15.12.2025
Справа № 720/3189/25
Провадження № 3/720/957/25
15 грудня 2025 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , за ст. 185-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку із тим, що 25 жовтня 2025 року о 08 годині 55 хвилин по АДРЕСА_2 порушила встановлений порядок організації та проведення масових зібрань, мітингів та демонстрацій, чим порушила п.4 рішення Ради оборони Чернівецької області від 12 серпня 2022 року № 1096 прийнятого відповідно до п.8 ст.ст. 8,19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 185-1 КУпАП.
В суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що вона не була організатором хресного ходу 25 жовтня 2025 року а була лише його учасником. Жодних організації та проведення масових зібрань, мітингів та демонстрацій вона не здійснювала та таких намірів не мала, просила провадження у справі закрити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-1 ч. 1 КУпАП з наступних підстав.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 185-1 ч.1 КУпАП відповідальність особи настає у разі порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 946931 від 25 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_2 був складений у зв'язку із тим, що вона порушила встановлений порядок організації та проведення масових зібрань, мітингів та демонстрацій, чим порушив п.4 рішення Ради оборони Чернівецької області від 12 серпня 2022 року № 1096 прийнятого відповідно до п.8 ст.ст. 8,19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
До протоколу додано виключно пояснення самої ОСОБА_2 , та відеозапис з бодікамери.
Однак, вищенаведені докази вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-1 ч.1 КУпАП не можна вважати достатніми та допустимими виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи не має жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт того, що ОСОБА_2 була організатором масових зібрань або мітингів чим порушила вимоги п.4 рішення Ради оборони Чернівецької області від 12 серпня 2022 року № 1096.
Пунктом 4 вищевказаного рішення, на яке посилається працівник поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, не містить будь-яких заборон, щодо проведення мітингів або зборів, а лише встановлюється обмеження щодо проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій та необхідність організаторам заходів погоджувати кількість учасників.
Більше того, сам протокол про адміністративне правопорушення складено без участі свідків, які б могли підтвердити факт адміністративного правопорушення, що на думку суду також не може бути доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 порушила встановлений порядок організації та проведення масових зібрань, мітингів та демонстрацій.
Зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_2 та враховуючи, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-1 КУпАП не доведена, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 185-1 ч.1, 221, 247 п.7, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.