Справа №: 700/1127/25
Провадження № 3/700/518/25
іменем України
11 грудня 2025 року С уддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С. Д, розглянувши матеріали, що надійшли від сектору поліцейської діяльності № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався, у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
До Лисянського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 439957 від 13.10.2025 року, 13.10.2025 року близько 13 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином судовою повісткою Укрпоштою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також наявні в ній письмові докази, суддя вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно особи підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому в ст. 7 КУпАП , зазначено, що кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З наявних у справі поясненнях сина та матері вбачається, що між ними виник конфлікт на матеріальному грунті, що батько не перерахував йому ще 1000 грн., в результаті яого ОСОБА_1 ображав матір нецензурною лексикою, фізичного насильства не вчиняв.
Будь-яких доказів спричинення шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої суду не надано.
При з'ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.
Конфліктом є особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже наявна одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність визначенихст. 251 КУпАП достатніх і належних доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Разом з тим, як свідчить зміст протоколу викладена у ньому суть адміністративного правопорушення не відповідає юридичному формулюванню та ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
З урахуванням вищенаведеного, згідно ст. 247 п.1 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності належить закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, 245, 247 п.1, 251, 252, 254, 256, 280, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Сергій ПІЧКУР