Справа № 705/5761/24
Провадження № 1-кп/702/38/25
про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
12.12.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
сторін та інших учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12024250000000068 від 07.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,
У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальна справа № 12024250000000068 від 07.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.
12.12.2025 на електронну адресу суду від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що в ході досудового розслідування причетність обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
На даний час, ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Так, ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, зважаючи на його вік та стан здоров'я; проживаючи в одному населеному пункті разом із потерпілим і свідками матиме змогу особисто або через третіх осіб, або ж використовуючи засоби телефонного чи Інтернет зв'язку впливати на свідків, потерпілого; може довести свій злочинний умисел спрямований на протиправне умисне заподіяння смерті іншій людині до кінця, використовуючи зброю та вибухові пристрої, які в нього вилучені.
Прокурор вважає, що заявлені ним ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують продовження застосування цього запобіжного заходу.
Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів без визначення застави.
В судовому засіданні прокурори клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підтримали повністю, просили його задовольнити.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримали повністю, просили його задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою через необґрунтованість, просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту/, або визначити розмір застави.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, матеріали кримінального провадження в розрізі вирішення вказаних клопотань, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_12 , зокрема, інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 ч. 2 ст. 309 КК України, а саме в готуванні до умисного вбивства людини, у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту у великому розмірі, за два з яких законодавець визначив покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.03.2024 ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.10.2025, який діє до 27.12.2025, включно.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики колегія суддів враховує, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, за два з яких передбачено покарання понад п'ять років позбавлення волі, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні, ризик втечі лише збільшується.
При цьому, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_9 у разі доведення його винуватості, дає підстави вважати, що ризик того, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду існує.
Колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, враховуючи проживання обвинуваченого і потерпілого зі свідками в одному місті.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Наразі свідки не допитані, триває судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на них.
Суд приходить до висновку, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, оскільки висунуте обвинувачення стосується кількох кримінальних правопорушень, одне з яких - готування до протиправного заподіяння смерті іншій людині за попередньої змовою з ОСОБА_11 , що на думку суду, становить значну суспільну небезпеку, яка полягає у необхідності захисту однієї з найвищих соціальних цінностей в Україні - життя та здоров'я людини.
Відтак, колегія суддів встановила, що ризики, визначені при обранні запобіжного заходу та його продовженні не зменшились та продовжують існувати.
Колегія суддів вважає, що наявність підстав для залишення ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою переважає інтереси забезпечення права на свободу та виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи, про які йдеться у клопотанні прокурора, а отже саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу обвинуваченому закінчується 27.12.2025, однак суд, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу, які не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на строк 60 днів, оскільки станом на дату розгляду клопотання судовий розгляд ще не закінчено.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Колегія суддів не змінює позицію з приводу можливості у даному кримінальному провадженні не визначати розмір застави, відповідно до п. 1) ч. 4 ст. 183 КПК України, однак враховуючи те, що ОСОБА_9 з 21.03.2024 утримується під вартою, вважає за доцільне визначити ОСОБА_9 заставу у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн, що у цьому випадку є співмірним та наразі є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків під ризиком втрати цих коштів.
Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави, слід покласти на останню такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись з Уманського району Черкаської області, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 12.12.2025 до 09.02.2026, включно.
Визначити ОСОБА_9 заставу в розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.02.2026.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_9 , захиснику ОСОБА_10 , прокурорам та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя ОСОБА_13
Судді ОСОБА_14
ОСОБА_15