Справа № 466/9525/25
Провадження № 3-зв/466/5/25
15 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Ковальчук О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера Павла Тадейовича у справі №466/9525/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП
на розгляді у судді Шевченківського районного суду м.Львова Едера П.Т. перебуває справа №466/9525/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
08 грудня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Едера П.Т. від розгляду вказаної вище справи.
В обгрунтування заяви покликається на те, що суддя Едер П.Т. не може брати участь у розгляді вказаної справи і підлягає відводу, оскільки є заінтересований у результаті розгляду справи. Суддя Едер П.Т. є колишнім колегою родича ОСОБА_2 , адвоката Гурського В.С. У зв'язку з цим існують підстави вважати, що суддя може мати особисту прихильність до однієї і сторін судового процесу.
Відтак, вважає, що вказане може викликати сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду адміністративної справи.
Згідно ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.9 Конституції України, з метою додержання принципу законності, є необхідність у застосуванні принципу за аналогією до найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права.
Оглянувши матеріали справи та заяви про відвід, суддя встановив достовірні обставини та правові підстави, визначені ст.75 КПК України, які виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Положеннями ч.5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Суд не вбачає підстав для відводу судді Едера П.Т., визначених ст.75 КПК України, ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Едера П.Т.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені в заяві про відвід обставини не свідчать про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від розгляду справи №466/9525/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.75,80,81,82 КПК України, суддя
заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера Павла Тадейовича у справі №466/9525/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О. І. Ковальчук