Справа № 761/32486/25
Провадження №1-кп/761/3798/2025
іменем України
05 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025100100002243, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гомель Республіки Білорусь, громадянки України, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Так, не пізніше 10 червня 2025 року у період часу з 04 годин 30 хвилин по 08 годину 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в хостелі, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, де окрім неї проживали інші люди, на другому ярусі двох поверхового ліжка помітила залишену без нагляду нагрудну спортивну сумку марки «Найк», яка належить потерпілій ОСОБА_6 .
Після цього, у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел направлений на таємне викрадення цінних речей, які можуть знаходитись в нагрудній спортивній сумці марки «Найк», в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 09 травня 2025 року № 235/2025.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений розслідуванням дату та час, однак не пізніше 10 червня 2025 року, у період часу з 04 годин 30 хвилин по 08 годину 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в хостелі, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно та таємно, з корисливим мотивом, будучи достовірно впевненою, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації її злочинного умислу, шляхом вільного доступу другого ярусу двох поверхового ліжка взяла нагрудну спортивну сумку марки «Найк», з середини якої забрала (викрала) каблучку виготовлену зі сплаву на основі золота, 585 проби, зі вставкою з цирконієм, вагою 1,18 г., вартістю 3600 гривень та пару сережок, виготовлених зі сплаву на основі золота, 585 проби, вагою 1,04 г., без вставок, вартістю 4799 гривень 11 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 8399 гривень 11 копійок.
Таким чином, вищезазначеними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_4 надала суду показання про те, що станом на 10 червня 2025 року проживала в хостелі за адресою: АДРЕСА_3 . У зазначеній кімнаті, окрім неї, проживали й інші особи. Того ж ранку, збираючись на роботу, вона помітила на другому ярусі двоярусного ліжка сумку, у якій знаходилися золоті сережки та каблучка, після чого забрала її собі. Разом із тим, ОСОБА_4 підтвердила вартість викраденого майна, зазначену в обвинувальному акті, та повідомила, що щиро розкаялася у вчиненому, відшкодувала потерпілій вартість обручки, а сережки передала слідчому.
Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду кримінального провадження, у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, з клопотанням про відкладення не зверталась.
Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі, не оспорюють їх та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , показання якої відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Обираючи обвинуваченій вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжкого злочину, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, заміжня, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Так, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та з урахуванням всіх обставин справи на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, якщо остання протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Таким чином, суд вважає, що сума процесуальних витрат в даному кримінальному провадженні становить 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 (десять) копійок за проведення товарознавчої експертизи №СЕ?19/111?25/46764-ТВ від 29.07.2025 року, підлягає стягненню з ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року (справа №761/31790/25, провадження №1-кс/761/20833/2025) на золоті сережки у вигляді квітки, які поміщено до спеціального пакету CRI1030314.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення товарознавчої експертизи №СЕ?19/111?25/46764-ТВ від 29.07.2025 року у сумі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 (десять) копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року (справа №761/31790/25, провадження №1-кс/761/20833/2025), на золоті сережки у вигляді квітки, які поміщено до спеціального пакету CRI1030314.
Речові докази у даному кримінальному провадженні:
-пару золотих сережок «квітка», яка має п'ять пелюсток - повернути ОСОБА_6 .
-DVD-R диск з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1