Номер провадження: 11-сс/813/2071/25
Справа № 523/19265/25 1-кс/523/5976/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року,
встановив:
Оскарженою ухвалою відмовлено в задоволенні скарги представника Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 від 24.01.2024 року про закриття кримінального провадження №62022150020000489 від 17.10.2022 року.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим було проведено повний обсяг дій, під час яких здобуто достатньо доказів для прийняття процесуального рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді представник Мін'юсту ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу та постановити нову, якою призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причини строку на апеляційне оскарження ОСОБА_5 зазначає, що ухвала слідчого судді надійшла до електронного кабінету Міністерства Юстиції України в «підсистемі Електронний суд» лише 10.10.2025 року і цього ж дня представником була подана апеляційна скарга.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні скарги Міністерстві юстиції України, слідчий суддя допустив формальний підхід до розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, обмежившись лише цитуванням норм права, при цьому не витребував та не дослідив матеріалів кримінального провадження, не дослідив постанову слідчого про закриття кримінального провадження з тексту якої об'єктивно вбачається те, що слідчим в рамках даного досудового розслідування не було виконано жодних слідчих (розшукових) та/або інших процесуальних дій з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діях правоохоронних органів та/або суддів, не було перевірено обставин про належне (неналежне) виконання ними своїх службових обов'язків та сумлінне (несумлінне) ставлення до них.
Крім того, слідчий суддя не врахував правовий висновок Другої судової палати ККС у складі ВС у постанові від 24.11.2020 року (справа №264/7638/19), в якій касаційний суд визнав порушенням права на справедливий суд, який унеможливлює перевірку законності та обґрунтованості процесуального рішення, без отримання витребуваних та дослідження матеріалів кримінального провадження.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Представник Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просила здійснювати апеляційний розгляд за її відсутності, просила задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 8 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 24 КПК України (далі -КПК) кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.
Положеннями ч.1 ст.117 КПК встановлено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Колегією суддів встановлено, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена 19.09.2025 року, при цьому представник Міністерства Юстиції України в судовому засіданні участі не приймав.
Матеріали судового провадження не містять відомостей про те, коли саме копія оскарженої ухвали слідчого судді була направлена на адресу Міністерства Юстиції України.
Викладені обставини не спростовують доводи представника ОСОБА_5 про те, що ухвала слідчого судді надійшла на адресу Міністерства Юстиції України 10.10.2025 року.
Апеляційна скарга сформована представником в підсистемі «Електронний суд» та 10.10.2025 року направлена на електрону адресу Одеського апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року пропущений представником Міністерства Юстиції України з поважних причин та підлягає поновленню.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 1 статті 303 КПК встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час здійснення досудового розслідування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Частиною 4 статті 284 КПК передбачено, що про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Із матеріалів судової справи вбачається, що постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 від 24.01.2024 року закрито кримінальне провадження №62022150020000489 від 17.10.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Представник Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 оскаржила постанову про закриття кримінального провадження до слідчого судді, в порядку ст.303 КПК.
Оскарженою ухвалою слідчий суддя відмовив в задоволенні скарги представника Міністерства Юстиції України посилаючись на те, що слідчим було проведено повний обсяг слідчих дій, під час яких здобуто достатньо доказів для прийняття процесуального рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчий суддя допустив формальний підхід до розгляду скарги на постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження з огляду на таке.
Колегія суддів звертає увагу, що ключове місце в системі оскарження рішень органу досудового розслідування та прокурора належить предмету дослідження, зокрема обставин, які повинні слугувати підставою для задоволення скарги або для відмови в її задоволенні.
Крім того, колегія суддів вважає, що під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, окрім забезпечення участі прокурора та слідчого в судовому засіданні, які мають доводити законність прийняття процесуального рішення, зобов'язаний витребувати від органу досудового розслідування/дізнавача матеріали кримінального провадження та дослідити їх, з метою перевірки доводів скарги.
У даній справі, поза увагою слідчого судді залишилися положення процесуального закону, відповідно до яких слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль, зокрема перевіряти законність прийняття рішень щодо закриття кримінального провадження. При цьому, забезпечення дотримання засад змагальності, верховенства права та законності у процесі проведення досудового розслідування, є головним орієнтиром слідчого судді.
Такий висновок апеляційного суду кореспондується з вимогами ч.ч.1,2 ст.22 КПК, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Водночас із мотивувальної частини оскарженої ухвали вбачається, що слідчий суддя не дотримався визначеної законом процедури розгляду скарги, оскільки не витребував та не дослідив матеріали кримінального провадження №62022150020000489, з метою перевірки доводів представника Міністерства Юстиції України про те, що слідчим в рамках даного досудового розслідування не було виконано всі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діях невстановлених осіб, внаслідок дій, або бездіяльності яких Європейським судом прийнято рішення проти України, з метою можливості подання Міністерством юстиції позову до винної особи.
Застосований підхід слідчого судді до розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження свідчить про фактичне незабезпечення слідчим суддею процесуальної реалізації положень КПК щодо застосування належної правової процедури в частині порядку та обсягу перевірки законності прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя не врахував правові висновки Другої судової палати ККС у складі ВС у постанові від 24.11.2020 року (справа №264/7638/19), в якій касаційний суд визнав порушенням права на справедливий суд, який унеможливлює перевірку законності та обґрунтованості процесуального рішення, без отримання витребуваних та дослідження матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, обставини даної справи свідчать про недотримання слідчим суддею вимог процесуального закону щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та перевірки доказів, що не давало слідчому судді в необхідній та достатній мірі встановити обставини справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
При цьому, на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, прокурор до апеляційного суду не з'явився та не надав матеріали кримінального провадження, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити обсяг проведених слідчих дій та висловитися щодо законності чи незаконності оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Більш того, колегія суддів, враховуючи приписи ч.4 ст.405 КПК, не вбачає підстав вимагати від сторони обвинувачення явки до апеляційного суду, оскільки не з'явившись до апеляційного суду прокурор не скористався своїм правом на доведеність обґрунтованості рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження.
За наведених обставин, встановлені апеляційним судом порушення, які полягали у неналежному забезпеченні слідчим суддею гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників процесу та недотримання визначеної законом процедури судочинства визнаються колегією суддів істотними (ч.1 ст.412 КПК) та такими, що тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою ст.412 цього Кодексу.
Оскільки діючий КПК не регулює дії апеляційного суду у разі встановлення істотних порушень вимог КПК України, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та з урахуванням неможливості прийняття апеляційним судом остаточного рішення по суті справи, зокрема в зв'язку з відсутністю фактичного належного розгляду скарги по суті в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.
Відповідно ст.8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, апеляційний суд також виходить з положень ч.1 ст.9 КПК, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, що регламентовано положеннями ч.6 ст.9 КПК.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що встановлені колегією суддів порушення не можуть бути усунені під час апеляційного розгляду, оскільки слідчим суддею не досліджувались матеріали кримінального провадження №62022150020000489, що свідчить про фактичну відсутність належного розгляду в суді першої інстанції скарги, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити доводи скарги представника Міністерства Юстиції та прийняти рішення по суті скарги, оскільки протилежне суперечитиме принципу інстанційності судового розгляду.
Під час нового розгляду слідчому судді необхідно звернути увагу на практику Верховного Суду щодо повноважень слідчого судді під час розгляду скарг на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, витребувати від органу досудового розслідування матеріали кримінального провадження, розглянути скаргу забезпечивши участь сторін кримінального провадження та прийняти законне та обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.
За наведених обставин апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст.117, 303, 304, 309, 376, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Поновити представнику Міністерства юстиції України ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року.
Апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 від 24.01.2024 року про закриття кримінального провадження №62022150020000489 від 17.10.2022 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги представника Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 від 24.01.2024 року про закриття кримінального провадження №62022150020000489 від 17.10.2022 року, в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4