печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52152/25-к
пр. 1-кс-43875/25
11 листопада 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 13.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024000000000510 від 11.03.2024 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 13.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024000000000510 від 11.03.2024 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є невмотивованою, слідчий помилково дійшов висновку про те, що саме на потерпілого покладено обов'язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В судове засідання особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 не з'явився. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.
В судове засідання слідчий не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 305, 306 КПК України визначений скорочений строк розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала скаргу, та слідчого на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000510 від 11.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Дане кримінальне провадження зареєстроване на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2024 №757/5975/24-к про зобов?язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за колективною заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , щодо видачі завідомо неправдивого висновку експерта та наданні його до суду.
15.09.2025 до Головним слідчим управлінням Національної поліції України надійшла адвоката ОСОБА_3 вx. П-24960 про залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження, як потерпілого.
Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_4 вказує на недостовірні відомості та порушення методики дослідження під час проведення психологічної експертизи та психологічного дослідження стану доньки ОСОБА_17 , які здійснюються в межах цивільних судових процесів стосовно встановлення місця проживання дитини, які тривають між батьком та матір?ю.
Дану заяву долучено до матеріалів кримінального провадження №12024000000000510 від 11.03.2024.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2025 у справі №757/45125/25-к уповноважену особу Головним слідчим управлінням Національної поліції України зобов'язано розглянути в порядку ст. 220 КПК України заяву адвоката ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження, як потерпілої.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 13.10.2025 у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілою - відмовлено.
Як визначено у ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Аналізом змісту оскаржуваної постанови, встановлено, що остання відповідає вимогам ст.110 КПК України, є цілком мотивованою та логічною у своєму викладі, а при її винесенні слідчий обґрунтовано керувався ст.ст.40,55,91,94,110 КПК України. Слідчим зазначено правові підстави, що дали йому можливість дійти до висновку про відсутність правових підстав для визнання ОСОБА_4 потерпілим.
Слідчий суддя вважає, що вказані висновки слідчого є цілком логічними, обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному проваджені може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивованупостанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відтак, враховуючи відсутність на даному етапі кримінального провадження очевидних та достатніх доказів того, що ОСОБА_4 завдано шкоди внаслідок вчиненого, на його думку, кримінального правопорушення, слідчим обґрунтовано прийнято постанову про відмову у визнанні останнього потерпілим.
Як визначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що скарга не містить належних та обґрунтованих підстав для визнання оскаржуваної постанови такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 13.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024000000000510 від 11.03.2024 року, відповідає вимогам КПК України, а підстави для її скасування відсутні, відтак вказана скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 55, 91, 110, 303, 304, 306, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 13.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024000000000510 від 11.03.2024 року,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_18