Справа № 991/12016/25
Провадження №11-сс/991/780/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025 за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025 скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей згідно заяви від 17.11.2025 про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 просить суд зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою від 17.11.2025 про кримінальне правопорушення, вчинене керівником Чернівецького Обласного управляння прикордонної служби ОСОБА_8 , першим заступником ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в.о начальника ОСОБА_10 , військово-медичною комісією ДУ «Територіально медичне об'єднання МВС у Чернівцях» ОСОБА_11 , щодо незаконного затримання та тортур його сина ОСОБА_7 .
Перевіривши та оцінивши відомості, викладені у скарзі ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку, що вона не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Крім того, слідчий суддя констатував, що подана скарга не містить підпису заявника, а тому ідентифікувати особу, що її подала, а також переконатись, що дана скарга виражає особисту волю особи, що звернулася до суду з наміром захисту порушених прав, неможливо.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя повернув скаргу особі, яка її подала у зв'язку із відсутністю правових підстав для її розгляду.
2. Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на неповноту судового розгляду, в апеляційній скарзі апелянт ставить вимоги, зокрема про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025 та постановлення нової, якою прохає зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальні правопорушення від 17.11.2025.
В обґрунтування наведених доводів, апелянт зазначає, що ним 17.11.2025 було подану заяву до НАБУ про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР. Вважає, дослідження Вищим антикорупційним судом обставин у даній справі неповними, а відмову у внесенні відомостей до ЄРДР та розгляді його скарги у зв'язку з відсутністю підпису, незаконною. Апелянт вказує, що КПК України не ставить вимог до наявності власноручного підпису, крім того, усталена практика Верховного суду вказує, що будь яке повідомлення про кримінальне правопорушення зобов'язані внести до ЄРДР. Таким чином, апелянт вважає, що у даному випадку порушено положення ст. 214 КПК України, а також право заявника на доступ до правосуддя.
3. Позиції учасників судового провадження.
Учасники судового провадження будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.п. 83-84), в судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
ОСОБА_6 у заяві від 04.12.2025 (Вх. № ЕП-3345/25-Вх ) прохав надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а. п. 103-105).
Разом з тим, відповідно до журналу судового засідання від 09.12.2025, секретар судового засідання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 342 КПК, доповіла, що відповідно до відомостей підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС апелянт ОСОБА_6 , який подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не зареєстрований у системі ЄСІТС (а. п. 132).
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 405 КПК України, судовий розгляд проведено за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.
4. Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Перевіривши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 за допомогою електронної пошти звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України (а. п. 1-2). Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_6 прохає слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення вчинені відносно його сина ОСОБА_7 , однак ані скарга в порядку ст. 303 КПК України, ані заява про вчинення кримінального правопорушення не містить такого реквізиту документа, як підпис (а. п. 1-6).
Крім того, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду електронною поштою від імені ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_7 без підпису ОСОБА_6 , але підписану електронним цифровим підписом ОСОБА_7 (а .п. 51). В матеріалах судового провадження міститься підписана електронним цифровим підписом заява від ОСОБА_7 , який ніби то уповноважує ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 діяти в його інтересах для захисту прав та інтересів, в тому числі у Вищому антикорупційному суді (а.п. 44-46).
Відповідно до ст. 422 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.
Разом з тим, це не виключає можливість застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК України, на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.
В ч. 3 ст. 399 КПК України визначені підстави для повернення апеляційної скарги, зокрема, апеляційна скарга повертається у випадках якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права її подавати.
Отже, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.
У відповідності до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора такими процесуальними особами - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Статтею 60 КПК України передбачено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. При цьому, діючим КПК при визначенні переліку прав заявника не передбачена можливість мати представника, який би користувався всіма його процесуальними правами.
Враховуючи, що заявник як учасник кримінального провадження може потребувати правової допомоги, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 та ч. 1 ст. 7 КПК, та вимог кримінального процесуального законодавства до осіб, які можуть бути представниками інших фізичних осіб - учасників кримінального провадження, суд може допустити до участі у справі представника заявника за умови, що такий представник є особою, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником та відповідає вимогам, встановленим ст. 45 КПК.
Таким чином, судом встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_6 подана в інтересах ОСОБА_7 не підписана особою, яка її подала (а.п. 51), а наявність електронного цифрового підпису ОСОБА_7 викликає обґрунтовані сумніви в тому, що дана скарга виражає особисту волю особи, що безпосередньо звернулася до суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 мав можливість самостійно звернутись до суду. Крім того, наявність в матеріалах справи заяви ОСОБА_7 , якою він уповноважує ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 діяти в його інтересах для захисту прав та інтересів, в тому числі у Вищому антикорупційному суді (а.п. 44-46), не наділяє останніх правом представляти інтереси ОСОБА_7 .
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач мав прийняти рішення про повернення апеляційної скарги з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України. В той же час, якщо після відкриття провадження (призначення до розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді) було встановлено, що воно відкрито помилково, колегія суддів має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі (див. висновок щодо застосування норми права викладений в рішенні Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 569/17036/18 від 19.02.2019).
Як вже зазначалось судом, слідчим суддею було повернуто скаргу ОСОБА_6 особі, яка її подала, оскільки така скарга не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а також не містить підпису заявника, що унеможливило ідентифікувати особу, що її подала та встановити, що дана скарга виражає особисту волю особи, що звернулася до суду.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції також було встановлено, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати, та як наслідок, у колегії суддів відсутні підстави надавати оцінку доводам апеляційної скарги по суті, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , слід закрити, як помилково відкрите.
Керуючись ст. ст. 303, 399, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4