Номер провадження 2/754/7202/25
Справа №754/11215/25
Іменем України
10 грудня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, -
Позивач МТСБУ звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що 14.08.2024 близько 06 години 30 хвилин на проспекті Романа Шухевича, у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Газ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Jaguar» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва від 04.09.2024, винними у вище вказаній ДТП визнано ОСОБА_4 . На момент ДТП, водій ОСОБА_5 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Централізованій базі даних МТСБУ. При цьому, в результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Jaguar» д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_3 та був забезпечений полісом, що діяв на момент ДТП. Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження, розмір матеріальної шкоди склала 277290,33 грн., витрати МТСБУ на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі становлять 2150,00 грн. На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламенту виплату потерпілому у розмірі 160000,00 грн. Таким чином, розмір збитків, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування склав суму 162150,00 грн. У зв'язку вище викладеним позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.09.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положення ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 14.08.2024 близько 06 години 30 хвилин на проспекті Романа Шухевича, у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Газ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Jaguar» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва від 04.09.2024, винними у вище вказаній ДТП визнано ОСОБА_1 (а.с.52).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_5 , не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Централізованій базі даних МТСБУ, що підтверджується копією витягу з ЦБД МТСБУ.
В результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Jaguar» д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_3 , який був забезпечений полісом, що діяв на момент ДТП.
Згідно Звіту, складеного спеціалістом ТОВ «Сател Груп» розмір матеріальної шкоди був розрахований, як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (Сврз) в розмірі 277290,33 грн з ПДВ (а.с.7-19).
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламенту виплату потерпілому у розмірі 160000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.47).
Окрім того, згідно платіжної інструкції № 942420 від 05.11.2024, МТСБУ сплатило послуги аварійного експерта у загальній сумі 2150,00 грн (а.с.49).
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Положення ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до положень пп. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що на виконання вимог вище зазначеного, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі у зв'язку з настанням страхового випадку у розмірі 160000,00 грн., що вбачається з платіжної інструкції № 5653 від 06.03.2025.
Крім того, позивач МТСБУ поніс витрати на аварійного експерта в сумі 2150,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 942420 від 05.11.2024.
Враховуючи, що відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати суду не надано, на підставі вище викладеного та згідно наведених правових норм, пред'явлений до відповідача позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 162150,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 162150,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач - Моторно (транспортне) страхове бюро України - код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.
Відповідач - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 15 грудня 2025 року.
Суддя В.О. Сенюта