Справа № 646/11730/25
№ провадження 3/646/3101/2025
11.12.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП у Харківській області ДПП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, розлученого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509228 від 10.11.2025 водій ОСОБА_1 10 листопада 2025 року о 15:05 год., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21703», номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 39, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та здійснив зіткнення з авто «Kia Sorento“, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3б), 10.1 ПДР України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509187 від 10.11.2025 водій ОСОБА_2 10 листопада 2025 року о 15:05 год., керуючи транспортним засобом «Kia Sorento“, номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 39, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та під час увімкнення сигналу світлофору, що дозволяє рух не надала перевагу в русі транспортному засобу «ВАЗ 21703», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який завершує рух перехрестя та здійснила зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3б), 16,5 ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник повторно не з'явилися, від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи після 31.12.2025, оскільки ОСОБА_1 через стан здоров'я не може бути присутнім у судовому засіданні, а сам представник перебуває на стаціонарному лікуванні у м. Львів у зв'язку з травмами.
У судове засідання ОСОБА_2 також не з'явилася, на електронну пошту суду подала клопотання про відкладення судового засідання, оскільки перебуватиме у дорозі з м. Львова.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів, оскільки учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, судове засідання, призначене на 02.12.2025 вже відкладалося за клопотанням представника Даньшина О.М., тому з метою недопущення спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП суд має вирішити справу в строки, визначені законом.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов'язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до вимог п. 26Постанови Пленуму ВСУ№14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62Конституції України та загальними принципами права, згідно яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509228 від 10.11.2025, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. ст.254,256 КУпАП;
-схемою до протоколу місця ДТП, яке сталось 10.11.2025, а також зафіксованими на зворотній частині схеми переліками механічних пошкоджень транспортних засобів, які підписані обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509187 від 10.11.2025, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. ст.254,256 КУпАП;
-схемою до протоколу місця ДТП, яке сталось 10.11.2025, а також зафіксованими на зворотній частині схеми переліками механічних пошкоджень транспортних засобів, які підписані обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Отже, водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушений п.2.3б ПДР України - порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну.
Водночас ОСОБА_1 також порушений п.10.1 ПДР України, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Водієм ОСОБА_2 порушений п.16.5. ПДР України, відповідно до якого у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з боку працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не надано.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя дійшов висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 також судом не встановлено.
Згідно з ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ступінь вини кожного з них, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставин.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде достатньою мірою відповідальності для виховання осіб, що вчинили дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самими порушниками, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушників на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.23,33,34,124,251,283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 .
Судовий збір сплачується на такі реквізити рахунку: рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду.
Суддя А.О. Шиховцова