Номер провадження 2-а/754/661/25
Справа №754/18717/25
Іменем України
12 грудня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Зміст позовних вимог
05 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № R160202 від 31.10.2025 про накладення адміністративного стягнення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 ;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити;
- стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ознайомився з інформацією про порушення в додатку «Резерв+» та підписав оскаржувану постанову виключно для ознайомлення з її змістом, отримання постанови в електронному форматі для подальшого оскарження в судовому порядку. Проте функціонал додатку «Резерв+» автоматично розцінив дію позивача як згоду про вчинення порушення. Позивач категорично заявляє, що ця дія не є визнанням вини у вчиненні адміністративного порушення.
Позивач зазначає, що функціонал додатку «Резерв+» та електронне «визнання вини» не регламентовані Кодексом України про адміністративні правопорушення як належна процесуальна форма. На думку позивача, постанова винесена з грубим порушенням вимог КУпАП, а саме:
- ст. 254 КУпАП (протокол є первинним документом, що фіксує правопорушення та пояснення особи. Винесення постанови (яка є фактично рішенням) без складення протоколу є грубим порушенням процедури;
- ст. 268 КУпАП (особа має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання). Функціонал «Резерв+» не дає змоги реалізувати ці права в повному обсязі до винесення постанови;
- ст. 279 КУпАП (розгляд справи вимагає, щоб було оголошено протокол, заслухані особи, досліджені докази та вирішені клопотання, зокрема, клопотання щодо відстрочки). Електронна процедура у «Резерв+» цього не забезпечує;
- ст. 280 КУпАП (при розгляді справи орган ТЦК зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність (підстави для відстрочки), а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи). «Визнання» через додаток унеможливлює повне з'ясування цих обставин.
Позивач вказує на наявність законних підстав для відстрочки на момент винесення постанови:
- підстава 1. Позивач вказує, що є студентом денної форми навчання та має відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, починаючи з 01.09.2025.
- підстава 2. Догляд за особою з I групою інвалідності. Позивач зазначає, що є офіційним наглядачем за своєю бабусею, особою з I групою інвалідності, що підтверджується актом про встановлення факту здійснення постійного догляду від 20.05.2025 № 21 та довідкою МСЕК.
Окрім того, позивач посилається на те, що на момент ухвалення постанови № R160202 від 31.10.2025 він оскаржує неправомірну відмову ТЦК та СП у наданні відстрочки у Київському окружному адміністративному суді (номер справи 320/46077/25).
Також позивач вказує на порушенні процедури притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відсутність належних доказів вручення повістки та наявність законних підстав для відстрочки виключають склад адміністративного правопорушення.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Визначено справу розглядати за правилами позовного провадження з повідомленням сторін та урахуванням особливостей щодо розгляду в окремих категоріях термінових адміністративних справ. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 грудня 2025 року об 11:00 год. У зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в системі «Електронний суд» ухвалу суду про відкриття провадження, судову повістку направлено електронною поштою на адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено відповідачу строк до 11.12.2025 на подання відзиву на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог статті 269 КАС України.
Позивач у у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, повідомлявся про розгляд справи належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, позовної заяви з додатками та судових повісток на його офіційну електронну пошту, що підтверджується відповідними довідками.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
За даними Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 21.04.2022 ОСОБА_1 23.05.2014 ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним в м/ч, обмежено-придатним у в/ч гр. І ст. 306 Нак. МОУ № 402 від 2008 р.
Згідно з актом про встановлення факту здійснення постійного догляду від 20.05.2025 № 21 ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 , яка за довідкою МСЕК серії ААА № 792555 від 13.08.2012 є особою з першою групою інвалідності з ураженням опорно-рухового апарату та потребує постійного стороннього догляду.
Відповідач надіслав позивачу повідомлення від 20 червня 2025 року про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву позивача та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; однак протоколом 20 червня 2025 року № 56 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: необхідність надання актуальних відповідних підтвердних документів.
Згідно з Довідкою від 28.08.2025, виданою Київським кооперативним інститутом бізнесу, військовозобов'язаний ОСОБА_1 у 2025 році вступив до Київського кооперативного інституту бізнесу, навчається на II курсі денного відділення ОС «Бакалавр», термін закінчення навчального закладу - 30 червня 2028 р.
У Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 21.08.2025 вказано, що ОСОБА_1 навчається в закладі освіти «Київський кооперативний інститут бізнесу і права», ступінь/рівень освіти - бакалавр, форма здобуття освіти - денна, код та назва спеціальності/професії - D7 «Торгівля», дата початку здобуття освіти - 01.09.2025, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2028.
Відповідно до Військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» 18.10.2025, ОСОБА_1 дані уточнив вчасно - 14.07.2024, та має відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки: п. 1 ч. 3 ст. 23.
31.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № R160202, у якій зафіксовані: дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності): 31.10.2025; спосіб надходження заяви: через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Цією постановою установлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Норми права та мотиви суду
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX (в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025) установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Аналіз пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX дозволяє дійти таких висновків:
1) громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби;
2) законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 2.1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2.2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (в редакції, чинній станом на 31.10.2025), військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Отже, позивач, громадянин України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час, не виключений з військового обліку, був зобов'язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Суду не надано доказів вжиття позивачем заходів задля отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025.
Отже, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Частиною сьомою статті 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Згідно з частиною дев'ятою статті 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
У цій справі суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про порушення відповідачем ст. 254 КУпАП щодо необхідності складення протоколу, оскільки позивач подав заяву, в якій зазначим, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, а тому відповідно до ч. 7, 9 ст. 258 КУпАП протокол не складається.
Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
День вчинення правопорушення - це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою. За обставин цієї справи таким днем є 06.06.2025, тобто наступний день, що слідує за граничним днем 05.06.2025, чітко визначеним Законом № 3621-IX, до якого, включно, суб'єкти зобов'язані були самостійно пройти повторний медичний огляд.
Відповідно від 06.06.2025 відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мали право накласти штрафи на суб'єктів за не проходження повторного медичного огляду, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення.
День виявлення правопорушення - це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об'єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.
За обставин цієї справи, встановлено, що позивач є військовозобов'язаним, який перебував на військовому обліку у відповідача та уточнив свої дані 14.07.2024.
Відтак відповідач, маючи безпосередній доступ та обов'язок використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з оновленими 14.07.2024 даними позивача, не мав жодних перешкод, та повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України №3621-ІХ строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025.
Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи наявність даних у ЄДРПВР щодо позивача, відповідачу з 06.06.2025 було відомо про те, що позивач не вжив активних дій для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у встановлений законом період.
За таких обставин граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності є 06.09.2025.
Водночас, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся 30.10.2025, тобто поза межами строків, встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування постанови закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, суд зауважує, що вимоги позивача щодо визнання протиправною постанови є безпідставними, оскільки, по-перше, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника, і по-друге, такий спосіб захисту як визнання протиправними дій та рішення під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності частиною третьою статті 286 КАС України не передбачений.
Щодо судових витрат
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За розгляд цієї справи судовий збір становить 605,60 грн.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80 грн (605,60/2) грн.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № R160202 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 31.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ 07883801, місце знаходження: м. Київ, вул. Космонавта Поповича, 2-А.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2025.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК