Справа № 643/21988/25
Провадження № 1-кс/643/6986/25
11.12.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025220000000979 від 28.09.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, неодруженого, дітей на утриманні не має, з вищою освітою, працює в КП «Харківводоканал» головним механіком комплексу водопостачання, раніше не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України,
10.12.2025 слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 22025220000000979 від 28.09.2025.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтованою підозрою про те, що не пізніше 24.09.2025, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у громадянина України ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народно-господарське значення, а саме знищення шляхом вчинення вибуху на залізничній колії АТ «Українська залізниця» (далі за текстом - АТ «Укрзалізниця»).
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 готуючись до вчинення злочину та підшукуючи відповідні засоби, 24.09.2025 о 17 год. 47 хв., прибув до магазину ТОВ «АЛЛО», розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Науки, буд. 17, де о 17 год. 55 хв., за готівкові кошти придбав стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Vodafone» з серійним номером 112054072127 та карту пам'яті MicroSD HC Apacer 32 Gb RI00 A1 V10.
Надалі, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 готуючись до вчинення злочину та підшукуючи відповідні засоби, у невстановлений період часу, але не пізніше 20 год. 45 хв. 27.09.2025 придбав фотопастку, до якої помістив вищевказаний стартовий пакет та карту пам'яті, з метою спостереження за 13 км ПК 10 одноколійного перегону Буди-Люботин.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, готуючись до вчинення злочину та підшукуючи відповідні засоби, у невстановлений період часу, але не пізніше 20 год. 45 хв. 27.09.2025, придбав вибуховий пристрій з метою використання даного пристрою для зруйнування та пошкодження залізничної колії шляхом вчинення вибуху.
Надалі ОСОБА_4 , усвідомлюючи наслідки вчинення такого вибуху, а саме неможливості використання залізничної колії АТ «Укрзалізниця» на вищевказаній ділянці, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, обрав для знищення ділянку колії на 13 км ПК 10 одноколійного перегону Буди-Люботин за географічними координатами 49.9146950, 35.9818910.
В подальшому, у невстановлений період часу, але не пізніше 20 год. 45 хв. 27.09.2025, ОСОБА_4 , дотримуючись злочинного плану, прибув до ділянки колії на 13 км ПК 10 одноколійного перегону Буди-Люботин за географічними координатами 49.9146950, 35.9818910, яку попередньо обрав предметом свого злочинного посягання. Надалі, діючи умисно, ОСОБА_4 встановив раніше придбаний та принесений із собою вибуховий пристрій на залізничну колію, та в подальшому, вчинив вибух вказаного вибухового пристрою, здійснивши таким чином всі дії, які вважав необхідними для знищення зазначеної залізничної колії.
Згідно з листом Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № НЗІ-41/1788н від 15.10.2025, Перегін Буди - Люботин регіональної філії використовується для руху залізничного вантажного та пасажирського транспорту та має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 у період дії воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження ділянки колії на 13 км ПК 10 одноколійного перегону Буди-Люботин за географічними координатами 49.9146950, 35.9818910, що призвело до пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено і який діє на цей час.
Так, не пізніше 17.10.2025, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у громадянина України ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народно-господарське значення, а саме знищення шляхом вчинення вибуху на залізничній колії АТ «Українська залізниця».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт», магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 затверджений Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави (далі - Перелік). Згідно з інформацією з Переліку до Секторних органів належать, зокрема Мінрозвітку, яке відповідає за підсектор - залізничний транспорт.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» залізничний транспорт та залізнична інфраструктура АТ «Укрзалізниця» за відповідними критеріями належать до об'єктів критичної інфраструктури та національної системи захисту критичної інфраструктури.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 готуючись до вчинення злочину, не пізніше 17.10.2025 отримав вибухову речовину у вигляді заряду «СЗ 4П» та електродетонатор «ЕДП», які перемістив до сховку на місцевості поблизу села Джерельне Харківського району Харківської області за координатами 49.9240473, 35.9728184.
Надалі, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 готуючись до вчинення злочину, у невстановлений період часу, але не пізніше 17.10.2025 виготовив засіб ініціації вибухового пристрою у вигляді предмету з 4 магнітами, джерелом живлення та клемником, які з'єднані між собою дротами синього та коричневого кольорів, а також лампочки з дротами синього та коричневого кольорів.
В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи наслідки вчинення такого вибуху, а саме неможливості використання залізничної колії АТ «Укрзалізниця» на вищевказаній ділянці, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, обрав для знищення ділянку колії одноколійного перегону Буди-Люботин.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 17.10.2025 не пізніше 17 год. 28 хв. вирушив до одноколійного перегону Буди-Люботин.
Однак, 17.10.2025 під час проведення обшуку транспортного засобу ОСОБА_4 в період часу з 20 год. 17 хв. по 21 год. 40 хв., виявлено та вилучено, серед іншого, засіб ініціації вибухового пристрою у вигляді предмету з 4 магнітами, джерелом живлення та клемником, які з'єднані між собою дротами синього та коричневого кольорів, а також лампочки з дротами синього та коричневого кольорів.
Разом із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території Харківської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше 17.10.2025, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне поводження з вибуховим пристроєм (вибуховими речовинами) шляхом його придбання та подальшого зберігання.
Так ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання зберігання вибухового пристрою, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 17.10.2025, діючи умисно, у порушення п.1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (зі змінами), у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб та місці отримав тим самим придбав вибухову речовину у вигляді заряду «СЗ 4П» та вибухового пристрою у вигляді електродетонатору «ЕДП».
В подальшому 17.10.2025 ОСОБА_4 перемістив вказану вибухову речовину та вибуховий пристрій до місцевості поблизу села Джерельне Харківського району Харківської області за координатами 49.9240473, 35.9728184, де сховав їх, тобто продовжив зберігати.
Однак, в період часу з 22 год. 37 хв. 17.10.2025 по 01 год. 04 хв. 18.10.2025 співробітниками УСБУ в Харківській області із залученням спеціалістів УВТС ГУ НП в Харківській області в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено вказану вибухову речовину та вибуховий пристрій.
Відповідно до висновку експертів Харківського НДЕКЦ МВС України № КСЕ-19/121-25/28443 від 19.11.2025, предмети, вилучені під час проведення огляду місця події від 17.10.2025 та надані для дослідження, у сукупності можуть становити саморобний вибуховий пристрій.
О 17 год 28 хв 17.10.2025 ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
О 06 год 13 хв 18.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
08.08.2025 слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова за клопотанням слідчого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 15.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
О 10 год 30 хв 23.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України.
09.12.2025 заступником керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 18.01.2026.
У зв'язку з викладеним, підозрюваному доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а запобігти ризикам неможливо, у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання, з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000979 від 28.09.2025, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України);
- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 2 ч. 3 ст.199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
18.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
23.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 28.09.2025 (вилучено речі, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого йому злочину); протоколом огляду речей і документів від 03.10.2025 (зафіксовано придбання речей, які вилучено 28.09.2025 в ході проведення огляду місця події, саме ОСОБА_4 ); листом Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № НЗІ-41/1788н від 15.10.2025 (Перегін Буди - Люботин регіональної філії використовується для руху залізничного вантажного та пасажирського транспорту та має важливе народногосподарське та оборонне значення); протоколом затримання ОСОБА_4 від 17.10.2025 ( ОСОБА_4 затримано під час готування до вчинення аналогічного кримінального правопорушення); протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_4 від 17.10.2025 (вилучено речі та документи, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого йому злочину); протоколом огляду місця події від 17.10.2025 (вилучено речі та документи, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого йому злочину); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.08.2025 (під час допиту ОСОБА_4 визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні).
18.10.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» § 88, «Erdagozv. Turkey» § 51, «Cebotari v. Moldova» § 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Щодо наявності ризиків, слідчий суддя зазначає таке.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню (судовому розгляду) або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Питання наявності ризиків вирішено ухвалою слідчого судді від 18.10.2025 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя зазначає, що встановлені та доведені стороною обвинувачення ризики, які на цей час хоча і зменшились, проте продовжують існувати.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України, за який законом передбачено найбільше покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів на території України в умовах Збройної агресії російської федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території російської федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує на тій підставі, що наразі досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 затримано під час готування до вчинення ним аналогічних протиправних дій, спрямованих на вчинення диверсії.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що такий ризик під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не знайшов свого підтвердження, не доведеним він є і на час розгляду цього клопотання.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний інші обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На час розгляду цього клопотання постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 09.12.2025 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 18.01.2026, включно.
За вказаних підстав та обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме строком - до 18.01.2026.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану, з врахуванням всіх даних по особистості.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», у межах строку здійснення досудового розслідування, тобто до 18.01.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 15.12.2025 о 09:10.
Слідчий суддя ОСОБА_7