Справа № 752/22340/25
Провадження № 1-кс/752/8793/25
04 листопада 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання c лідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України,-
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання c лідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження №12025100000000775 від 14.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України.
Процесуальне керівництво за додержанням законності під час проведення досудового розслідування здійснюється Київською міською прокуратурою.
В ході проведення досудового розслідування встановлено діяльність представників т.зв. «Оргкомітету УССР», яка може нести загрозу національній безпеці. Члени вказаного руху підтримують ідеї відновлення радянського союзу, поширюють комуністичну символіку та не визнають Україну як державу, називають війну в Україні громадянською тощо.
У відповідності до ст. 2 Закону комуністичний та націонал- соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні визнано злочинними і такими, що здійснювали політику державного терору, яка характеризувалась численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, та у зв'язку з цим засуджено як несумісний з основними правами і свободами людини і громадянина.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму на всій території України заборонено.
Крім того, виявлено діяльність представників т.зв. «Оргкомітету УССР», яка може нести загрозу національній безпеці. Члени вказаного руху підтримують ідеї відновлення радянського союзу, поширюють комуністичну символіку та не визнають Україну як державу, називають війну в Україні громадянською тощо.
Встановлено, що спілкування та координація дій членів вказаного руху відбувається через підконтрольні Телеграм канали та чати: «Ведомости Оргкомитета УССР» (t.me/orgkomUkrainianssr), «ГРУПА самопорятунку НАРОДУ України» (t.me/samoporyatunok_naRodu) загальною кількістю 3300 користувачів.
Також встановлено, що спілкування та координація дій членів вказаного руху відбувається через підконтрольні Телеграм канали та чати:
1)«Ведомости Оргкомитета УССР» за посиланням (t.me/orgkomUkrainianssr) загальний чат для спілкування учасників;
2)«Голос народу Украины (УССР)» за посиланням (t.me/golos_naRoda_Ukrainy/667) чат для спілкування на теми невизнання правомірності України як держави;
3)«Библиотека Оргкомитета УССР в составе СССР» за посиланням (t.me/biblioteka_USSR_ukr_SSR_1936) гілка чатів з матеріалами та документами про т.к. УССР в складі СССР;
4)«Круглый стол Оргкомитета УССР» за посиланням (t.me/obsezdUSSR) гілка чатів поділена на територіально обласне спілкування:
5)«ГРУПА самопорятунку НАРОДУ України» за посиланням (t.me/samoporyatunok_naRodu) гілка чатів для обговорення ідеології;
6)Сайт за посиланням «http://sjezdursr.unionssr.org» з викладеними матеріалами СССР та залишення заявки на т.к. «Объедин. Съезд гр. СССР в РСФCР».
10.10.2025 в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung A52 IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 .
10.10.2025 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві вищевказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
10.10.2025 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону: НОМЕР_4 .
Просив накласти арешт на тимчасово вилучене під час зазначеного вище обшуку майно з метою його збереження як речового доказу.
Уповноважений прокурор чи слідчий у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року у судовому засіданні відсутні.
Власник майна у судовому засіданні відсутній. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи зазначене вище, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності власника майна та прокурора, оскільки їх явка відповідно до чинного КПК України не є обов'язковою.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у
м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження №12025100000000775 від 14.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2025 року надано дозвіл на обшук за місцем проживання за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, документування та здобуття доказів кримінально-протиправної діяльності, відшукання та вилучення речових доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об'єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме: комп'ютерної техніки, комп'ютерів, ноутбуків, серверів, планшетів, електронних носії інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків тощо), які використовувалися для розповсюдження публікацій, на яких зображено символіку комуністичного режиму СРСР, листування з іншими особами щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, мобільних терміналів системи зв'язку (мобільних телефонів), які мають вихід до мережі Інтернет та в пам'яті яких міститься інформація щодо вчинення кримінального правопорушення.
В ході зазначеного вище обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung A52 IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 .
10.10.2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону: НОМЕР_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 436-1 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, проводиться обшук.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Положення ч. 2 ст. 168 КПК України передбачають, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, враховуючи зміст обставин, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року та забезпечення схоронності майна, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.
При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання c лідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000775 від 14.06.2025 року, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234-236, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
клопотання c лідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000775 від 14.06.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України , задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: мобільний телефон марки Samsung A52 IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1