Справа № 521/18512/24
Провадження 2/521/1554/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
судді Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання матеріали цивільної справи
позивач : ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»
відповідач : ОСОБА_1
предмет позову : стягнення коштів
ціна позову : 23 391 грн. 20 коп.
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 25.04.2021 між ТОВ « МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 884192165.
Договір укладений в електронній формі на умовах строковості, зворотності, платності.
Спеціальним платіжним засобом за договором є платіжна картка № 5375-41ХХ-ХХХХ-1143.
Відповідач фактично отримала кредитні кошти.
Поряд із тим, в досудовому порядку кошти, обумовлені договором, в порядку, погодженому сторонами, відповідачем не сплачені.
За договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 позивач набув право вимоги за спірним кредитним договором.
Заборгованість за спірним договором становить 23 391 грн. 20 коп.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.
Окрім задоволення позовних вимог позивач вважав можливим присудження на свою користь судового збору 2422 грн. 40 коп., витрат на правничу допомогу 6000 грн.
Позивач в процесі розгляду позов підтримав.
Відповідач, не оспорюючи факту укладення нею спірного кредитного договору та невиконання нею його умов, порушене право позивача, заявила клопотання про застосування судом до виниклих правовідносин строку позовної давності в три роки.
Такий строк відповідач рахувала з строку, на який видані кредитні кошти 25.05.2021 по 26.04.2024.
З'ясувавши обставини справи, докази, на які сторони послались в обґрунтування вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені Законом України «Про споживче кредитування».
Правила укладання та підпису електронних договорів регулюються законодавством, яке забезпечує їх юридичну чинність та довіру між сторонами, зокрема, ЦК України, Законом України "Про електронний документ та електронний документообіг", Законом України "Про електронну комерцію".
Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Будь-який договір, передбачений ЦК України може мати електронну форму і необов'язково повинен бути створений у вигляді окремого електронного документа, допускається і спрощена форма (Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 524/5556/19).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронний документ та електронний документообіг" ЕЦП використовується для забезпечення юридичної чинності електронних документів.
ЕЦП включає простий електронний підпис (ПЕЦП) згідно зі ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», підпис з використанням кваліфікованого сертифіката (КЕЦП) та підпис з використанням електронного цифрового печатки (ЕЦПіП).
Фактично електронний правочин є похідним від поняття правочину, тому до нього застосовуються ті ж умови дійсності, що і до правочинів, закріплені у статті 203 Цивільного кодексу України.
Стаття 5 Закону України «Про електронну комерцію» передбачений «принцип однаковості юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством».
У справі № 524/5556/19 Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 звернув увагу на те, що електронний договір може бути укладеним не тільки у формі єдиного документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом, але й шляхом обміну повідомленнями за допомогою засобів електронної комунікації.
Судом встановлено, що 25.04.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 884192165.
Договір укладений в електронній формі на умовах строковості, зворотності, платності.
Спеціальним платіжним засобом за договором є платіжна картка № 5375-41ХХ-ХХХХ-1143.
Зі змісту договору вбачається, що умови укладання електронного договору дотримані, зокрема, наявна згода сторін, пропозиція та прийняття, інформаційна прозорість.
Інформація надана позичальнику з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію» відповідач мав можливість ознайомитися з умовами угоди перед її укладанням.
Умови договору є чіткими, зрозумілими та доступними для обох сторін.
Відповідач ознайомлена зі схемою кредитування, погодилась із нею.
Договір підписаний відповідачем, що свідчить про адаптування договору до потреб та фінансового стану останньої.
Вказані обставини не оспорювались відповідачем в процесі розгляду справи.
Кредитні кошти фактично отримані відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування кредитних коштів ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачу № 730d1ba1-70e-4069-bb18-fa1144127d20 від 25.04.2021.
Договір не оспорений.
За договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 позивач набув право вимоги за спірним кредитним договором (ст. ст. 656, 514 ЦК України).
При вирішенні спору суд враховує, що за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінений на нового кредитора (позивача), який за відступленою вимогою набував обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Договір факторингу своїм предметом має надання фінансової послуги відповідною фінансовою установою в порядку Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» за плату та передбачає не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги. (Велика Палата Верховного Суду, 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).
За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі статті 516 цього Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір факторингу є чинним.
У разі неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, позичальник не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові і таке виконання є належним (правова позиція, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015, справа № 6-979цс15).
Доказів сплати кредитної заборгованості як на рахунок первісного кредитора, так і на рахунок позивача у справі відповідачем суду не надано.
Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем детальними розрахунками, випискою з особового рахунку відповідача та становить 23 391 грн. 20 коп.
Розмір заборгованості складається з :
- 6600 грн. заборгованості по тілу кредиту
- 16791 грн. 20 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом
Розмір позовних вимог відповідачем визнаний.
В порядку статті 629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Всі умови договору: істотні, звичайні та випадкові з моменту його укладення (ст. 640 ЦК України) стають однаково обов?язковими для виконання сторонами.
В цьому полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
Загальні вимоги щодо виконання зобов?язань, зокрема тих, що виникають з договорів, встановлені главою 48 ЦК України.
Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов?язків тягне наслідки, передбачені главою 51 ЦК України, зокрема, стягнення поточної заборгованості, дострокове стягнення всієї суми заборгованості за договором, стягнення неустойки (штраф, пеня), тощо.
Відмова від договору (від виконання договору) можлива лише у випадках, передбачених самим договором або законом (ст. 651 ЦК України).
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018, справа №2-383/2010).
Підстав для зменшення розміру нарахованих процентів як явно завищених і непропорційних наслідкам порушення з умов спірного кредитного договору не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, позов є доведеним позивачем, порушене право встановлено.
Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки :
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позовною давністю захищається порушене право позивача та суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.
Так, якщо судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Згідно з ч. 1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пунктом 1.7 кредитного договору відповідач погодилась, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на умовах коли зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту зново відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
За правовим висновком Верховного Суду України, справа №444/9519/12, якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Окрім того, за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №. 540-IX доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, яким визначено, що під час карантину строки, передбачені ст. 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Згідно п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим кодексом зупиняється на строк дії такого стану.
Судовий збір підлягає присудженню на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України.
За ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.
Відповідно до статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом в будь-якому розмірі, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Поряд із тим, при стягненні правничої допомоги як судових витрат судом за судовим рішенням враховується ряд чинників, визначених процесуальним законом, зокрема, складність справи, ціна позову, значення справи для сторони, докази надання допомоги, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, процесуальна поведінка сторони, результат розгляду клопотань сторони судом, тощо (постанова ВС від 29.08.2024, справа № 560/10132/21).
На підтвердження правничої допомоги позивачем надані договір про правничу допомогу, додаткова угода до договору, акт прийому-передачі послуг, свідоцтво адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим присудження на користь позивача за судовим рішенням 5 000 грн. правничої допомоги.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163 кредитну заборгованість 23 391 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163 судові витрати :
-судовий збір 2422 грн. 40 коп.
-витрати на правничу допомогу 5000 грн.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Одеської області.
Суддя: Світлана МАРКАРОВА
Повний текст рішення виготовлений 10.12.2025
10.12.25