Справа № 761/46365/25
Провадження № 1-кс/761/29420/2025
04 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленьки Миронівського району Київської області, громадянина України, пенсіонера, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 03.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100000001380,
установив:
До Шевечнківського районного суду міста Києва звернувся 04.11.2025 (вх. 114929) з клопотанням слідчий слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 03.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100000001380.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.
ОСОБА_5 , 03 листопада 2025 року, приблизно о 07 год. 40 хв., не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині Кільцевій дорозі у м. Києві зі сторони вул. Сергія Колоса в напрямку вул. Територіальної оборони, в межах першої смуги, з чотирьох наявних в його напрямку,наближався до регульованого світлофором пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України, на якому був увімкнений жовтий (забороняючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, та який розташовано поблизу з дорогою по вулиці отця ОСОБА_7 .
У цей час, проїзну частину Кільцевої дороги, по вказаному регульованому пішохідному переходу, перетинав в темпі кроку пішохід - невстановлений чоловік віком приблизно 40 років, який рухався справа наліво, відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу.
Під час руху водій ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.1, «а», 2.3 «б», 8.7.3. (ґ), 8.10 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- підпункт «а» п. 2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;
- 8.7.3. Сигнали світлофора мають таке значення:
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
- 8.10 У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виявились у тому, що 03 листопада 2025 року приблизно 07 год. 40 хв., він будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії, постановою Миронівського районного суду Київської області від 19.12.2024 строком на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належних висновків для себе не зробив, будучи обізнаним, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, керувати яким дозволяється лише при наявності посвідчення водія відповідної категорії, свідомо розпочав керування автомобілем марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час чого, рухаючись по проїзній частині Кільцевій дорозі у м. Києві, маючи об'єктивну змогу спостерігати за дорожньою обстановкою та учасниками дорожнього руху, не маючи перешкод технічного характеру, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволікся від керування транспортним засобом,та в момент увімкнення для нього жовтого сигналу світлофора, який забороняє рух, не зупинився перед стоп-лінією, виїхав на регульований пішохідний перехід, де в межах першої смуги скоїв наїзд на пішохода - невстановленого чоловіка віком приблизно 40 років, який перетинав дорогу по пішохідному переходу справа наліво справа наліво за напрямком руху автомобіля.
У результаті даної ДТП невстановлений пішохід чоловічої статті приблизно 40 років отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимогам п. 8.7.3 «ґ», 8.10 Правил дорожнього руху України.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.1, «а», 2.3 «б», 8.7.3. (ґ), 8.10 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи визнаний винним постановою Миронівського районного суду Київської області від 19.12.2024 у справі № 371/1510/24, провадженні № 3/371/775/24, що набрала законної сили, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, належних висновків для себе не зробив, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вказаного рішення суду, під час оголошення якого був присутнім в судовому засіданні, достовірно знаючи, що позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, 03.11.2025, свідомо приступив до керування автомобілем Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 . Так, у зазначений день, приблизно о 07 год. 40 хв., ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині Кільцевій дорозі у м. Києві зі сторони вул. Сергія Колоса в напрямку вул. Територіальної оборони, на регульованому пішохідному переході поблизу з дорогою по вулиці отця ОСОБА_7 , скоїв наїзд на пішохода - невстановленого чоловіка віком приблизно 40 років, який рухався справа наліво, відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу.
В результаті даної ДТП невстановлений пішохід чоловічої статті приблизно 40 років отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Вказане слугувало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 просила відмовити у задовленні клопотання, врахувати особу підозрюваного, відсутність наявності ризиків, та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000001380 від 03.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 та ч. 2 ст. 286 КК України.
03.11.2025 о 10 год 00 хв ОСОБА_5 затримано на підставі ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 та ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, за приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, виходячи з такого.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
Водночас при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 , як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати останнього до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Також слідчим суддею враховується наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вірогідність настання цього ризику є досить високою.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 1 рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, сів за кермо та допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Наведене вище, зокрема наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають наразі підстав для висновку, що наразі більш м'які запобіжні заходи здатні гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, зокрема тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, а також враховуючи стадію досудового розслідування та особу підозрюваного, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає про відсутність наразі підстав для визначення розміру застави для підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що слідчим суддею не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Водночас, враховуючи пояснення сторони захисту, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 01.01.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 січня 2026 року включно.
Зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1