Справа № 638/10409/24
Провадження № 2/638/1106/25
12 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить відшкодувати майнову (матеріальну) та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири.
Позовна заява мотивована тим, що позивач, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В., реєстраційний № 1960. Право власності позивача на вказану квартиру зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11077519 від 17.10.2013. Згідно технічного паспорту, виготовленого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 24.12.1998, квартира позивача складається з двох жилих кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні та коридору, загальною площею 55,8 м.кв.
Поверхом вище над квартирою позивача, в будинку АДРЕСА_2 знаходиться квартира АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 (відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2), на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 30.08.1999 року, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, р. № 1-99-201158, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит (довідкою) № 4627/04-Н/24 від 15.05.2024 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.
11.01.2024 вранці відбулося залиття гарячою водою квартири позивача та підвалу. Залиття відбулось з верхнього поверху, тобто з квартири відповідачів, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
Цей факт задокументовано та підтверджується дефектним актом від 11.01.2024, складеним комісією у складі: головуючий - Трубаєв С.М. (голова правління ОСББ «Культури-3»), члени комісії: Сідоволос Т.Є. (керуюча справами ОСББ «Культури-3»), Фролов С.М. (електрик), ОСОБА_4 (двірник) (копія акту додається).
Згідно даного акту, комісією зафіксовано, що при залитті квартири позивача постраждало:
- в першій кімнаті площею 22,5 кв. м. залита стеля, стіни, паркет, техніка, меблі, пошкоджено міжкімнатні двері;
- в другій кімнаті площею 13,8 кв. м. залита стеля, стіни, паркет, меблі;
- залитий коридор площею 5,3 кв. м., кухня площею 8,2 кв. м., ванна кімната площею 6 кв. м., меблі.
Крім того, під час обстеження, яке проводилось в присутності довіреної особи відповідачів, було виявлено причини залиття та вжито відповідних заходів з метою усунення цієї причини.
Комісія дійшла висновків, що залиття відбулося з верхнього поверху, тобто з квартири АДРЕСА_3 , співвласниками якої є відповідачі. Під час обстеження квартири відповідачів, в присутності довіреної особи відповідачів та ще двох сторонніх осіб, встановлено, що у першій кімнаті були повністю відкриті балконні двері та кватирка в іншому вікні в цій кімнаті (температура повітря на вулиці була 15 градусів нижче нуля), під опалюваним прибором (дуже стара чавунна батарея) калюжа води. Одна з секцій опанованого прибору лопнула, внаслідок чого сталося витікання теплоносія та залиття квартири позивача. У якості вижитих заходів заглушено підведення негерметичної батареї до загальної опалювальної системи будинку. Вжито заходів: зачинено балконні двері, кватирку та утеплено 3 вікна. Причина аварії у квартирі АДРЕСА_5 кваліфікується як халатне залиття.
З метою встановлення розміру майнової (матеріальної) шкоди, завданої позивачеві, ОСОБА_1 звернувся до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Згідно висновку експерта № 548 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 від 22.01.2024 щодо дослідження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , підготовленого для подання до суду, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 у результаті залиття складає 249350 (двісті сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.
Таким чином, позивачем доведено, що внаслідок халатних дій відповідачів, які є власниками вище розташованої квартири, його майну було заподіяно майнової (матеріальної) шкоди на суму 249350 (двісті сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.
Крім того позивач вважає, що діями відповідачів йому також було нанесено моральну шкоду, оскільки в наслідок залиття квартири, він зазнав багато переживань та страждань з приводу пошкодження його майна. В квартирі з'явились пліснява та грибок. Також позивач зазначає, що майже всі приміщення його квартири мають сліди затоплення, які створюють дискомфорт та порушують спокій, погіршують настрій, приводять до психічного розладу та нервових переживань. Крім того, позивач позбавлений можливості розпоряджатись та нормально користуватись майном, його право власності є обмеженим та порушеним. відповідачі, у свою чергу, відмовляються відшкодовувати шкоду, а позивач вимушений вирішувати дане питання у судовому порядку, витрачати на це свої нерви та час, що також доставляє йому неприємні емоції та психологічний дискомфорт, у зв'язку із чим розмір моральної шкоди позивач оцінює в 100000 (сто тисяч) гривень.
Оскільки відповідачі є співвласниками квартири, халатне ставлення до якої привело до затоплення квартири позивача, вважаю законним та обґрунтованим застосування до відповідачів солідарної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно з ч.ч. 1-4 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Положеннями ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом положень ч. З ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювана шкоди, в) причинний зв язок між шкодою та поведінкою заподіювана, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
Підставами виникнення цивільних прав та обоє язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода у тому числі полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов 'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до статті 1190 ЦК України: особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
У якості заходу досудового врегулювання спору 27.04.2024 мною, як представником ОСОБА_1 було надіслано відповідачам претензію із пропозицією/проханням добровільно сплатити понесені позивачем витрати на проведення будівельно-технічної експертизи, відшкодування майнової шкоди від залиття квартири та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 361617 грн. 94 коп., але відповідачами Претензія була проігнорована та не отримана.
Викладені у позовній заяві факти підтверджуються такими доказами: договором купівлі-продажу № 1960 від 17.10.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11077519, технічним паспортом на пошкоджену квартиру, дефектним актом від 11.01.2024, диском із відеозаписом залиття, висновком експерта № 548 від "2.04.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, актом попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, актом здачі-приймання висновку експерта, претензією, доказами її направлення, відповіддю (довідкою) КП ХМБТІ .N'2 4627/04-11/24 від 15.05.2024, Інформацією з ДРРП, а також показами свідків, заява ро виклик та допит яких буде подана. Вказані докази подаються у належним чином завіреній копії, оригінали знаходяться у сторони позивача.
Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, становить 17335 (сімнадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 04 коп. та складається із суми судового збору в розмірі 3493 грн 50 коп. за подачу позовної заяви, 605 грн 60 коп. за подачу заяви про забезпечення позову, а також із суми витрат, пов'язаних з розглядом справи, які позивач був вимушений понести, тобто з оплати висновку експерта № 548 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 12267 (дванадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 94 коп., що підтверджується актом попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, актом здачі-приймання висновку експерта на суму 12267 (дванадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 94 коп. (копії додаються).
З метою захисту цивільних прав позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , майнову матеріальну) шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири, у розмірі 249 350 (двісті сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 17 335 (сімнадцять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 04 копійки.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 10 червня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хоссейн Емілі про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 13 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
13 серпня 2024 року адвокатом Кодрян Я.В. за допомогою системи «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву. Вважає, що вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відзив на позовну заяву мотивовано тим, що позивач в якості доказу посилається на дефектний акт від 11.01.2024 року складений комісією, затверджений Головою правління ОСББ «Культури-3», який не відповідає вимогам чинного законодавства. відповідачі не були присутніми при огляді їхньої квартири та складанні дефектного акту, оскільки вже на час проведення такого огляду півтора року не проживали у вказаній квартирі. відповідачам ніхто не повідомляв про те, що сталася затоплення квартири поверхом нижче. позивач, голова або члени правління жодного разу не пропонували відповідачам взяти участь в з'ясуванні причин залиття, не оглядали квартиру за їхнього згодою та участі, не пропонували взяти участь у складанні акту. відповідачам невідомо яким чином комісія потрапила до квартири без їх присутності та без їхнього дозволу. Слід зазначити, що особа яка зазначена в дефектному акті як довірена особа власників квартири АДРЕСА_5 відповідачам взагалі невідома та не може бути зацікавленою особою з боку відповідачів. Вказаній в дефектному акті нібито довіреній особі власників квартири АДРЕСА_5 відповідачі не надавали будь-яких повноважень бути їхньою довіреною чи зацікавленою особою за жодних обставин. Більше того, особа зазначена в акті як довірена взагалі відповідачам невідома, вони її ніколи не зустрічали та ні про що з нею не розмовляли.
Таким чином, вищезазначене викликає сумнів у дійсності огляду належної на праві власності відповідачам квартири без їхнього дозволу та складанні дефектного акту за результатами обстеження квартири АДРЕСА_5 . А за умови, що такий огляд квартири був проведений, то виникає питання, яким чином комісія потрапила до квартири без присутності та дозволу власників квартири, порушуючи їхнє право на недоторканість житла, гарантоване ст.30 Конституції України. Ці всі факти вказують на неправомірність дій з боку комісії під час складання акту.
Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСББ «Культури-3» вправі складати акт залиття квартири, та того, що спірний акт був складений за участі представника організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, а також докази причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненням шкоди позивачу.
Дефектний акт не містить належних і допустимих доказів неправомірних дій відповідачів щодо залиття квартири, а відтак відсутній причинно- наслідковий зв'язок між неправомірними діями та шкодою.
відповідачі не залучалася до складання акту про залиття квартири позивача, не брали участі при огляді залиття квартири комісією, не мали можливості зауважити чи заперечити з питань огляду, надати з цього приводу пояснення, і не отримали під розпис акт про залиття, а тому і розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.
Окрім того, внутрішньо-будинкова система теплових мереж всього будинку по АДРЕСА_2 перебуває вже давно в аварійному стані.
Вказане підтверджується зверненням ОСББ «Культури-3» до Харківського міського голови від 18.04.2024 року, в якому ОСББ «Культури-3» звертає увагу на те, що будинку по АДРЕСА_2 95 років та на даний час теплова система значно пошкоджена і потребує капітального ремонту, незважаючи на всі проведені поточні ремонти, а також фотографіями внутрішньо-будинкової системи теплових мереж (копія звернення від 18.04.2024 року додається, оригінал знаходиться в ОСББ «Культури-3», фотографії додаються).
Також у відповідь на звернення ОСББ «Культури-3» до Департаменту житлово- комунального господарства Харківської міської ради стосовно проведення ремонту по усуненню аварійного стану внутрішньо-будинкових мереж в багатоквартирному будинку Департамент ЖКГ повідомив, що загальна очікувана вартість ремонтно- відновлювальних робіт складає 191 575 грн., 71 коп. (копія відповіді Департаменту ЖКГ додається, оригінал знаходиться в ОСББ «Культури-3»).
Разом з тим, будинок по АДРЕСА_2 знаходиться поряд із військовим шпиталем та внаслідок обстрілів російськими військами будівля отримала значні пошкодження, в тому числі зазнали пошкодження вікна квартир, покрівля, вхідні двері, балкони, а також фасад та стіни будинку, в яких зокрема і знаходиться внутрішньо-будинкова система теплових мереж. Вказане підтверджується актом загального огляду жилого будинку від 06.07.2022 року та зверненням ОСББ «Культури-3» до представників Фонду енергоефективності від 19.03.2024 року (копії акту загального огляду жилого будинку від 06.07.2022 року та звернення ОСББ «Культури-3» до представників Фонду енергоефективності додаються, оригінали знаходиться в ОСББ «Культури-3»).
Більше того, Голова правління ОСББ "Культури-3", який затверджував дефектний акт, ще 16.07.2022 року заявив, що відсутні будь-які кошти на утримання будинку та прибудинкової території, відсутні співробітники, які можуть відповідати за утримання та обслуговування будинку, немає можливості забезпечити попереджувальний ремонт загально-будинкових мереж та комунікацій та інших непередбачуваних аварій (копія заяви Голови Правління додається, оригінал знаходиться в ОСББ "Культури-3").
Що стосується долученого до позовної заяви висновку експерта №548 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02.04.2024 року, то вказаний висновок також не містить доказів неправомірних дій відповідачів, які перебували б у причинно-наслідковому зв'язку із залиттям квартири АДРЕСА_1 , оскільки експертом дане питання не досліджувалося.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2024 року у задоволенні клопотань представника ОСОБА_2 - адвоката Данко М.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2024 року клопотання представника відповідачів - адвоката Кодрян Я.Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено.
Судове засідання за участю представника відповідачів - адвоката Кодрян Я.Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, яке призначене на 28 жовтня 2024 року 14 годину 30 хвилин, провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року клопотання представника відповідачів - адвоката Кодрян Я.Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено.
Судове засідання за участю представника відповідачів - адвоката Кодрян Я.Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, яке призначене на 03 лютого 2025 року 13 годину 00 хвилин, та подальші судові засідання, провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року клопотання представника представника ОСОБА_2 - адвоката Данко М.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено.
Судове засідання за участю представника ОСОБА_2 - адвоката Данко М.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, яке призначене на 03 лютого 2025 року 13 годину 00 хвилин, та подальші судові засідання, провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС.
Протокольною ухвалою суду від 03 лютого 2025 року клопотання представника позивача про виклик свідків та про долучення документів до матеріалів справи задоволено. Постановлено викликати та допитати у судовому засіданні свідків, долучено докази до матеріалів цивільної справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти позовних вимог заперечували, зазначили, що залиття квартири сталося не внаслідок неправомірних дій відповідача, а внаслідок російської агресії, оскільки у зв'язку з активними обстрілами міста Харкова було пошкоджено вказаний будинок, що і призвело до пошкодження майна відповідача та залиття квартири відповідача. Окрім того, внутрішньо-будинкова система теплових мереж всього будинку по АДРЕСА_2 перебуває вже давно в аварійному стані.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є директором фірми «Вікс Транс», проживає за адресою: АДРЕСА_7 , показав суду, що зі сторонами вони знайомі, є сусідами, проживають в одному убудинку багато років. Захар років 7. У січні 2024 року він заїхав у двір на парковку, оскільки у нього 1-й під'їзд, то йому потрібно було проходити повз під'їзд ОСОБА_9 . Вийшов з машини та побачив, що шумить вода, ллється з 2 поверху з балкону та навіть по стінах. Він зателефонував до ОСББ і сказав, що необхідно перекрити гарячу воду. Вона парила, а на вулиці був мороз 15-17 градусів. Зателефонували ОСОБА_10 , молодий чоловік, коли вимушено виїзджали, то багато мешканців йому залишили ключи. Він прийшов зі зв'язкою ключів. Все лилося у підвал, де щитова. Прийшли управляюча Сідоволос, слюсар, який воду перекривав, ОСОБА_10 , ще один сусід. Відчинили ключами квартиру АДРЕСА_3 . Хтось сказав, що зателефонували господарям, та повідомили їх про це. Води було багато. Був відчинений балкон та кватирка, а однієї кватирки не було взагалі. Батарея перемерзла, була стара чавунна. В кінці чавунної батареї кусок лопнув та утворилася тріщина. Він ще взяв з ОСОБА_10 покривало та степлер, для того, щоб якось утеплити вікно та балкон. Власниця не робила ніякого ремонту в квартир та не дозволяла нічого. Будівництво ще 1938 року. Зовні магістралі та стояк всі міняли, вона відмовилась та нічого не дозволяла, нікого не допускала. ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до неї якось також зверталися з цього приводу, та пропонували міняти стояк, одна вона вкотре категорично відмовила, а всі інші мешканці замінили.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, що є Головою правління ОСББ «Культури -3», також працює начальником господарської частини АТ «Скай Банк». Пройшов навчання та має знання Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж тепловикористовуючих установок, має посвідчення № 34-ОП-01 про перевірку знань з питань охорони праці учбово-курсового комбінату «Харківжитлобуд» корпорації «Укрбуд» головного інженеру ТОВ «БТ «Центральний». Сторін у справі він знає в обличчя. Йому зателефонував ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_8 та сказав, що його зверху затопляють, з квартири АДРЕСА_3 Тоді Він зателефонував електрику, щоб перекрили опалення в будинку. Після чого він, його заступник ОСОБА_13 , пожарний, ОСОБА_14 поїхали туди, квартира АДРЕСА_3 була закрита. Після чого чоловік ОСОБА_10 , він його знає, оскільки він орендує нежитлове приміщення, відчинив квартиру АДРЕСА_3 . Коли вони туди потрапили, то побачили батарею, а під нею на підлозі стояла вода, поруч із батареєю. Також були відчинені двері балкону та кватирка. На вулиці тоді було - 19, -15 градусів морозу, що призвело до замерзання. Оглядом батареї було виявлено у нижньому куті тріщину, приблизно в 4 см, також отвір, дірку, пошкодження чавунної батареї розміром приблизно в 0,5 см. Наголосив суду на тому, що проблеми з власниками квартири АДРЕСА_3 були ще із 2017 року. Оскільки власниця самовільно звузила діаметр стояку, встановила дюйми, коли повинно бути дюйми, внаслідок чого проблеми із опаленням виникли у всіх мешканців - недогрів. Доступу до квартири не надавала.
Від допиту інших свідків представник позивача ОСОБА_5 відмовилась. Суд протокольною ухвалою прийняв відмову представника позивача від свідків.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В., реєстраційний № 1960. Право власності позивача на вказану квартиру зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11077519 від 17.10.2013. Згідно технічного паспорту, виготовленого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 24.12.1998, квартира позивача складається з двох жилих кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні та коридору, загальною площею 55,8 м.кв.
Поверхом вище над квартирою позивача, в будинку АДРЕСА_2 знаходиться квартира АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 (відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2), на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 30.08.1999 року, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, р. № 1-99-201158, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит (довідкою) № 4627/04-Н/24 від 15.05.2024 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.
11.01.2024 вранці відбулося залиття гарячою водою квартири позивача та підвалу. Залиття відбулось з верхнього поверху, тобто з квартири відповідачів, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
Цей факт задокументовано та підтверджується дефектним актом від 11.01.2024, складеним комісією у складі: головуючий - Трубаєв С.М. (голова правління ОСББ «Культури-3»), члени комісії: Сідоволос Т.Є. (керуюча справами ОСББ «Культури-3»), Фролов С.М. (електрик), ОСОБА_4 (двірник).
Згідно даного акту, комісією зафіксовано, що при залитті квартири позивача постраждало:
- в першій кімнаті площею 22,5 кв. м. залита стеля, стіни, паркет, техніка, меблі, пошкоджено міжкімнатні двері;
- в другій кімнаті площею 13,8 кв. м. залита стеля, стіни, паркет, меблі;
- залитий коридор площею 5,3 кв. м., кухня площею 8,2 кв. м., ванна кімната площею 6 кв. м., меблі.
Крім того, під час обстеження, яке проводилось в присутності довіреної особи відповідачів, було виявлено причини залиття та вжито відповідних заходів з метою усунення цієї причини.
Комісія дійшла висновків, що залиття відбулося з верхнього поверху, тобто з квартири АДРЕСА_3 , співвласниками якої є відповідачі. Під час обстеження квартири відповідачів, в присутності довіреної особи відповідачів та ще двох сторонніх осіб, встановлено, що у першій кімнаті були повністю відкриті балконні двері та кватирка в іншому вікні в цій кімнаті (температура повітря на вулиці була 15 градусів нижче нуля), під опалюваним прибором (дуже стара чавунна батарея) калюжа води. Одна з секцій опанованого прибору лопнула, внаслідок чого сталося витікання теплоносія та залиття квартири позивача. У якості вижитих заходів заглушено підведення негерметичної батареї до загальної опалювальної системи будинку. Вжито заходів: зачинено балконні двері, кватирку та утеплено 3 вікна. Причина аварії у квартирі АДРЕСА_5 кваліфікується як халатне залиття.
З метою встановлення розміру майнової (матеріальної) шкоди, завданої позивачеві, ОСОБА_1 звернувся до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Згідно висновку експерта № 548 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 від 22.01.2024 щодо дослідження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , підготовленого для подання до суду, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 у результаті залиття складає 249350 (двісті сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.
Також, долученими позивачем до позовної заяви та безпосередньо дослідженими судом відео та фотоматеріалами візуально підтверджується наявність залиття та пошкоджень квартири позивача, зазначених у дефектному акті та висновку експерта.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ч. 1 ст. 11, п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України).
Згідно зі ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю головного інженера, голови комісії майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Водночас, враховуючи динамічність та розвиток суспільних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг та управління багатоквартирними будинками, створення та подальше правове регулювання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що не мало значного поширення на час затвердження Правил № 76, суд вважає, що залучення до складу комісії голови та членів ОСББ при комісійному обстеженні залиття є допустимим та не є порушенням Правил № 76.
Також суд виходить з того, що головуючий Трубаєв С.М. (голова правління ОСББ «Культури-3») у складі комісії, якою було складено акт, пройшов навчання та має знання Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж тепловикористовуючих установок, має посвідчення № 34-ОП-01 про перевірку знань з питань охорони праці учбово-курсового комбінату «Харківжитлобуд» корпорації «Укрбуд» головного інженеру ТОВ «БТ «Центральний».
Суд вважає, що при проведенні обстеження не було допущено порушень встановленого законом порядку складання акту, які б дали підстави визнати цей акт недопустимим доказом.
Наданий позивачем Дефектний акт відповідає вимогам Правил № 76, зазначеним в Додатку 4, складений уповноваженими на це особами, у ньому зазначено характер залиття та його причини, завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей), а тому є належним, допустимим та достовірним доказом підтвердження факту залиття квартири позивачів, характеру пошкоджень майна позивачів, вини відповідача у залитті квартири позивачів.
Зі змісту Дефектного акту від 11 січня 2024 року вбачається, що його складено за відсутністю відповідачів, проте сам факт складання акту про залиття квартири без участі відповідачів не спростовує їхньої вини. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 727/6631/17, провадження № 61-11357св18.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц, провадження № 61-40389св18, Правила не вимагають обов'язкового складення актів безпосередньо у момент залиття.
При цьому ж даний акт складено у день залиття - 11 січня 2024 року.
Таким чином, судом враховано, що пошкодження майна позивача внаслідок залиття квартири 11 червня 2024 року підтверджується висновком експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження методом візуально-інструментального обстеження об'єкту в натурі, яким встановлено пошкодження майна позивача аналогічні тим, що встановлені Дефектним актом, та зазначено причину пошкодження - внаслідок залиття.
Поданий позивачем в порядку ст. 106 ЦПК України висновок експерта складено відповідно до вимог закону уповноваженою особою, експерт попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 КК України, об'єкти дослідження узгоджуються з дефектним актом від 11 січня 2024 року, а тому висновок експерта від 02 квітня 2024 року є належним, допустимим та достовірним доказом розміру матеріальної шкоди, завданої позивача, внаслідок залиття квартири.
Таким чином, викладені у позовній заяві факти підтверджуються такими доказами: договором купівлі-продажу № 1960 від 17.10.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11077519, технічним паспортом на пошкоджену квартиру, дефектним актом від 11.01.2024, диском із відеозаписом залиття, висновком експерта № 548 від 02.04.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, актом попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, актом здачі-приймання висновку експерта, претензією, доказами її направлення, відповіддю (довідкою) КП ХМБТІ № 4627/04-11/24 від 15.05.2024, Інформацією з ДРРП, а також показами свідків.
Таким чином, позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведено факт залиття квартири 11 січня 2024 року, розмір завданої шкоди - 249 350,00 грн, протиправну поведінку відповідача, яка полягала у неналежному виконанні своїх обов'язків щодо утримання майна та недопустимості використання майна на шкоду іншим, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та протиправними діями відповідача, оскільки саме внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків відбулося витікання холодної водопровідної води на з'єднанні водопровідної труби на кухні під мийкою у квартирі відповідача, внаслідок чого завдано шкоду майну позивача.
Водночас, жодними доказами стороною відповідача позовні вимоги не спростовано.
Доводи сторони відповідача про те, що залиття квартири сталося внаслідок того, що в квартирі позивача не зроблено ремонту, не стосуються предмету спору і предмету доказування та є неспроможними, з огляду на те, що, як було встановлено, що у першій кімнаті були повністю відкриті балконні двері та кватирка в іншому вікні в цій кімнаті (температура повітря на вулиці була 15 градусів нижче нуля), під опалюваним прибором (дуже стара чавунна батарея) калюжа води. Одна з секцій опанованого прибору лопнула, внаслідок чого сталося витікання теплоносія та залиття квартири позивача. У якості вижитих заходів заглушено підведення негерметичної батареї до загальної опалювальної системи будинку. Вжито заходів: зачинено балконні двері, кватирку та утеплено 3 вікна. Причина аварії у квартирі АДРЕСА_5 кваліфікується як халатне залиття.
Свідки підтвердили, що під час безпосередньо огляду квартири бачили, що в зазначеній квартирі на батареї утворилась широка тріщина та пошкодження (дірка).
Таким чином, доводи сторони відповідача про те, що залиття квартири сталося не з вини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, та спростовуються матеріалами справи.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 15-16 ЦК України).
Таким чином, відповідачі, з вини яких сталося залиття квартири ОСОБА_1 зобов'язані відшкодувати йому майнову шкоду у розмірі 249 350, 00 грн солідарно. Тому, враховуючи відсутність доказів добровільного відшкодування в позасудовому порядку завданої майнової шкоди, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди у повному обсязі, які є законними, обгрунтованими та доведеними.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст. 23, 1167 ЦК України.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На переконання суду, внаслідок залиття квартири позивача, останній зазнав душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови його життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль для відновлення попереднього становища, враховуючи обсяг та характер заподіяної шкоди.
Суд наголошує, що моральна шкода полягає у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири. Вочевидь залиття квартири порушило звичний та розмірений спосіб життя позивача, викликало необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов'язаних з усуненням наслідків залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для проживання без проведення ремонту.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок залиття належної йому, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 5000 грн, оскільки, на переконання суду, компенсація моральної шкоди у такому розмірі буде відповідати принципам справедливості, добросовісності та розумності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з вини відповідачів, а саме внаслідок незабезпечення нею належного стану своєї квартири, відбулося залиття гарячою водою квартири АДРЕСА_1 , внаслідок чого ОСОБА_1 завдано матеріальну та моральної шкоди, що свідчить про наявність підстав для судового захисту цивільних прав відповідача в обраний ним спосіб, у зв'язку з чим суд задовольняє частково позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 249 350, 00 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягує 259 350,00,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Ізмайлова судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, у розмірі 2 593 грн 50 коп., в рівних частках з кожного відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до платіжної інструкції від 25.10.2024 позивачем також понесено інші судові витрати, а саме, на залучення експерта, у розмірі 12 267 грн 94 коп.
Враховуючи, що судом під час розгляду справи визнано належним та допустимим доказом наданий позивачем висновок експерта, враховано під час розгляду справи та покладено в основу рішення, суд вважає, що наявні підстави для відшкодуванню позивача його вартості в порядку розподілу судових витрат.
При цьому, оскільки позовні вимоги щодо частині стягнення майнової шкоди, саме на підтвердження якої позивачем було понесено інші судові витрати на залучення експерта, було задоволено у повному обсязі, тому суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачів на користь позивача інші судові витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 12 267 грн 94 коп. в рівних частках з кожного відповідача.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 267-268, 279, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , майнову матеріальну) шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири, у розмірі 249 350 (двісті сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень та 10 000,00 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього грошові кошти в розмірі 259 350 грн (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн 50 коп, інші судові витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 12 267 (дванадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 94 коп., а всього судові витрати в розмірі 14 861 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн 44 коп., в рівних частках, тобто по 7430 (сім тисяч чотириста тридцять) грн 72 коп. з кожного відповідача.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 .
Відповідачка - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 .
Повне рішення суду складено та проголошено 12 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Яковлева