Справа № 643/15225/25
Провадження № 2/643/6253/25
12.12.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судових засідань - Новакової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09 вересня 2025 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» - Рудницький Ю.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Кредитним договором № 2815910261 від 11.08.2022 року у розмірі 59 267,41 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 11.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2815910261 від 11.08.2022 року. Відповідно до умов кредитного договору № 2815910261 від 11.08.2022 року позичальнику надано кредит на суму 33 201 грн., строк кредитування складає 60 місяців. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня кладення договору. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, отже Кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. Права вимоги за Кредитним договором відступлені AT «Таскомбанк». Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Станом на 12.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором № 2815910261 від 11.08.2022 року становить 59 267,41 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 30 287,49 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 5418,56 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 23 561,36 грн. які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У своїй заяві зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштові конверти з відміткою про відсутність адресату за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне її повідомлення. Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача. Відзив на позов не подала.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11.08.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2815910261 від 11.08.2022 року, відповідно до умов якого останній надано кредит в сумі 33 201 грн., строком на 60 місяців.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно п. 1.3 кредитного договору, позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту. Порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.
Паспортом кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» № 5910261, підписаний ОСОБА_1 , визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, встановлено, що їй надається кредит в сумі 33 201 грн., строком на 60 місяців безготівковим шляхом протягом 3 банківських днів від дня укладення договору, зі сплатою процентів.
27.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу № НІ/11/8-Ф, на підставі якого до якого до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором
№ 2815910261 від 11.08.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , що також підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги від 27.01.2023.
Відповідно до реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/8-Ф від 27.01.2023 до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2815910261 від 11.08.2022 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 2815910261 від 11.08.2022 року, станом на 12.05.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором № 2815910261 від 11.08.2022 року становить 59 267,41 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 30 287,49 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 5418,56 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 23 561,36 грн.
На підтвердження вказаного боргу представником позивача також долучено виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою.
Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, про що свідчить копія повідомлення-вимоги.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд дійшов до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, право грошової вимоги на яку перейшло до позивача.
Доказів повернення відповідачем на користь позивача кредитної заборгованості та сплати процентів за умовами договору матеріали справи не містять, наведений позивачем розрахунок заборгованості повністю або частково не спростований відповідачем.
Аналізуючи вищенаведене, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором 2815910261 від 11.08.2022 року у розмірі 59 267,41 гривень, та судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя - О.О. Олійник