Єд. унік. № 243/3825/25
Провадження № 1-в/243/216/2025
11 грудня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника Державної установи Криворізька виправна колонія (№80)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання т.в.о. начальника Державної установи Криворізька виправна колонія (№80)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. ст. 71, 72 КК України до 8 (восьми) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» на підставі вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України відбуває покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Остаточне покарання ОСОБА_4 призначено у виді позбавлення волі строком 8 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України злочин, відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, але ОСОБА_4 призначено за ч. 3 ст. 307 КК України покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. В мотивувальній частині вироку зазначено, що суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 69-1 КК України, але в резолютивній частині не вказано, що при призначенні покарання за ч. 3 ст. 307 КК України застосовувалось положення ст. 69-1 КК України. Враховуючи викладене, просять уточнити резолютивну частину вищевказаного вироку стосовно застосування ст. 69-1 КК України.
В судове засідання учасники кримінального провадження не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. В клопотанні державної установи зазначено про розгляд клопотання у відсутність їхнього представника.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття (ч. 5 ст. 539 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України за неявки всіх учасників кримінального провадження у судове засідання розгляд клопотання проведено без фіксування за допомогою технічних засобів.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, подане клопотання, приходить до наступного висновку.
Частинами 1, 6 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно положень п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
За змістом п.4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
У клопотанні ставиться питання щодо застосовування положення ст. 69-1 КК України, тобто питання, передбачене п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України. Таке питання вирішує суд, що ухвалив вирок.
Згідно з абз. 20 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, зокрема, коли призначається більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України..
Судом встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання:- за ч. 2 ст. 307 КК України - у вигляді позбавленням волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна; - за ч. 3 ст. 307 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі статей 71, 72 Кримінального кодексу України приєднано ОСОБА_4 частину невідбутого покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2024 року. Остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків згідно ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України призначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 1 (місяць) з конфіскацією всього належного йому майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення даного вироку.
В мотивувальній частині вироку зазначено, що підлягає застосуванню положення ст. ст. 691, 71, 72 КК України під час визначення остаточного покарання. Проте у резолютивній частині в порушення вимог ст. 374 КПК України, про це не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання т.в.о. начальника Державної установи Криворізька виправна колонія (№80)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 , зазначивши, у резолютивній частині вироку про застосування ст. 69-1 КК України.
Керуючись ст. ст. 107, 374, 537-539 КПК України, суд
Клопотання т.в.о. начальника Державної установи Криворізька виправна колонія (№80)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. ст. 71, 72 КК України- задовольнити.
Уточнити резолютивну частину вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. ст. 71, 72 КК України по кримінальній справі № 243/3825/25 та викласти абзац перший резолютивної частини вироку в наступній редакції: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 691 Кримінального кодексу України».
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали вироку складений 15 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1