Справа №:755/21601/25
Провадження №: 2/755/15256/25
"26" листопада 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з вимог, які заявлені позивачкою у позовній заяві, позивачка просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Законодавець декларує право власника, або законного користувача житлового приміщення (квартири, будинку) захищати свої майнові права на таке, що належить, або перебуває в їхньому користуванні житло (глава 29 ЦК України, в сукупності зі статтею 396 ЦК України). Одним із засобів захисту, відповідно до статті 391 ЦК України - є право таких осіб вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та/або розпорядження своїм майном. Усунення таких перешкод можливе шляхом визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням осіб - ч. 2 ст.405 ЦК України та ч. 2 ст.107 ЖК України).
Отже, вищевказаними нормами Закону передбачено, що у спорах про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням на стороні позивачів можуть виступати власники житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст.ст. 73-75 ЖК України).
Будь-яких доказів того, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 або те, що позивачка є наймачем квартири, членом сім'ї наймача квартири, до позову не надано.
Позивач у позові посилається на те, що згідно з рішенням від 24.02.1986 року №164 виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів міста Києва позивачу на сім'ю із трьох осіб: позивачки - ОСОБА_1 , чоловіка - ОСОБА_3 , сина - ОСОБА_4 , надано двокімнатну квартиру по АДРЕСА_2 , жилою площею 30,3 кв.м.
Однак, позивачем не зазначено і не надано доказів, на яких правових підставах вона зареєстрована та проживає в даній квартирі (чи є наймачем, чи членом сім'ї наймача, чи тимчасовим мешканцем), а також не надано відомостей про статус житла, а саме, не вказаний тип власності.
Також, до позовної заяви позивачкою не долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, стосовно даної квартири.
Позивачка у позові зазначає, що ОСОБА_5 повернувся до себе на батьківщину, проте доказів на підтвердження наведених обставин не надає.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до пункту 7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч вищевказаним вимогам, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, та про невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи переліку таких заходів у випадку їх вжиття.
Згідно п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, подана позовна заява не містить відомостей, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Разом з тим, позивачкою до позовної заяви не додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
За нормою ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч. 8 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до позовної заяви документи, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.
Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя доходить висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду відповідних документів.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :