Справа № 165/2284/25
Провадження № 2/165/742/25
09 грудня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Нововолинську, в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
27 червня 2025 року ТзОВ «Діджи Фінанс», в особі представника Романенко М.Е., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 та первісним кредитором ТзОВ "Авентус Україна" був укладений договір №7353761 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4700 грн. Вказує, що згідно умов договору факторингу №27.11/24-Ф від 27 листопада 2024 року ТзОВ "Авентус Україна" відступлено право вимоги за кредитним договором на користь ТзОВ «Діджи Фінанс». Згідно з цим договором відступлення права вимоги сума заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором ТзОВ «Діджи Фінанс» склала 15599,30 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4561,20 грн., а заборгованість за відсотками складає 11038,10 грн. Оскільки позивач набув право вимоги до боржника, а відповідач, в свою чергу, не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором споживчого кредиту №7353761 від 08 грудня 2023 року в загальному розмірі 15599,30 грн., а також 2422,40 грн. судового збору та 5000 грн. витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 01 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, у п.6, п.7 позовної заяви представник ОСОБА_2 (а.с.7) просив суд розглядати справу у відсутності представника позивача та не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про надіслання поштового відправлення (а.с.83-84), у встановлений строк відзив на позов чи будь-яких інших клопотань до суду не подав.
Суд, за вказаних обставин, проводить заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, ст. 281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 08 грудня 2023 року між ТзОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту (а.с. 14-21).
До укладення договору про споживчий кредит споживачу була надана уся інформація щодо умов договору, яка викладена у формі паспорта споживчого кредиту (а.с. 40-41).
Як договір так і паспорт споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 піддписав електронним підписом 08 грудня 2023 року одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п. 1.3. договору про споживчий кредит сума (загальний розмір) кредиту становить 3200 грн.; кредит надається строком на 360 днів з 08.12.2023 (п.1.3); стандартна процентна ставка 2,20 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5.1), знижена процентна ставка 1,87 % (п.1.5.2).
Згідно з п. 1.8, п. 1.8.1, п.1.8.2 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 28544 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28227,20 грн.
У п. 5.1 сторони також узгодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, що є додатком №1 до договору (а.с.22, 32-33).
Додатковою угодою до договору №7353761 від 13 грудня 2023 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на 1500 грн., у зв'язку з чим погодили внести зміни до п. 1.3 (сума кредиту 4700 грн), у такому випадку орієнтовна реальна річна процентна ставка, складе за стандартною ставкою за весь строк кредитування 48676,27 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 41759 грн. (а.с.31). Також сторонами було викладено додаток №1 до договору в новій редакції (а.с.32-33).
27 листопада 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №27.11/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно з копією витягу з додатку №1 до договору факторингу №27.11/24-Ф від 27 листопада 2024 року, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4561,20 грн.; заборгованість за відсотками 11038,10 грн. (а.с.12).
Згідно з долученим розрахунком (а.с.43-50) вбачається, що сума заборгованості за договором становить 15599,30 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Із наявних у матеріалах справи документів, зокрема, копії договору та паспорту вбачається, що відповідач ОСОБА_1 як позичальник, надав кредитодавцю персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, місце проживання, РНОКПП, електронну пошту, номер мобільного телефону, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.
У подальшому, відповідач уклав договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, вчиненим одноразовим ідентифікатором, відтак цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Таким чином, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що між ОСОБА_1 та ТзОВ "Діджи Фінанс" укладено кредитний договір №7353761 в електронній формі, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 4700 гривень, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.
Разом із тим, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу, як правонаступнику первісного кредитора, не були повернуті, тому, на думку суду, слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за тілом кредиту та відсотками в розмірі 15599,30 грн., що відповідає умовам укладеного договору.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду та підтвердженого документально (а.с. 8).
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суду було надано достатньо належних та допустимих доказів (а.с. 23-25, 34, 51).
Однак відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, реальність та розумність їхнього розміру, усталеної практики у даній категорії справи, ціну позову та приходить до висновку що розмір витрат на правову допомогу адвоката у даній справі, який підлягає відшкодуванню на користь позивача, підлягає зменшенню до 3 000 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням того, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії типових спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання, зміст позовної заяви та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат (1-2 години роботи є достатніми для написання та укомплектування типової позовної заяви у кредитній справі), а з наданої копії договору вбачається постійне представництво адвокатом позивача і в інших подібних справах.
Суд також звертає увагу сторін на те, що компенсація судових витрат не повинна перетворюватися на спосіб додаткового збагачення фінансових установ за рахунок людей з мінімальними доходами в період воєнного стану.
Керуючись ст.4, ст.12, ст.13, ст.76, ст.81, ст.141, ст.258, ст.259, ст.265, ст.268, ст.274, ст.275, ст.276, ст.277, ст.278, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282, ст.354, ст.355 ЦПК України, на підставі ст.509, ст.510, ст.526, ст.546, ст.611, ст.625, ст.1050, ст.1054, ст.1055 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7353761 від 08 грудня 2023 року у розмірі 15599 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк