Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2436/25
26 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України
19.02.2025 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просив зобов'язати розглянути клопотання від 11.02.2025 року у порядку ст. 220 КПК України.
Заявник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, наведених у ній.
Уповноважена особа СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві, будучи повідомленими про час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомила. На підставі ч. 3 ст. 306 КПК України їх відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши надані заявником матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з наданими заявником документам, 12.02.2025 СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві отримана клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 . Однак, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 11.02.2025 на день розгляду справи, розглянуто не було.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України копія постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання/скаргу, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів про розгляд уповноваженою особою заявленого клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 11.02.2025.
Вирішуючи дану скаргу, слідчим суддею в тому числі застосовується один із основоположних принципів засад кримінального провадження, як то змагальність сторін, який зводиться до того, що на сторін покладається обов'язок довести ті обставини на які вони посилаються.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з не розглядом поданого клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 11.02.2025, в зв'язку з чим, існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу розглянути клопотання від 11.02.2025, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України. У решті вимог слід відмовити, оскільки вони є передчаними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 107, 36, 40, 303, 306, 308, 307, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України - задовольнити частково;
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 11.02.2025, у порядку ст. 220 КПК України, про результати розгляду і прийняте рішення повідомити заявника та його захисника;
В іншій частині в задоволенні вимог скарги відмовити;
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1