Справа № 752/18014/25
Провадження № 1-кс/752/6318/25
25 липня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києві ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
старший слідчий СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що у провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 27.04.2025, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом повторного, таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з приміщення ТОВ «Епіцентр К» (ЄДРПОУ 32490244), магазину «Епіцентр Експрес» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 165.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миколаїв, громадянину України, українцю, офіційно не працевлаштованому, маючому середню освіту, неодруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не одноразово судимому, останні рази: 19.10.2018 Ленінським районним судом м. Миколаїв, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців;25.04.2025 Оболонським районним судом м. Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В порядку ст. 177 КПК України встановлені ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинивши тяжкий злочин та може ухилятись від покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на свідків та потерпілих у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється.
Слідчий вказує, що враховуючи, що досудовим розслідуванням було встановлено наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, виникла необхідність застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на шістдесят діб.
Під час розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, встановлено наступне.
У провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.07.2025 року ОСОБА_4 у межах кримінального провадження №12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні даними.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання.
Крім того, при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на свідків та потерпілих у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Як видно зі змісту рішення ЄСПЛ (В. Проти Швейцарії,14379/88 від 26.01 1993 року) небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом.
У зв"язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні та, які підтримав прокурор у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Разом з цим, слідчий суддя, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення даних про особу підозрюваного, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 30 280( тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 40, 113, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 206 КПК України слідчий суддя,-
ухвалив:
клопотання подане старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києві ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, уродженця м. Миколаїв, громадянина України, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 16 год. 00 хв. 22 вересня 2025 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду 25 липня 2025 року о 16 год. 00 хв.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в межах, що становить 10 ( десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 30 280( тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання обов'язків у випадку внесення застави покласти на уповноваженого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві в межах кримінального провадження № 12025100010001525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1