Єдиний унікальний номер: 448/1522/25
Провадження № 2/448/734/25
03.12.2025 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.,
за участі секретаря судового засідання - Гамарської І.І.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:
за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )
до
відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, (місцезнаходження: пл. І.Франка, 14, м. Судова Вишня, Яворівського району, Львівської області, індекс: 81340)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, індекс: 81300)
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно,
учасники справи - не з'явилися
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивачів та відповідача
1. Позивачка 12.08.2025 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати права власності на спадкове майно: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
2. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Вказує, що на момент смерті ОСОБА_2 постійно проживала і була зареєстрована разом з позивачкою у АДРЕСА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 , в якому позивачка надалі зареєстрована та проживає.
3. Після смерті матері, позивачка, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті спадкодавця проживала разом з нею та протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявила про відмову від прийняття спадщини, звернулася до приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав згідно заяви про прийняття спадщини №956 від 24.07.2024 року, де було заведено спадкову справу за №253/2024.
Зазначає, що інших спадкоємців спадкового майна після смерті ОСОБА_2 немає, брат позивачки ОСОБА_3 спадщину не прийняв, на спадкове майно не претендує, заявивши про відмову від прийняття спадщини в користь позивачки, що підтверджується матеріалами спадкової справи, зокрема письмовою заявою ОСОБА_3 від 27.08.2024 року №1151.
4. Вказує, що на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 у зв?язку з наявністю у матері правовстановлюючих документів, позивачці видане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.07.2025 року.
5. Позивачка посилається на те, що, у зв?язку із смертю, її мати ОСОБА_2 не завершила державну реєстрацію права власності на іншу 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 . Тому відсутні правовстановлюючі документи.
6. Під час оформлення іншої частини житлового будинку, повідомленням приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. від 14.07.2025 року, позивачці було роз?яснено, що за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно - частину житлового будинку, їй слід звернутися до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частку для реалізації своїх спадкових прав на спадкування вказаного майна. Згідно довідки Самбірського МБТІ від 25.07.2024 року №1756 вбачається відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно.
7. Позивачка стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , спадщину прийняла, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а також те, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно - частину житлового будинку створює складнощі в належному оформленні спадкових прав, тому за нею слід визнати право власності на вищевказану 1/2 частину будинку.
8. Представник відповідача відзиву не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
9. У судове засідання позивачка не з'явилася, 19.09.2025 подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, просила справу розглянути без її участі.
10. Представник відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області у судове засідання не з'явився, 11.09.2025 подав заяву, в якій вказав, що просить проводити розгляд справ без участі представника відповідача. Вказав, що вирішення спору покладає на розсуд суду.
11. Третя особа - приватний нотаріус Яворівськогорайонного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у без його участі.
12. Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13. Ухвалою суду від 22.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
14. Ухвалою від 22.10.2025 суд постановив підготовче провадження в даній справі закрити та призначено справу до судового розгляду.
15. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Обставини справи, встановлені Судом
16. ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.07.2024 року, яка була матір'ю позивачки.
17. Родинне відношення між позивачкою та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 27.07.1979 року та її свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.11.2003, в якому підтверджується зміна прізвища позивачки.
18. На час смерті ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована разом із позивачкою у АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №1593/07-05, виданою ЦнАП Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області 24.07.2024 року.
19. Після смерті матері, позивачка, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті спадкодавця проживала разом з нею та протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявила про відмову від прийняття спадщини, звернулася до приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав (заява про прийняття спадщини (№956 від 24.07.2024 року), де було заведено спадкову справу за №253/2024.
Брат позивачки ОСОБА_3 спадщину не прийняв, заявив про відмову від прийняття спадщини в користь позивачки, що підтверджується матеріалами спадкової справи, зокрема письмовою заявою ОСОБА_3 від 27.08.2024 року №1151.
20. Встановлено, що на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 у зв?язку з наявністю у матері правовстановлюючих документів (Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 від 13.12.2008 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21253875 від 13.12.2008), позивачці видане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.07.2025 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №435363971 від 14.07.2025 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81857341 від 14.07.2025.
21. Позивачка звернулася до приватного нотаріуса для оформлення іншої частини будинку (1/2), під час оформлення якої, повідомленням приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. №431/02-14 від 14.07.2025 року, позивачці було роз?яснено, що через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, їй слід звернутися до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частку для реалізації своїх спадкових прав на спадкування вказаного майна.
22. Відповідно до довідки Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації №1756 від 25.07.2024, реєстрація права власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.02.2003 відсутня.
Згідно технічного паспорту від 03.03.2025 загальна площа будинку становить - 128,3 кв.м., житлова площа - 74,3 кв.м. Вартість житлового будинку станом на 31.07.2025 згідно висновку про вартість майна - становить 350 989,00 грн.
V. Зміст спірних правовідносин, норми права, які застосував Суд, та мотиви їх застосування
23. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами цивільного та спадкового законодавства.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину на частину будинку, яка належала її матері. Позивачка позбавлена можливості оформити право власності на іншу частину будинку (1/2) в порядку спадкування, оскільки у її матері відсутні правовстановлюючі документи на вказану частку.
24. Зазначивши правовою підставою ст. ст. 392 ЦК України, просить визнати за нею право власності на вказану частку.
25. Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
26. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
27. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
28. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
29. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
30. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
31. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
32. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
33. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
34. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
35. Як вбачається із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.
36. Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
37. На підставі положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
38. Відповідно до ст. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи , визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
39. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
40. Як роз'яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. 41. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.
42. Згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
43. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
44. Згідно ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
45. Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 якщо будівництво здійснювалося згідно з законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
46. У відповідності до п. 23 вищезазначеної Постанови свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
47. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
48. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
49. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);
50. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
51. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
52. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
53. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
54. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
55. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
VІ. Висновки Суду
58. У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 . В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті матері, позивачка, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину на частину будинку, яка належала її матері. Вказує, що позбавлена можливості оформити право власності на іншу частину будинку (1/2) в порядку спадкування, оскільки у її матері відсутні правовстановлюючі документи на вказану частку.
59. Зазначивши правовою підставою ст. ст. 392 ЦК України, просить визнати за нею право власності на вказану частку.
60. Встановлено, що після смерті матері, позивачка, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, звернулася до приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав згідно заяви про прийняття спадщини №956 від 24.07.2024 року, де було заведено спадкову справу за №253/2024.
61. Також встановлено, що на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , у зв?язку з наявністю у матері правовстановлюючих документів, позивачці видане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.07.2025 року,
62. Щодо іншої частини будинку (1/2), то сама позивачка посилається на те, що, у її матері були відсутні правовстановлюючі документи на вказану частку будинку.
63. Позивачка долучила довідку Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації №1756 від 25.07.2024, у якій вказано, що реєстрація права власності на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.02.2003 відсутня.
64. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
Зміст даної норми свідчить про те, що позивач може звернутися до суду за захистом свого права із позовом про визнання права власності у разі, якщо таке право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
Однак, позивачка зазначає правовою підставою для визнання права власності на частку спадкового майна, відсутність правовстановлюючих документів, що суперечить вимогам вказаних правових норм.
Позивачка не надала доказів того, що вказана частина майна не перебуває у власності інших осіб, оскільки долучила довідку про відсутність реєстрації права власності станом на 01.02.2003 року .
65. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
66. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
67. Встановлено, що позивачкою не долучені докази, які б дали право визнати доведеними позовні вимоги, відсутня ступінь достовірності наданих стороною позивача доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною.
68. Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в заявлених межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.
Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства, де позивач звернувся за захистом своїх прав, керуючись нормами матеріального права та ЦПК України. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи, Суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
69. Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
70. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
VІІ. Розподіл судових витрат
71. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
72. Враховуючи вимоги ЦПК України і те, що у задоволенні позову позивачу було відмовлено у повному обсязі, понесені стороною судові витрати слід залишити за нею.
З наведених підстав та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд,
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
2. Понесені позивачкою судові витрати залишити за нею.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 12.12.2025
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ;
Відповідач: Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: пл. І.Франка, 14, м.Судова Вишня, Яворівського району, Львівської області, індекс: 81340; код ЄДРПОУ 04056233);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська область, 81300).
Суддя Світлана ГІРЯК