Постанова
іменем України
справа №650/2055/25
провадження №22-ц/819/1309/25
12 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Приходько Л.А.
секретар: Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,
Зміст позовних вимог
01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520982000:04:008:0016, загальною площею 11,7143 га, що розташована на території Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
19 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди №4АА002463-040771600001 земельної ділянки кадастровий номер 6520982000:04:008:0016, загальною площею 11,7143 га, за яким позивач передала товариству в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
20 січня 2015 року на підставі договору про заміну сторони у договорі, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:04:008:0016 новому орендарю - ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
30 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №1700052 до договору оренди землі від 19 січня 2007 року, за якою погоджений розмір орендної плати становив 5,31% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 350786,38грн. Пунктом 4.5 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору погоджений до 30 листопада 2027 року.
10 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №170051-7 до договору оренди землі від 19 січня 2007 року, за умовами якого сторони визначили збільшений розмір орендної плати на рівні 10,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровим номером 6520982000:04:008:0016, що становить 35 078,64грн. за повний рік оренди.
Пунктом 4.5 додаткових угод передбачено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року; строк дії договорів подовжено до 31 грудня 2030 року.
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 105 235,92 грн.
Позивач зазначив, що обґрунтовані та беззаперечні обставини, які б унеможливлювали для орендаря виплату орендної плати протягом зазначеного періоду відсутні. Невиплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням договірних зобов'язань.
Листом від 19 березня 2025 року №582 Борозенська сільська рада Бериславського району Херсонської області повідомила, що військовою частиною НОМЕР_1 Збройних Сил України були виконанні роботи з очищення масиву місцевості, в межах якої розташована належна позивачу земельна ділянка, від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів, що підтверджено актом №64-1п від 16 липня 2024 року. Земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням. Навіть після проведення розмінування земель на території Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області спеціальними саперними військами ,ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» так і не розпочало обробіток земельних угідь та не сплатило орендну плату.
17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди орендованих земельних ділянок, серед яких ділянка належна позивачу, на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС».
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, невикористання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання умов договору оренди землі, що свідчить про істотне порушення умов оренди позивач, просив:
розірвати договір оренди землі від 19 січня 2007 року №4АА002463-040771600001, номер запису про інше речове право 45155821 від 21 вересня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 6520982000:04:008:0016, площею 11,7143га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Постановлено розірвати договір оренди землі від 19 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0016 загальною площею 11.7143 га, з урахуванням додаткової угоди № 1700052 від 30 липня 2017 року та №1700052-7 від 01 лютого 2022 року, та договору купівлі-продажу № 704/25-26 від 17 квітня 2025 року, укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі, що проявилося у систематичній несплаті орендної плати протягом періоду з 2022 по 2024 роки включно, що є підставою для розірвання договору оренди.
При цьому суд зазначив, що сам по собі факт перебування належної позивачу земельної ділянки у 2022 році на тимчасово окупованій території України не свідчить про неможливість її використання орендарем та не є підставою для звільнення його від обов'язку сплати орендної плати без надання належних і допустимих доказів на підтвердження існування для орендаря непереборних обставин. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявності форс-мажорних обставин, які б об'єктивно перешкоджали виконанню зобов'язань за договором оренди землі. Товариство обмежилося лише посиланням на військові дії на території України, однак не надало належних і допустимих доказів того, які саме обставини (окупація, близькість до зони бойових дій, припинення діяльності підприємства) унеможливили використання орендованої земельної ділянки і виплату позивачу орендної плати за 2022-2024роки.При цьому суд врахував лист начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 19 березня 2025року №582, яким підтверджено придатність земельної ділянки для використання за цільовим призначенням.
Посилання відповідача про надання товариству податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки вони не впливають на приватно-правові договірні зобов'язання сторін. Товариство не повідомило позивача про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надало доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між запровадженим в країні воєнним станом та неможливістю обробітку землі, виплати орендної плати тощо.
Загальне посилання товариства на запроваджений в Україні воєнний стан та лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 10 жовтня 2025 року, ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначив, що між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існують правовідносини з оренди землі. З 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією військами рф частина території України, включаючи Херсонську область та земельні ділянки Бериславського району були тимчасово окуповані, у зв'язку з чим ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках не мало можливості. Після звільнення території Бериславського району Херсонської області підприємство не припустило до обробітку земель сільськогосподарського призначення, оскільки земельні угіддя забрудненні вибуховонебезпечними предметами.
Згідно розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області орендовані земельні ділянки визнано не приданими для використання, у зв'язку з потенційною загрозою їх забрудненням вибухонебезпечними предметами. Крім того, майно товариства під час окупації території Бериславського району було розграбовано, що унеможливлює здійснення товариством господарської діяльності.
Розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до вказаного переліку додано ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ».
28 лютого 2022 року Торгово - промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист, яким визнала військову агресію рф проти України форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). За таких обставин, враховуючи вимоги частини 6 статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає оскільки має місце випадок непереборної сили.
Правова позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін та рекомендованим листом з повідомленням про відсутність ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» за адресою місцезнаходження (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ 066010 від 25 жовтня 2004 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0016, загальною площею 11,71 га, що розташована на території Новокубанської сільської ради Великоолександрівського району (на час розгляду справи Борозенської сільської ради Бериславського району) Херсонської області (а.с.20,21).
19 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди №4АА002463-040771600001 земельної ділянки кадастровий номер 6520982000:04:008:0016, загальною площею 11,7143 га, за яким позивач передав товариству в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с.25).
Згідно договору про заміну сторони у договорі оренди від 20 січня 2015 року, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:04:008:0016 новому орендарю - ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (а.с.26).
30 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №1700052 до договору оренди землі від 19 січня 2007 року, за якою сторонами погоджений розмір орендної плати - 5,31% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 350786,38грн. Пунктом 4.5 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня поточного року. Строк дії договору погоджений до 30 листопада 2027 року (а.с.27-29).
10 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №170051-7 до договору оренди землі від 19 січня 2007 року, за умовами якого сторони визначили збільшений розмір орендної плати на рівні 10,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 35 078,64грн. за повний рік оренди . Пунктом 4.5 додаткових угод передбачено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року; строк дії договорів подовжено до 31 грудня 2030 року (а.с.30-33).
З листа начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №582 від 19 березня 2025 року встановлено, що 16 липня 2024року військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 було здійснено обстеження та виконано роботи з очищення земельних ділянок розташованих в межах територіальної громади від вибухонебезпечних предметів, серед яких земельна ділянка належна позивачу, яка визнана придатною для використання за цільовим призначенням (а.с.37-39).
Листом від 11 червня 2025року Головне управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області повідомило, що піротехнічні розрахунки ДСНС України до робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на території Бериславського району, не залучались, роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами з розмінування. Ймовірно, земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими (а.с. 138).
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24 ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили. Розпорядження підлягає затвердженню на сесії обласної ради( а.с 137).
Згідно листа Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Полтавській області від 22 серпня 2025 року встановлено, що інформація про нарахування та виплату ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГОЮ-ПЛЮС» орендної плати за користування земельними ділянками в період з 01 лютого 2002 року по 22 червня 2022 року на користь ОСОБА_1 відсутня (а.с.183).
Належна позивачу земельна ділянка розташована на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району (колишня Новокубанська сільської ради Великоолександрівського району) Херсонської області, яка з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 09 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024років не виплачувало орендодавцю орендну плату у строки, визначені умовами укладеного між сторонами договору та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є підставою для розірвання договору оренди відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24), підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме орендар повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений в договорі строк до 31 грудня кожного року, чого ним зроблено не було.
Орендар не надав суду доказів на підтвердження факту виконання ним своїх зобов'язань щодо виплати орендної плати позивачу за 2022, 2023 та 2024 роки. Крім того, заперечуючи проти задоволення позову вказував на неможливість виконання цих зобов'язань через обставини, які на його думку, унеможливлювали виконання зобов'язань поза його волею.
В апеляційній скарзі товариство послалося на те, що відсутність сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Бериславського району Херсонської області та до моменту підтвердження безпечного стану орендованої земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за зазначений період.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
В зв'язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Частиною першою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно положень глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.
Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
Частиною шостою статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
В пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені в частині шостій статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» доведено факт неможливості використання за цільовим призначенням орендованих земельних ділянок з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договором обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку для отримання доходів в 2022 році.
За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік згідно умов договору оренди землі.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки через її потенційне замінювання та існування загрози для життя і здоров'я працівників товариства при обробітку земельної ділянки.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані докази у справі, суд визнає, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023, 2024 років, за які відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання орендованої земельної ділянки через наведені скаржником обставини, як підстави для застосування вимог частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.
Земельна ділянка розташована на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 09 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій. Тобто, бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023-2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірної ділянки вибухонебезпечними предметами, а також через знищення та розкрадання належного товариству майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що на підставі розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно пункту 2 цього розпорядження воно підлягало затвердженню сесією обласної ради, однак відповідного рішення обласної ради скаржник не надав. Ураховуючи викладене, слід визнати, що зазначене розпорядження без його затвердження сесією обласної ради не створює для відповідача правових наслідків у вигляді звільнення від виконання договірних зобов'язання, у тому числі і обов'язку зі сплати орендної плати за 2023,2024роки.
В апеляційній скарзі товариство зазначило, що наявність форс-мажорних обставин в даному випадку підтверджується листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року.
Проте, частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2021 у справі №910/9258/20, від 14 червня 2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.
З огляду на викладене, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, якими орендовані товариством земельні ділянки нібито визнано непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, колегія суддів оцінює критично, оскільки як правильно встановив суд першої інстанції, земельна ділянка належна позивачу розташована на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, а не Новорайської громади, а відтак, ці розпорядження не стосуються земель, які знаходяться поза межами Новорайської сільської ради.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення господарської діяльності через знищення та розкрадання майна товариства, зокрема сільськогосподарської техніки, колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідачем не доведено втрату всієї техніки та обладнання, необхідного для обробітку землі та неможливості залучення такої техніки на правах оренди.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання орендарем умов договору, а саме: систематичного невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Встановивши дійсні обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі.
Разом з цим, апеляційний суд визнає слушними аргументи скаржника щодо неможливості через тимчасову окупацію, використання орендарем за призначенням земельних угідь у період 2022 року, і як наслідок виконання зобов'язань зі сплати у 2022 році орендної плати, відповідно до умов договору оренди землі, але ця обставина не вплинула на результат вирішення спору по суті, оскільки встановлене судом першої інстанції систематичне невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати мало місце не лише у 2022 році, а й в 2023, 2024роках, що свідчить про істотне порушення умов договору та є самостійною підставою для його розірвання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" задовольнити частково, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2025 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:008:0016 у період 2022 року.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 жовтня року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» об'єкту оренди у період 2022 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.А. Приходько