Справа № 444/4883/25
Провадження № 1-кс/444/691/2025
про скасування арешту майна
15 грудня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю власника арештованого майна ОСОБА_3
представника власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
розглянувши клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, -
представник власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту з майна. Просить суд скасувати арешт з майна, який накладений у відповідності до ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.12.2025 року, а саме з вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-131», д.н.з. НОМЕР_1 , з завантаженою на ньому порізаною деревиною, свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 та товарно-транспортної накладної серії ЛАА № Ц50461 від 27.11.2025з підстав зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні власник арештованого майна та його представник клопотання підтримали, просять таке задоволити.
Слідчий ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Однак, надав на адресу суду матеріали кримінального провадження № 12025141400000515 від 28.11.2025 року за ч. 1 ст. 246 КК України. Окрім цього, надала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутності, щодо заявленого клопотання заперечує, просить в такому відмовити.
Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відомості про злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141400000515 від 28.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
З копії ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.12.2025 року вбачається, що нею накладено арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні відомості про яке зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025141400000515 від 28.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-131», д.н.з. НОМЕР_1 , з завантаженою на ньому порізаною деревиною, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , та товарно-транспортну накладну серії ЛАА № Ц50461 від 27.11.2025, з метою забезпечення збереження речових доказів, без права відчуження автомобіля, розпорядження та користування ним.
Судом встановлено, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні жодні слідчі дії із залученням арештованого транспортного засобу, вилученої деревини та документів не проводились.
Транспортний засіб із завантаженою деревиною знаходився в лісовому масиві, де проводилась загрузка деревини та отримувались відповідні товаро-транспортні документи.
Як встановлено судом, на момент приїзду слідчо-оперативної групи всі документи на транспортний засіб та вантаж було надано для огляду та вони відповідали вимогам щодо перевезень, що видно з матеріалів справи.
Тобто, підстав вилучення на час проведення огляду місця події не було.
Порушуючи право особи на власність слідчим вилучено транспортний засіб, документи на нього та деревину, яка належала третій особі, якою здійснено відповідну оплату за деревину безпосередньому власнику - В'язівське лісництво.
У товарно-транспортних накладних чітко зазначено вид деревини, кількість та призначення, фактично після здійснення оплати за дану деревину вона переходить у власність ОСОБА_5 , який так і не отримав деревину.
А відтак вважати, що майно вилучене у даному кримінальному провадженні не може бути речовим доказом, а навпаки містить всі докази того, що деревина зрубана, придбана та перевозилась у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів, однак, при накладенні арешту на вказане майно, такі документи власником майна долучені не бул та счлідчим не надані .
Слідчий суддя вважає, що відсутня будь-яка потреба у подальшому застосуванні арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження щодо арешту майна вилученого під час огляду місця події, оскільки жодних даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення не здобуто.
При цьому власники майна несуть матеріальну шкоду через неможливість користуватись та розпоряджаться належним їм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
У ст. 174 КПК України вказано, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ініціатором клопотання доведено, що у застосуванні арешту майна відпала потреба та продовження існування арешту на майно є невиправданим як з позицій досудового розслідування, так з інтересу власника майна.
Узвязку із вищенаведенимс, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення .
Керуючись ст.ст. 98, 100, 107, 171-174, 309, 310, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна - задоволити.
Скасувати арешт з майна, а саме: з вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-131», д.н.з. НОМЕР_1 , з завантаженою на ньому порізаною деревиною, свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 та товарно-транспортної накладної серії ЛАА № Ц50461 від 27.11.2025 року, який накладено згідно ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.12.2025 року у справі № 444/4883/25.
Копію ухвали надіслати учасникам.
На ухвалу протягом 5-ти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання неї копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1