Справа № 713/2934/25
Провадження №1-кс/713/490/25
іменем України
15.12.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262060000275 від 24.08.2025 року,
15.12.2025 року на електронну адресу суду, а не через «Електронний суд», повторно надійшло клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025262060000275 від 24.08.2025 року.
Перевіривши клопотання слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
З аналізу цих норм слідує висновок, що термін «заявити клопотання» передбачає відповідну встановлену процедуру оформлення і його подання, зокрема, його підписання заявником (особою, яка звертається з відповідним клопотанням). А отже слідчий суддя уповноважений розглядати такі клопотання, які подані конкретною (конкретними) особою (особами) та підписані нею (ними).
Відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст.
Тож ідентифікувати особу, що подала клопотання неможливо, оскільки відсутній підпис - реквізит документа, який надає йому юридичну силу і свідчить про відповідність його змісту волевиявленню цієї особи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Зі змісту повторно поданого клопотання вбачається, що звертається саме власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_2 , водночас на останній сторінці зазначено, що підписує таке клопотання ОСОБА_3 .
На підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_2 до клопотання додано копію підписаного його електронним цифровим підписом ордеру серії СЕ №1128162 від 12.12.2025 року на надання правничої допомоги ОСОБА_4 у Шевченківському районному суді м. Чернівців на підставі договору без номеру від 16.10.2025 року.
Тобто слідчим суддею встановлено, що зазначене клопотання не підписано ОСОБА_2 , чи її представником, а адвокат ОСОБА_3 не надав передбачених ч.5 ст.64-2 КПК України доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 .
Відсутність належно підписаного клопотання перешкоджає його призначенню та розгляду у відповідності до правил, визначених ст.174 КПК України, у зв'язку з чим воно підлягає поверненню особі, яка його подала.
Вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки повернення клопотання не позбавляє особу права, в порядку передбаченому КПК України усунути недоліки, які потягли за собою повернення клопотання та повторно звернутись до слідчого судді.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2, 26, 64-2, 132, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262060000275 від 24.08.2025 року - повернути заявникові.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5