09 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/10644/25
Провадження № 22-ц/4815/1371/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_1 - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року, ухвалене у складі судді Першко О.О. в м. Рівне, повний текст рішення складено 23 липня 2025 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 08 березня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит. Однак, взяті на себе зобов'язання вона не виконувала, що створило заборгованість в розмірі 48 000,00 грн, яка складається з: 14 300,00 грн - заборгованості по кредиту; 33 700,00 грн - заборгованості по несплаченим відсотками за користування кредитом. 17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за яким ТОВ «Макс Кредит» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право вимоги до відповідача. 02 квітня 2025 року між позивачем та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №020425-У, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь позивача відступлено право вимоги до відповідача. Просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000,00 грн., з яких: 14 300,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 33 700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000 грн 00 коп., а також судові витрати у розмірі 5 422 грн 00 коп..
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов'язок відповідачем як позичальником дотриманий не був.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує наявність підстав для задоволення позовних вимог та пояснює, що реєстри боржників до договорів факторингу відсутні, а тому відсутні докази порушеного право позивача. Зауважує, що паперова копія електронного договору не містить одноразового ідентифікатора у формі алфавітно-цифрової послідовності, підтверджень, що саме цей договір та умови договору, передбачені саме у такому договорі підписала шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних систем та розуміла відповідач, що вона ознайомилася і погодилася з ними, а також те, що у випадку підписання будь-яких документів відповідачем електронним підписом, такі взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії. Додає, що за таких обставин копія договору не є належним та достовірним доказом, оскільки не підтверджує факт підписання договору позики відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України «Про електронний цифровий підпис». Доводить, що подані позивачем докази не дають можливості встановити обставини здійснення входу саме відповідачем на веб-сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету (ідентифікувати особу), надсилання їй товариством одноразового ідентифікатора, прийняття нею пропозиції укласти договір та направлення товариству відповідного повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Так само відсутні докази зазначення відповідачем номеру своєї картки, на яку мали б бути перераховані грошові кошти та номер карти, на яку було здійснено перерахування. Стверджує, що в сукупності позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на користь відповідача, а наявне в матеріалах справи «платіжне доручення» не містить рахунку отримувача в форматі IBAN чи номеру картки та не містить інформації банку про проведення платежу. Заеперчує правомірність нарахування процентів за договором, зокрема, нараховано їх поза межами строку кредитування, який зазначає сам позивач. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, 08 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9663185.
Відповідно до п. 1.1-1.7 вказаного Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 13 000,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія.
Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) 03 березня 2025 року.
Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 02 квітня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).
Дати повернення кредиту та сплати нарахованих процентів зазначаються в графіку платежів, який міститься в п. 7.20 цього Договору.
У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору.
У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим Договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).
Знижена процентна ставка становить 0,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
У разі здійснення позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, до позичальника, як учасника програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (знижена процентна ставка) на стандартну процентну ставку, яка зазначена у п.1.4.2. даного Договору. У випадку невиконання позичальником умов для отримання від кредитодавця індивідуальної знижки (застосування зниженої процентної ставки), користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.4.1. даного Договору.
Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов Договору для отримання знижки) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за даним Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником нарахованих процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, за зниженою процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.4.1. цього Договору.
За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1 300,00 грн.
Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту.
Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.5%.
Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання позичальником права на знижену проценту ставку та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.4%.
Відповідно до п. 2.8 вказаного Договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 08 березня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 13 000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, за підписом ТОВ «Макс Кредит», клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №00-9663185 від 08 березня 2024 року, ідентифікована ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовий ідентифікатор 01184; час відправки ідентифікатора позичальнику: 08 березня 2024 року 19:18:27; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор: НОМЕР_2 .
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 13 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, відповідно до якої була проведена транзакція 08 березня 2024 року о 19:18:51 на суму 13 000,00 гривень на номер платіжної картки № НОМЕР_1 . Також, вказане підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «Макс Кредит» як Додатку до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року.
Згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250605/62112-БТ від 09 червня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 08 березня 2024 року в сумі 13 000,00 грн.
Аналогічна інформація міститься у виписці по картковому рахунку, яка надана суду АТ КБ «ПриватБанк», і з якої слідує, що на картку відповідача 08 березня 2024 року зараховано кошти в сумі 13 000,00 грн.
17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» як фактором, був укладений Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до Реєстру боржників та є невід'ємною частиною цього Договору.
17 грудня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000,00 грн.
02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №020425-У, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
02 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000,00 грн.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором № 00-9663185 від 08 березня 2024 року, її розмір за період з 02 квітня 2025 року по 07 травня 2025 року, сума заборгованості становить 48 000,00 грн..
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов'язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту ( Розділ 3 Договору) можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов'язок Позичальника оплачувати комісію за кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитом, надано договір про надання кредиту, оферта та акцепт, Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, та комісію, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р. суд дійшов висновку, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Стороною позивача надано Довідку про ідентифікацію за підписом ТОВ «Макс Кредит», відповідно до якої клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №00-9663185 від 08 березня 2024 року, ідентифікована ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовий ідентифікатор 01184; час відправки ідентифікатора позичальнику: 08 березня 2024 року 19:18:27; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор: НОМЕР_2 .
Договір кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року містить прізвище, ім'я, по батькові відповідача, РНОКПП, адресу, мобільний телефон, паспортні дані та банківський рахунок (п. 2.8, 8 Договору). При цьому, представник відповідача Сікорська І.С. не заперечує, що вказані засоби зв'язку не належать відповідачу, не вказує, що на час укладення договору відповідач втратила ці засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення договору від її імені, відповідачем та її представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач зверталася до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно неї шахрайських дій чи оскарження нею правомірності укладеного договору.
Доводи апеляційної шкоди про те, що позивачем не приєднано доказів, які б підтвердили перерахування кредитних коштів відповідачу, суд до уваги не приймає, так як позивачем до позовної заяви приєднано Інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року та Інформаційну довідку ТОВ «Макс Кредит» як Додатку до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, де вказані номер транзакції, сума транзакції, дата та час проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.8 кредитного договору.
Згідно АТ КБ «ПриватБанк» надана відповідь від 09 червня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250605/62112-БТ, згідно якої ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 08 березня 2024 року здійснено переказ коштів на суму 13 000 грн 00 коп., тобто сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.8 кредитного договору. А також вказано фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , який збігається з номером зазначеним в пункті 8 Договору кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року і на який був відправлений одноразовий ідентифікатор.
Натомість відповідач чи її представник доказів того, що відповідні кошти не були перераховані ТОВ «Макс Кредит» на картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок не належить їй, не надали. Враховуючи умови надання кредиту, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і вона мала можливість надати суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від ТОВ «Макс Кредит» на виконання укладеного договору.
Таким чином, ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов'язання та оцінити усі ризики у зв'язку з їх прийняттям, і доводи її апеляційної скарги про неукладеність кредитного договору з позивачем спростовані наявними у справі доказами та наведеними нормами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У апеляційній скарзі стороною відповідача заперечується факт укладення кредитного договору в цілому, однак такі твердження спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими доказами.
Покликання апелянта на відсутність порушеного права позивача з огляду на недоведеність переходу до нього права вимоги за договорами факторингу апеляційним судом відхиляються як такі, що суперечать доказам у справі.
Так, 08 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9663185. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, комісії.
ТОВ «Юніт Капітал» уклавши 02 квітня 2025 року з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №020425-У набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року, при цьому ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклавши 17 грудня 2024 року з ТОВ «Макс Кредит» Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн попередньо набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 48 000,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 14 300,00 грн; заборгованість за відсотками - 33 700,00 грн.
Матеріали справи містять Реєстр боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000,00 грн, а також Реєстр боржників до Договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 00-9663185 від 08 березня 2024 року в розмірі 48 000,00 грн.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» позивачем подано копію Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, підписаний ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, а відповідно до п. 2.2 вказаного Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до Реєстру боржників та є невід'ємною частиною цього Договору. Також позивачем приєднано Реєстр боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, платіжні інструкції №335 від 26 грудня 2024 року, №342 від 27 грудня 2024 року та №358 від 06 січня 2025 року про сплату коштів за Договором факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року.
Наступне відступлення фактором право грошової вимоги були передбачено п. 4.6.3 Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача останнім подано копію Договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року, підписаний ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем, та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року, а відповідно до п. 1.2 вказаного Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. Також позивачем приєднано Реєстр боржників як Додаток № 1 до Договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року, платіжну інструкцію №415 від 14 квітня 2025 року про сплату коштів за Договором факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року.
Отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року.
Покликання апеляційної скарги на те, що позивачем неправомірно нараховано проценти за договором, зокрема нараховано їх поза межами строку кредитування, спростовуються наявними в справі доказами.
ТОВ «Макс Кредит» складено детальний розрахунок суми заборгованості за Договором, який перевірений судом, в тому числі і в частині нарахування відсотків. При цьому суд зазначає, що відсоткова ставка за користування кредитним коштами, строк кредиту були відповідачем погоджені. Відповідно до п.1.3 Договору кредитної лінії № 00-9663185 від 08 березня 2024 року строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 дні, а нарахування відсотків здійснено ТОВ «Макс Кредит» по 17 грудня 2024 року, тобто за 285 дні, в подальшому розмір заборгованості, в тому числі і розмір нарахованих відсотків, не змінювався, що слідує з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9663185 від 08 березня 2024 року. Відтак нарахування відсотків здійснено в межах строку кредитування, а тому суд погоджується з їх розміром визначеним у сумі 33 700 грн 00 коп.
Відхиляючи зазначені доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також бере до уваги, що відповідачка на спростування заборгованості нарахованих процентів не надала суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого позивачем, виходячи з умов кредитного договору.
З огляду на наведене, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є неспроможними.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.