Справа № 638/19220/25
Провадження № 2/638/7955/25
15 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Дудка Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,-
30.09.2025 ТОВ «Він фінанс» звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.01.2015 Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДельтаБАнк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 252826,05 грн. З моменту набрання рішенням законної сили вчинялися дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане. Рішення суду не виконувалося у період з 23.02.2019 по 23.02.2022. ТОВ «Він фінанс» є правонаступником ПАТ «ДельтаБанк». У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних та інфляційні витрати за період з 23.02.2019 по 23.02.2022, у сумі 78017,63 грн та судові витрати.
Протоколом автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит.
02.10.2025 ухвалою Шевченківського районного суду відкрито спрощене провадження у справі та призначено до розгляду.
Представник позивача ТОВ «Він фінанс» - Руденко К.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відстуності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського (нині- Шевченківського) районного суду м. Харкова від 26.01.2015 № 638/15141/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №0709/13/07-А від 25.04.2007 у розмірі 252 826,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн. Заочне рішення набрало законної сили 24.03.2015.
18.12.2019 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова №638/15141/14-ц замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ«Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відносно боржника ОСОБА_1 .
Наказом директора ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 25.07.2024 №55-к «Про змін назви» перейменовано з 25.07.2024 ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у ТОВ «Він фінанс».
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст. 599 ЦК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 2,5 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти а також рішення суду.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з положень ст. ст. 526, 599, 611, 625ЦК України - наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
З ухваленням заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості його зобов'язання щодо сплати заборгованості не припинилося та триває до моменту виконання зобов'язання. Отже, кредитом має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат у зв'язку з не виконанням рішення суду, позивачем не надано жодного доказу того, що рішення суду ОСОБА_1 не виконано.
З автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », вбачається, що за вказаною особою органами виконавчої служби були відкрити численні виконавчі провадження, зокрема і виконавче провадження, де стягувачем є ПАТ «ДельтаБанк», виконавче провадження №АСВП64920817, дата відкриття 02.04.2021, стан - завершено.
Більш точної інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень встановити не можливо. Тобто, з наявної загальнодоступної інформації системи виконавчих проваджень, не можливо зробити висновок, що виконавче провадження, відкрите стосовно боржника ОСОБА_1 , стягувач ПАТ «ДельтаБанк» стосується саме заочного рішення №638/15141/14-ц.
Отже, позивачем на підтвердження невиконаного заочного рішення не надано суду жодного доказу, при цьому з клопотанням про витребування доказів позивач не звертався.
З урахуванням викладено, беручи до уваги, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а також з урахуванням того, що матеріали справи не містять підтвердження невиконаного ОСОБА_1 зобов'язання, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 5, 11, 20, 22, 256, 261, 266, 267, 509, 524, 526, 533-535, 614, 623, 625 ЦК України, суд,-
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ТОВ «Він фінанс», ЄДРПОУ 38750239, м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Суддя: І.В. Семіряд