печерський районний суд міста києва
Справа № 761/2502/25-ц
пр. 2-6616/25
24 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т. В.,
при секретарі Косточка В. В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Захарова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про спонукання вчинити певні дії,-
У травні 2025 року Печерський районний суд м. Києва, на підставі ухвали Шевченкіського районного суду м. Києва від 22.01.2025, отримав позовну заяву ОСОБА_2 (далі - Позивач), яка звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Відповідач, АТ КБ «Приватбанк», Банк), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить відшкодувати збитки та майнову шкоду, стягнути з Відповідача грошові кошти у сумі 99 190,00 грн на її користь.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 є законослухняною громадянкою, не притягувалась і не притягується до кримінальної та інших видів відповідальності. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 є багатодітними батьками, у тому числі виховують трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають статус «переселенців». Позивач з 2008 року є клієнтом юридичної особи - АТ КБ «ПриватБанк». Позивачем укладався відповідний Договір (банківського рахунка) з Відповідачем у 2008 році (далі - Договір) на надання відповідних банківських послуг і обслуговування банківського карткового рахунку, банківська карта № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо), який за ініціативи Позивача до теперішнього не розривався в односторонньому порядку і нею вважається діючим. Реквізитами такого договору (дата, реєстраційний номер, сторони, номера банківських рахунків тощо) володіє Відповідач, але на відповідний запит такі реквізити Відповідачем, на момент подачі позову, надані не були Позивачу (його представнику). Відповідач, в порушення Договору та діючому законодавству України, безпідставно обмежив Позивачу надання банківських послуг тощо з 25.11.2022 по теперішній час. В результаті Відповідачем були заблоковані особисті грошові кошти Позивача на його банківському картковому рахунку банківська карта № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) та інші, які у період з 25.11.2022 по 11.01.2025 Відповідачем списані на свій рахунок, на свою користь (фактично привласнені Відповідачем у незаконний спосіб), що спричинило Позивачу майнову шкоду, значні матеріальні збитки на суму 99 190,00грн. Позивач перебуває у шлюбі з громадянином ОСОБА_3 , боржником якого, станом на вересень 2022 року, був громадянин ОСОБА_7 . В свою чергу, пов'язаною з останнім особою (співмешканкою як повідомляв ОСОБА_7 ) була громадянка ОСОБА_8 . У вересні 2022 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про те, що готовий повернути заборговані останньому кошти, на що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 , що суму боргу ОСОБА_7 може перерахувати на картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо), що належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - тобто, Позивачу. На вказаний картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) 12.09.2022 надійшли грошові кошти у сумі 97000,00грн. з іншого карткового банківського рахунку банківської карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 . Вказані грошові кошти були зараховані на картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) Позивача без участі самого Позивача, у встановленому Законом порядку, з використанням банківських платіжних інструментів, відповідного банківського обладнання Відповідача, банківських технологій Відповідача і банківської системи (систем), що використовуються Відповідачем. Через деякий час після зарахування у 12.09.2022 на картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) вказаних вище грошових коштів у сумі 97000,00грн., з Позивачем та її чоловіком ОСОБА_3 телефоном неодноразово зв'язувались невстановлені особи, які представлялись працівниками служби безпеки Відповідача, повідомили що Відповідачем проводиться якесь службове розслідування (службова перевірка тощо). Останні вимагали від Позивача, та ОСОБА_3 , щоб Позивач у добровільному порядку перерахував свої власні грошові кошти у сумі 95500,00грн. на відповідний рахунок Відповідача. На це Позивач вказаним особам повідомив, що він дійсно є клієнтом Відповідача, вказані кошти є власністю Позивача, отримані у законний спосіб у безготівковому вигляді на картковий банківський рахунок банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо), що належить Позивачу. Зарахування грошових коштів у сумі 97 000,00грн. відбулось з використанням банківських платіжних інструментів, через банківське обладнання, банківську технологію і банківську систему Відповідача без участі Позивача. Також Позивач і ОСОБА_3 повідомили зазначеним, начебто, представникам Відповідача обставини, за якими і від кого вказана сума була отримана на рахунок Позивача. Вказані, начебто, працівники служби безпеки Відповідача погрожували у незаконний спосіб Позивачу та ОСОБА_3 притягненням їх до кримінальної відповідальності і великими штрафами, якщо Позивач у добровільному порядку не перерахує з карткового банківського рахунку банківської карти № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) свої грошові кошти у сумі 95500,00грн. на рахунок Відповідача, при цьому вказані, начебто, представники Відповідача про які-небудь законні підстави щодо цих дій Позивача не повідомили, про наявність відповідних окремих документів (Рішень суду, Постанов, Вимог, Наказів відповідних державних і інших органів, яких-небудь процесуальних та інших документів тощо), такі документи не надали Позивачу на ознайомлення. В результаті Позивачем було відмовлено Відповідачу і його, начебто, представникам в поверненні у добровільному порядку 95 500,00грн. Після цього, через певний час, а саме 25.11.2022 (майже через два місяці), з незрозумілих підстав, картковий банківський рахунок банківська карта № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) Позивача було заблоковано Відповідачем, всі грошові кошти, що перебували на цьому рахунку на загальну суму 99 190,00грн. і списані у період з 25.11.2022 по 11.01.2025 на рахунок Відповідача і фактично Відповідачем привласнені. Серед цих коштів також були соціальні виплати держави на дітей Позивачу - ОСОБА_2 . Це унеможливило Позивача розпоряджатись своїм майном - грошовими коштами у вказаній сумі, завдало матеріальної шкоди і суттєвих матеріальних збитків, та є грубим порушенням норм матеріального права, Конституції та Законів України з боку Відповідача. Метою позову Позивача є відшкодування їй майнової шкоди, матеріальних збитків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2025 справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про спонукання вчинити певні дії передано на розгляд Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 справу прийнято до свого провадження, розгляд справи ухвалено проводити в порядку позовного спрощеного провадження з викликом сторін.
12.06.2025 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких він заперечував проти задоволення позову. Заперечення обґрунтовано тим, що 12.09.2022 до посадових осіб АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація про те, що на відділення № 54 Західного МРУ АТ КБ «Приватбанк» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 31 звернулись клієнти, які отримали купюри з ресайклінгового банкомату CALV9809 з трьома отворами, які вважаються недійсними і викраденими з тимчасово непідконтрольної території України. За цим фактом посадовими особами Відповідача проведено службову перевірку та встановлено, що за 12.09.2022 о 16:24 год. мало місце внесення в ресайклінговий банкомат CALV9809, 191 купюри, усі номіналом по 500 грн., на суму 95500 грн., кошти вносились на картку НОМЕР_2 , яка використовується клієнтом ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн НОМЕР_3 . Безпосереднє вкладення коштів здійснювала невстановлена особа чоловічої статі. 12.09.2022 о 16:44 год кошти в сумі 97050 грн. були переказані за допомогою «Приват24» з картки НОМЕР_2 на картку НОМЕР_1 клієнта банку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , іпн НОМЕР_4 . В рамках службової перевірки на картки НОМЕР_2 ОСОБА_8 та НОМЕР_1 ОСОБА_2 було встнововлено ліміт на обмеження зняття коштів 0.45. Кошти в сумі 95500 грн. СБ були заблоковані на картці НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_2 . В рамках вказаної службової перевірки Відповідача, до ВП №1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, за якою відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022141380001077.
20.06.2025 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та додаткові письмові пояснення.
14.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідані просив відмовити у задоволені позовних ввимог в повному обсязі.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до анкети-заяви від 11.06.2013 р. ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» уклали Договір з Умовами і правилами надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", які розміщені на офіційному сайті за адресою: https://privatbank.ua/terms а також зобов'язалась регулярно ознайомлюватись з їх змінами.
Таким чином, Позивач тим самим уклав з Відповідачем договір, який відповідно до ст. 634 ЦК є договором приєднання.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. У заявах підписаних Позивачем вказані персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для укладання угод.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Позивача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.
Вищевказана позиція суду відповідає аналогічній позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 07 березня 2018 року по справі № 755/18246/15-ц.
Відповідно до умов договору приєднання від 11.06.13р. ОСОБА_2 було відкрито рахунок і видано карту (ключ до рахунку), для здійснення платіжних операцій.
Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов'язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилами частини 1 статті 627, статті 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положенням частини 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Частиною першою статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.
Відповідно до положень частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно вимог статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставин, за яких банк має здійснити договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявністю договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника тощо). У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.
В силу статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Правовідносини між позивачкою та банком врегульовані договором № б/н від 11.06.2013, який недійсним судом не визнавався, а тому до даних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України не застосовуються.
В позові ОСОБА_2 заявляє вимогу про стягнення з банку безпідставно отриманих коштів в сумі загальній сумі 99 190,00 грн. При цьому, вона зазначає, що перебуває у шлюбі з громадянином ОСОБА_3 , боржником якого, станом на вересень 2022 року, був громадянин ОСОБА_7 . В свою чергу, пов'язаною з останнім особою (співмешканкою як повідомляв ОСОБА_7 ) була громадянка ОСОБА_8 . У вересні 2022 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про те, що готовий повернути заборговані останньому кошти, на що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 , що суму боргу ОСОБА_7 може перерахувати на картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо), що належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - тобто, Позивачу. На вказаний картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) 12.09.2022 надійшли грошові кошти у сумі 97000,00грн. з іншого карткового банківського рахунку банківської карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 . Вказані грошові кошти були зараховані на картковий банківський рахунок, банківську карту № НОМЕР_1 (відповідного номеру IBAN рахунку тощо) Позивача без участі самого Позивача, у встановленому Законом порядку, з використанням банківських платіжних інструментів, відповідного банківського обладнання Відповідача, банківських технологій Відповідача і банківської системи (систем), що використовуються Відповідачем.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та наявних в них доказів, 12.09.2022 року о 17 год. 15 хв. до керівника ДБ по Західному МРУ Шинкаренко А. І. надійшла інформація від регіонального менеджера Банку Слободянюк О. Г. ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) про те, що на відділення № 54 Західного МРУ Банку за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 31 (LFPR) звернулись клієнти, які стверджували, що отримали купюри з банкомату Банку з трьома отворами, які вважаються недійсними і викраденими з тимчасово непідконтрольної території України.
Вказані купюри (продірявлені у 3-х місцях), що свідчить про те, що вони не є платіжним засобом і підлягають знищенню. За інформацією з відкритих джерел та повідомленням НБУ, вказані грошові кошти мають походження з Херсонської області. Ці купюри були підготовлені для знищення державною банківською установою АТ "Ощадбанк" у м. Херсон для їх подальшої утилізації у разі захоплення банку. Разом з цим, можливо, за сприянням співробітників АТ Ощадбанк, вказані кошти були поширені серед населення. За результатами звернення клієнтів 12.09.2022 р. ресайклінговий банкомат CALV9809 за ініціативи СБ було розінкасовано і при перерахунку коштів касою перерахунку Західного МРУ виявлено 130 купюр номіналом 500 грн. з трьома отворами.
В рамках службової перевірки вивчено банкоматний журнал CALV9809 за 12.09.2022 р. В ході вивчення банкоматного журналу встановлено, що о 16:23 мало місце внесення 191 купюри, усі номіналом по 500 грн. на суму 95 500 грн.
Кошти вносились на картку НОМЕР_2 . Картка НОМЕР_2 у відповідності до програмних комплексів використовується клієнтом ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На час проведення службової перевірки проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно наявного відео 12.09.2022 р. о 16:23 ОСОБА_8 разом із невстановленою особою внесли вказані купюри в ресайклінговий банкомат CALV9809. Безпосереднє вкладення коштів здійснювала невстановлена особа чоловічої статі.
Згідно руху коштів по картці НОМЕР_2 за 12.09.2022 р. о 16:24 кошти в сумі 95 500 грн. зараховано на картку через банкомат CALV9809. Вже о 16:44 кошти в сумі 97 050 грн. були переказані за допомогою Приват24 на картку НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , іпн НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
Згідно руху коштів по картці НОМЕР_1 ОСОБА_2 картка використовується у Австрії.
В рамках службової перевірки на підставі затвердженої 19.09.2022 р. службової записки № E.16.0.0.0/4-12607 пошкоджені купюри в кількості 60 купюр номіналом 500 грн. на загальну суму 30 000 грн., які вилучено на відділенні (LFPR) віднесено на банкомат CALV9809 за період інкасації з 12.09.2022 р. 10:52:15 по 12.09.2022 р. 19:34:30.
ДБ по Західному МРУ, одразу з приводу підтвердження видачі продірявлених коштів клієнтам з банкомату CALV9809, почало співпрацювати з даного приводу з правоохоронними органами м. Львова.
В рамках службової перевірки в шаблоні 8477 (к. д. 7493919) сформовано заяву про вчинення злочину на ім'я начальника ВП №1 ЛРУП № 1 ГУ НП по Львівській області п/п-ка поліції Лихач П. Р.
Матеріали заяви внесено в ЄРДР за № 12022141380001077 за попередньою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 КК України.
В рамках розгляду кримінального провадження органами невстановлена особа, була встановлена, це ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , іпн НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 (уроджений Херсонська обл. Великоолександрівський район с. Краснолюбецьке) ОСОБА_7 починаючи з 22.06.2021 р. перебуває в переліку обмеження з кодифікатором 1.40 (транзакції клієнтів, які підпадають під фінансовий моніторинг).
ОСОБА_7 в рамках вказаного кримінального провадження заявив, що "продірявлені" кошти для легалізації 11.09.2022 р. на центральному залізничному вокзалі у м. Львові йому передав ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_6 , який є чоловіком ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_4 , і на картку НОМЕР_1 якої і були переказані кошти за ініціативи ОСОБА_7 при домовленості з ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 перебуває в переліку обмеження з кодифікатором 1.2 (раніше судимі) ОСОБА_7 вказав, що згідно домовленості з ОСОБА_3 , він мав залишити собі 20 % від суми коштів, які він легалізує через термінали. Орієнтовна загальна сума коштів, яка була передана ОСОБА_3 зі слів ОСОБА_7 становила 420 тис. грн.
Таким чином в ході проведення службової перевірки встановлено, що ОСОБА_7 , іпн НОМЕР_5 , id НОМЕР_7 здійснив кримінально карний злочин з відмивання коштів у кількості 197 продірявлених у 3-х місцях купюр, усі номіналом 500 грн. на суму 98 500 грн. через термінали АТ КБ ПриватБанк, які не є платіжним засобом і підлягають знищенню. Вказані грошові кошти мають походження з Херсонської області. Купюри були підготовлені для знищення державною банківською установою АТ "Ощадбанк" у м. Херсон для їх подальшої утилізації у разі захоплення банку.
Вищенаведені обставини підтверджується висновком службової перевірки від 20.10.2022р., а також вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 10.07.2023р. №466/10161/22 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Умовами та правилами надання банківських послуг (витяг додається), які є невід'ємною частиною договору приєднання від 11.06.2013р. сторонами погоджено наступні обов'язки клієнта, щодо користування рахунком і картою: П. 2.1.5.8.1 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору передбачено, що Банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Договором.
Крім того, порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів затвердженим Постановою НБУ від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення) якою викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.
Так, власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів (п.16 Положення). Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій (п.17 Положення).
Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до чинного законодавства України Банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщуються на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування.
За змістом пункту 3.1.2.9.5. Умов та правил надання банківських послуг, відповідальність Банку перед Клієнтом обмежується документально підтвердженим реальним збитком, що виник у Клієнта внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Банку, який діє навмисно або з грубою необережністю.
За жодних умов Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за будь-які непрямі, побічні або випадкові збитки або збиток (у тому числі упущену вигоду), навіть у випадку, якщо він був сповіщений про можливість виникнення таких збитків або збитку. У відповідності до вимог п. 3.1.2.9.10. Умов та правил, Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться Клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома Клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій.
Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За нормами частини першої статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно із частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом (частина перша статті 1074 Цивільного кодексу України).
Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про платіжні послуги» до платіжних інструментів належать: 1) прямий дебет; 2) кредитовий трансфер; 3) електронні платіжні засоби. Національний банк України має право визначати інші види платіжних інструментів та порядок їх емісії.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про платіжні послуги» емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем.
Згідно із частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний, зокрема: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
У той же час, відповідно до частини 21 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право: 1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; 2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; 3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
Також, відповідно до пунктів 150, 151 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (затверджене - Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164), емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права. Емітент має право поновити право користувача використовувати платіжний інструмент або надати новий після усунення причини зупинення права використовувати платіжний інструмент.
Правові відносини між Банком та клієнтом регулюються в тому числі Умовами та правила надання банківських послуг (надалі - Умови), що розміщуються в мережі Інтернет за адресою www.privatbank.ua/terms і є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування.
Відповідно до пункту 1.1.3.2.7. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), банк має право призупинити обслуговування клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів банку в разі виникнення у банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони клієнта.
Згідно з пунктом 2.1.4.1.3 Умов картка є власністю банку і видається клієнту у тимчасове користування.
Відповідно до пункту 2.1.4.2.2. Умов банк має право призупинити дію платіжної картки, а також відмовити в продовженні строку її дії при здійсненні операцій, що суперечать умовам цього договору, інтересам клієнта або банку, з використанням платіжної картки або нанесеної на них інформації.
У випадках порушення клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати Картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у становленій банком частині у разі невиконання клієнтом своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором (пункт 2.1.4.2.3 Умов).
Згідно з пунктом 2.1.4.11.2. Умов для призупинення або попередження будь-яких незаконних або не узгоджених із банком дій з платіжною карткою клієнт доручає банку в будь-який час і без укладення будь-яких додаткових угод, зокрема: призупинити або припинити дію платіжної картки або відмовити в її продовженні, заміні або видачі нової картки.
Згідно ст. 48 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Згідно п. 1.1.3.2.7. Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право призупинити обслуговування Клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів Банку в разі виникнення у Банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони Клієнта.
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ), як зазначено в його преамбулі, спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).
Банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ.
Частиною 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
При цьому, згідно з п. 13 р. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України № 65 від 19.05.2020 (далі - Положення), де-рискінг - явище, за якого СПФМ відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.
Відповідно до п. 1, 2 Додатку 1 до Положення Банк зобов'язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених у статті 11 Закону про ПВК/ФТ. Заходи щодо ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта) здійснюються банком у порядку, визначеному в додатку 2 до Положення.
Пунктами 11 та 12 Додатку 1 до Положення передбачено, що Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.
Згідно з п. 1 Додатку 12 до Положення банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
Відповідно до п. 61 Положення Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
Частинами 1 та 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Окрім того, відповідно до п. 4 ст. 1075 ЦК України Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
При цьому, положенням ст. 21 Закону про ПВК/ФТ, передбачено, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб'єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу.
Окрім того, розділом 1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" (далі - Умови та правила), перевірка за посиланням https://privatbank.ua/terms, передбачені умови щодо належної перевірки Клієнта, вимоги FATCA, санкційні вимоги, зобов'язання з інформування, відмова від підтримання ділових відносин/проведення операцій: 1.1.7.12. Банк відмовляється від підтримання ділових відносин/відмовляє особі (Клієнту) у обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовляється від проведення фінансової операції у разі: встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику.
Відповідно до п. 1.1.8.2. Умов та правил надання банківських послуг - Банк ініціює розірвання Договору та закриває рахунок/рахунки в наступних випадках/ за наявності однієї з таких обставин: у випадку виникнення у Банку підозри або виявлення ознак незаконних операцій із платіжним інструментом з боку Клієнта.
Згідно приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтями 1, 3, 15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи, на момент її звернення до суду порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Позивачкою у даній справі не надано доказів про порушення її прав та інтересів з боку відповідача АТ КБ "ПриватБанк", а відсутність таких порушень не породжує для неї права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав.
Враховуючи викладене позовна заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладено та керуючись ст. 16, 1066, 1071, 1073 ЦК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про спонукання вчинити певні дії.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570.
Суддя Остапчук Т.В.