Справа № 761/34609/25
Провадження № 3/761/7020/2025
07 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Лебедівка Новгород-Волинського району Житомирської області, працюючої керуючою магазином Prostor, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП
04 серпня 2025 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свекрухи громадянки ОСОБА_2 , а саме: ображала словесно та погрожувала, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
04 серпня 2025 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: в її присутності ображала словесно та погрожувала свекрусі ОСОБА_2 , чим спричинила емоційну невпевненість малолітній особі, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
04 серпня 2025 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в його присутності ображала словесно та погрожувала свекрусі ОСОБА_2 , чим спричинила емоційну невпевненість малолітній особі, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва 20 серпня 2025 року вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення об?єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що неприязні відносини зі свекрухою ОСОБА_2 виникли через її повідомленням про розірвання шлюбу. Через це конфлікти між ними стали практично щоденно. Під час інциденту, що стався 04.08.2025, діти не були присутні. Вона попросила ОСОБА_2 дозволити приготувати вечерю, однак остання, взявши сковорідку, погрожувала їй фізичною розправою, на що вона емоційно зреагувала. ОСОБА_2 зафіксувала цей момент на свій телефон і викликала поліцію. Після прибуття поліції ОСОБА_2 заявила, що вона, ОСОБА_1 , нецензурно висловлювалася при дітях і наполягала на складанні адміністративного протоколу.
Також зазначила, що під час конфлікту, який стався на кухні, син знаходився в кімнаті, а донька в туалеті. Подібні сварки траплялися майже щовечора і були випадки, коли діти викликали поліцію, намагаючись захистити себе та і матір.
Крім того, за клопотанням ОСОБА_1 суд долучив до матеріалів справи копії довідок Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.09.2025, 29.09.2025, згідно яких ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_3 з 28.08.2025 отримують послугу даного Центру із забезпеченням тимчасового місця безпечного перебування як особа, яка постраждала від домашнього насильства.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи і тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не спростувала обставини того, що під час конфлікту, який мав місце 04.08.2025, малолітні діти не були присутніми. Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 та її усних пояснень, наданих в судовому засіданні під час розгляду справи, малолітні діти постійно перебували в квартирі та були свідками конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не дивлячись на те, що не знаходились поряд із учасниками конфлікту.
Вказані обставини доводять, що від конфлікту, який стався 04.08.2025, дітям було спричинено емоційну невпевненість, що свідчить про порушення прав дітей на психологічний комфорт та безпеку.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №634734 від 04.08.2025, серії ВАД №634735 від 04.08.2025, ВАД №634736 від 04.08.2025, рапортами працівників Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, поясненнями ОСОБА_2 , заявою ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, її майновий стан та мету адміністративного стягнення, що полягає у вихованні дотримання законів та запобіганню новим правопорушенням, і з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, суд призначає ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, суд
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання прокурора без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу держаної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред?явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: