Ширяївський районний суд Одеської області
09.12.2025 Справа №: 518/1493/25 Провадження № 1-кп/518/94/2025
09.12.2025 року сел. Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника ювенальної превенції ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025162260000340 від 10.06.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 152 КК України, та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -
В провадженні Ширяївського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 152 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вказаного клопотання прокурор просить продовжити строї дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави просить не визначати.
Згідно вказаного клопотання ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 08.06.2025 біля 22:00 години він разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, прийшли на територію домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за вказаною адресою, де керуючись умислом, направленим на порушення недоторканості володіння особи, не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу ОСОБА_9 , достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла та іншого володіння особи, з порушенням вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, через незамкнені вхідні двері, проникли до вказаного житлового будинку, чим порушили право власника будинку на недоторканість житла.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.06.2025 року біля 22:05 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на зґвалтування, після проникнення до житлового будинку мешканки АДРЕСА_4 , громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись у одній із кімнат та побачивши, що потерпіла відпочиває, скориставшись темною порою доби та відсутністю сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, нехтуючи правом на статеву свободу і статеву недоторканість, волю та честь особи, з метою задоволення власної статевої пристрасті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , із застосуванням фізичної сили, а саме тримаючи за руки, роздягнули ОСОБА_9 та на дивані, всупереч її волі, здійснили насильницький статевий акт природнім способом, а саме із вагінальним проникненням із використанням геніталій, в ході чого наносили останній удари в область обличчя, тулуба та кінцівок, в результаті чого потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців обох вушних раковин, синців обличчя, крововилив в склеру лівого ока, синців правої молочної залози, обох підключичних ділянок, лівої поперекової ділянки, синців обох плечових суглобів, верхніх та нижніх кінцівок, садна правого колінного суглобу, садна присінка піхви, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого погрожували останній фізичною розправою у разі, якщо вона повідомить про вчинені ними протиправні дії відносно неї, та близько 00:00 год. 09.06.2025 року останні залишили будинок.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 за ознаками ч. 3 ст. 152 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строк від семи до дванадцяти років.
10.06.2025 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_4 затримано відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
11.06.2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Ширяеве, Ширяївського району, Одеської області, громадянину України, не одруженому, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, 30.05.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162260000228 від 15.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, скеровано до Ширяївського районного суду Одеської області.
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 12.06.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 09.08.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 06.08.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.09.2025, включно.
В подальшому ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 10.09.2025 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 09.11.2025 року включно.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 22.10.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.12.2025, включно.
Надані суду стороною обвинувачення докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення.
Прокурор зазначає в клопотанні, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаному кримінальному провадженню, проведення судового розгляду у розумні строки, необхідно продовжити запобіжний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 176, ст. 183 КПК України - тримання під вартою, незастосування якого дасть обвинуваченому можливість: - переховуватися від органів досудового розслідування або суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення може переховуватися від суду. Крім цього ухвалою слідчого судді Березівського районного суду по справі №494/843/25 від 28.05.2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, де на ОСОБА_4 покладено зобов'язання не залишати житло в період часу з 19:00 год по 06:00 год. Проте ОСОБА_4 , не виконуючи судового рішення, порушуючи заборону залишати житло, вчинив кримінальне правопорушення в нічний час. Таким чином проявляється ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Ризики вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованими, так як обвинувачений ОСОБА_4 , раніше вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України, у зв'язку з чим 30.05.2025 до Ширяївського районного суду Одеської області було скеровано обвинувальний акт.
Вказане свідчить про можливість вчинення ОСОБА_4 , нового злочину, та вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в своєму клопотанні при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 1 ст. 178 КПК України просить слідчого суддю врахувати те, що докази про вчинення злочину обвинуваченим є вагомими, покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні вказаного злочину передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, задовільний стан здоров'я, відсутність відомостей про наявність тяжких, в тому числі, психічних хвороб, молодий вік.
Запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим найбільш суровим запобіжним заходом, передбаченим КПК України, який буде дієвим з урахуванням характеру, способу, тяжкості злочину, у вчиненні якого особа обвинувачується, відсутністю стійких соціальних зв'язків, веде аморальний спосіб життя, що свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України та виключає застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, та обґрунтовує продовженню до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
З огляду на встановлені у ході досудового розслідування обставини, які пов'язанні із застосуванням ОСОБА_4 фізичного насильства під час скоєння щодо ОСОБА_9 кримінального правопорушення, підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні не вбачається.
Враховуючи викладені вище обставини, прокурор зазначає, що ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків просив задовольнити клопотання.
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили суд застосувати цілодобовий домашній арешт.
Представник ювенальної превенції ОСОБА_8 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За відсутності заперечень інших учасників справи судове засідання проведено за даної явки.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 178 КПК України суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 згідно зі ст. 12 КК України за ч. 3 ст. 152 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою судом враховується у своїй сукупності пред'явлення особі обвинувачення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків, які є обґрунтованими :
Ризик переховуватися від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальне правопорушення може переховуватися від суду.
Крім цього ухвалою слідчого судді Березівського районного суду по справі №494/843/25 від 28.05.2025 року про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, на ОСОБА_4 покладено зобов'язання не залишати житло в період часу з 19:00 год по 06:00 год. Проте ОСОБА_4 не виконуючи судового рішення, порушуючи заборону залишати житло, вчинив кримінальне правопорушення в нічний час. Таким чином проявляється ризик переховуватися від суду у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, є обґрунтованим так, як потерпіла та свідки проживають в одній територіальній громаді, знають один одного, а тому обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, шляхом залякування, погроз чи умовляннями може вплинути на потерпілу, свідків для того, щоб останні змінили свої покази у кримінальному провадженні.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим, так як обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у зв'язку з чим 30.05.2025 року до Ширяївського районного суду Одеської області було скеровано обвинувальний акт.
Вказане свідчить про можливість вчинення ОСОБА_4 , нових злочинів, та вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, що є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує те, що покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, передбачене законом у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, задовільний стан здоров'я, відсутність відомостей про наявність тяжких, в тому числі, психічних хвороб, та молодий вік.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена тим, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід щодо обвинуваченого не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що цей запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, враховуючи тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин.
Продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру скоєного, що інкримінується обвинуваченому, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Летельє проти Франції звернув увагу на те, що тримання особи під вартою може бути виправдано, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Тобто, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не має.
Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відтак, наявні усі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає обвинуваченому розмір застави.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 193, 197, КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з місцем визначення тримання у Державній Установі "Одеський слідчий ізолятор" м. Одеса на строк 60 днів тобто до 06 лютого 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченому розмір застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено 12.12.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1