12 грудня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/9272/25
Провадження №2/751/2685/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»
представник відповідача - Думчева Інна Володимирівна
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» про захист прав споживачів,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» про захист прав споживачів, надалі уточнила позовні вимоги, остаточно просила визнати незаконними дії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» щодо відключення споживача від електричної мережі шляхом обрізання електропроводу; визнати, що протиправними діями відповідач порушив гарантовані законом права позивача та зобов'язати відповідача відновити електропостачання шляхом підключення його до електромережі за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.11.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
17.11.2025 на адресу суду від позивача надійшли заяви про доповнення позовних вимог, відповідної до яких просить визнати, що за фактом відсутності порушення схеми обліку (відсутності доведеного факту підключення поза лічильником), відповідач протиправно застосував положення п. 8.4.2 ПРРЕЕ: замість п. 5 ч. 8.4.2 ПРРЕЕ та відповідно - п. 8.4.11 ПРРЕЕ, відповідач протиправно застосував п. 6 ч 8.4.2 ПРРЕЕ та відповідно - п. 8.4.12 ПРРЕЕ і таким чином збільшив в своєму розрахунку т.з. «добове споживання» в 57 раз від фактично можливого та, а отже - рішення відповідача, оформлене протоколом №147 від 25-06-2024 року, яким відповідач затвердив розрахунок обсягу та вартості т.з необлікованої електроенергії, винесене на підставі акту про порушення ПРРЕЕ №000900 від 25.06.2025, являється протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, в межах поданого клопотання про прийняття заяв про доповнення позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України ).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
У пунктах 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).
Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Отже, положеннями вищевказаної статті не передбачено право позивача на подання доповнення позовних вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися з'явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.
Зі змісту поданої доповненої заяви вбачається, що позивачем фактично доповнена нова вимога до Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», яка не була заявлена під час подачі позову.
Отже, суд вважає за необхідне відмовити у її прийнятті.
Разом з тим, суд зазначає, що своє конституційне право на судовий захист позивач може реалізувати шляхом звернення із позовною заявою в загальному порядку.
Керуючись ст. 49, 126, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, -
Ухвалив:
Відмовити у прийнятті до розгляду заяв ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» про захист прав споживачів.
Заяви про доповнення позовних вимог - повернути позивачу.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12.12.2025.
Суддя Н. В. Маслюк