Справа № 645/5708/25
Провадження № 3/645/1270/25
25 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Бреславець М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, з вищою освітою, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26.08.2025 року до Немишлянського районного суду міста Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , 18.08.2025 року о 15 год. 27 хв. в м. Харкові по бульвару Богдана Хмельницького, 40/2 керував транспортним засобом "BMW" державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Відмовився прослідувати до закладу охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає та пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Так, правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є досить серйозним, тому для розуміння обставин справи, йому необхідно було отримати правову допомогу, оскільки не був обізнаний, які документи будуть складені, а працівниками поліції не було роз'яснено, чому вони вважають, що він перебував у стані наркотичного сп'яніння. З цією метою, ОСОБА_1 через мережу інтернет знайшов адвоката, та здійснив оплату послуг. Однак, коли він був в процесі отримання юридичної консультації протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було вже складено.
Захисник Бреславець М.Г. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування свого клопотання посилалася на те, що матеріали справи не містять факту зупинки транспортного засобу та її підстав, не доведений факт керування транспортним засобом, зазначила, що був порушений порядок встановлення ознак сп'яніння, а визначені ознаки не підтверджуються належними доказами, наданий відеозапис є неповним та суперечить вимогам щодо фіксації, оскільки зазначений доказ є фрагментарним, а саме відсутні момент зупинки та фіксація правопорушення, яке було підставою для зупинки. Також наявні ознаки навіювання та психологічного тиску з боку поліцейських. Крім того, відсутня фактична відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та порушено право на справедливий суд.
Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Бреславець М.Г., дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст.23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп'яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров'я).
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 426913 від 18.08.2025 року, складеного поліцейським роти №2 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Кобріним В.І., ОСОБА_1 , 18.08.2025 року о 15 год. 27 хв. в м. Харкові по бульвару Богдана Хмельницького, 40/2 керував транспортним засобом "BMW" державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Відмовився прослідувати до закладу охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А .
Судовим розглядом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.08.2025 року;
- рапортом, складеним поліцейським роти №2 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Кобріним В.І., від 18.08.2025 року;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зробленими під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які зафіксовані на DVD-R диск.
З оглянутих відеозаписів, вбачається, що працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , під час спілкування з поліцейськими, останній перебував на водійському сидінні, повідомлено, що підстава зупинки передбачена п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки особа може бути причетною до вчинення адміністративного або кримінального правопорушення, роз'яснено його права та обов'язки, працівниками поліції повідомлено, що в нього вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд в медичному закладі, роз'яснено підстави відмови від такого огляду, однак ОСОБА_1 спочатку мовчав, а потім зазначив, що виявляє бажання пройти огляд однак продовжував сидіти за кермом автомобіля, потім повідомив, що бажає отримати юридичну консультацію, на йо поліцейськими був наданий час, в результаті чого дії останнього працівниками поліції розцінені, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи захисника, що матеріали справи не містять факту зупинки транспортного засобу та її підстав, не доведений факт керування транспортним засобом, просовуються наданими відеозаписами, при цьому факт керування ТЗ не заперечується ОСОБА_1 .
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни.
Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Також суд зазначає, що у випадку не згоди особи з причинами зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 мав можливість, відповідно до п.п. д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку.
Про порушення порядку встановлення ознак сп'яніння та належності їх підтвердження, слід зазначити, що підстави вважати чи перебуває особа у стані сп'яніння відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі, що і було запропоновано останньому.
Вказівка захисника про те, що наданий відеозапис є неповним та суперечить вимогам щодо фіксації, оскільки зазначений доказ є фрагментарним, а саме відсутні момент зупинки та фіксація правопорушення, яке було підставою для зупинки, оскільки обставини подій з того моменту, коли поліцейські підходять до автомобіля ОСОБА_1 і до пред'явлення йому вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, зафіксовані єдиним відеофайлом, що не переривається, є послідовним за часом, жодних ознак переривання відеозапису чи то іншого вилучення його змісту, в судовому засіданні встановлено не було.
Оцінюючи зазначений вище доказ на предмет його відповідності критеріям належності та допустимості, суд вважає, що зафіксований на дисковому носієві інформації відеозапис є належним та допустимим доказом з наступних підстав.
Зафіксована на відеозаписі інформація є логічною, послідовною, узгодженою із іншими наявними у матеріалах справи доказами, а тому суд ставиться до неї як до достовірної і такої, що в достатній мірі та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також не можуть бути прийняті до уваги заперечення, що поліцейськими було здійснені психологічний тиск. Оскільки з переглянутого відеозапису видно, як поліцейські спокійно та виважено спілкуються з ОСОБА_1 .
Крім цього, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник скористалися своїм процесуальним правом та вони подавали заяву до правоохоронних органів щодо перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівника поліції до його безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії працівників патрульної поліції, пов'язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.
Доводи захисника про відсутність фактична відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та порушено право на справедливий суд, не знайшли свого підтвердження та спростовуються переглянутими відеофайлами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 426913 від 18.08.2025 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як вбачається з довідки, старшого інспектора з ОД ВАП УПП Домріної А., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії В.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,6 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
У задоволенні клопотання захисника Бреславець Марини Григорівни про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Мартинова