Справа № 459/4394/25
Провадження № 1-кп/459/287/2025
15 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142150000262 від 07.12.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Шептицького (Червонограда) Львівської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працює на мебельній фабриці «Грант», раніше не судимої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КК України
ОСОБА_4 , 07.12.2025 приблизно о 14 год. 30 хв. перебуваючи на четвертому поверсі в загальному коридорі, біля квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, вступила у словесну суперечку із потерпілою ОСОБА_5 , в ході якої реалізовуючи свій протиправний намір ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою завдання фізичного болю, умисно нанесла два удари правою ногою в область живота потерпілій ОСОБА_5 , чим завдала останній фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, яке завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що складений старшим дізнавачем сектору дізнання Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 та затверджений прокурором Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_8 , який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Встановлені на досудовому розслідуванні обставини не оспорюються обвинуваченою, про що нею подана відповідна заява, добровільність якої підтверджена її захисником. Також обвинувачена згідна із розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду. Обвинувачена з обмеженням права на апеляційне оскарження ознайомлена.
Потерпіла у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , подала заяву, з якої вбачається, що остання також не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні та згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також у своїй заяві зазначила, що їй роз'яснене обмеження права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
В силу ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, ознайомившись із обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто вчинення умисного завдання удару, яке завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Так, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком; вона є раніше не судима; за медичною допомогою протягом 5-ти років у центр психічного здоров'я КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не звертався; за медичною допомогою протягом 5-ти років у психоневрологічне відділення КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не звертався та на обліку не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України не встановлені.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази, а саме: - диски DVD-R з відеозаписами та аудіозаписами - залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1