Справа № 694/2307/25
Провадження №1-кп/694/157/25
09.12.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12025255310000305 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токмак Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда II групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , що має на утриманні одну неповнолітню дитину 2017 року народження, несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Приблизно о 13 год. 00 хв. 20.07.2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку № 9 по вулиці Благовісній в м. Звенигородка Звенигородського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс три удари кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта №05-9-01/205 від 23.07.2025 отримав тілесне ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, саден в тім?яній ділянці, на верхній губі зліва, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю. Дав показання про те, що 20.07.2025 року потерпілий своїм автомобілем перегородив дорогу, по якій на автомобілі рухалась його дружина з донькою. Дружина подзвонила йому та повідомила про дану ситуацію. Він прихав на місце події, щоб розібратися, що сталося. При цьому потерпілий ОСОБА_6 на автомобілі хотів втекти, але він догнав його та в ході словесного конфлікту вдарив три рази кулаком в обличчя. В скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі та прийняти рішення згідно закону.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнанонедоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести
кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні одну неповнолітню дитину та є особою з інвалідністю ІІ групи, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, за якою він обвинувачується у виді штрафу, оскільки на думку суду, призначення такого покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України, суд,
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- частину цегли, що поміщена до сейф пакету НПУ WAR 1356803 та передана до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити;
- DVD-R диск з записом відеофайлів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1