпні і вересні 2023 року, повинні регулюватись відповідно до умов Договору в редакції Додаткової угоди №2.
Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, кошти, отримані відповідачем за поставлену в серпні і вересні 2023 року електричну енергію понад її вартість, визначену за ціною Договору в редакції Додаткової угоди №2, є безпідставно отриманими та підлягають стягненню з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України як повернення виконаного за недійсним правочином.
Так, у серпні 2023 року відповідач поставив позивачеві електричну енергію на господарські потреби в кількості 9138 кВт·год на суму 50068,76 грн. по ціні 5,479182 грн. з ПДВ. за 1 кВт·год (див. акт прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії за серпень 2023 року), тобто по визначеній Додатковою угодою №3 ціні.
Однак, оскільки відповідно до Договору в редакції Додаткової угоди № 2 ціна товару становила 4,547352 грн. з ПДВ за 1 кВт·год, вартість поставленої у серпні 2023 року електричної енергії мала складати 41553,70 грн. з розрахунку 9138 кВт·год х 4,547352 грн, що свідчить про безпідставне отримання відповідачем коштів в розмірі 8515,06 грн.
По Додатковій угоді № 4 відповідач у вересні 2023 року поставив позивачу електричну енергію на господарські потреби в кількості 10179 кВт·год на суму 62462,09 грн. по ціні 6,136368 грн. з ПДВ за 1 кВт·год (акт прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії за вересень 2023 року), тобто по визначеній Додатковою угодою №4 ціні.
Однак, оскільки відповідно до Договору в редакції Додаткової угоди № 2 ціна товару становила 4,547352 грн. з ПДВ за 1 кВт·год, вартість поставленої у вересні 2023 року електричної енергії мала складати 46287,50 грн. з розрахунку 10179 кВт·год х 4,547352 грн., що свідчить про безпідставне отримання відповідачем коштів в розмірі 16174,59 грн.
Таким чином, грошові кошти у сумі 24 689,65 є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала у зв'язку з визнанням недійсними Додаткових угод № 3 і № 4, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Чернівецької області від 31.07.2025 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» від 20.08.2025 (вх. № 01-05/2564/25 від 20.08.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2025 у справі №926/1422/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 15.12.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.