Справа № 159/8528/24
Провадження №2/574/231/2025
12 грудня 2025 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка площею 3,367 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка площею 0,574 га для ведення особистого селянського господарства, які розташована на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області, які належали останньому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії СМ №187610 та серії СМ №177111.
На день смерті ОСОБА_7 з ним проживали та були зареєстровані: невістка ОСОБА_2 , син ОСОБА_8 , внук ОСОБА_3 , внук ОСОБА_4 , внук ОСОБА_3 , внук ОСОБА_5 , внучка ОСОБА_9 .. Заповіт від імені ОСОБА_7 . Тойкутською сільською радою не посвідчувався.
Він є єдиним спадкоємцем першої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_7 , оскільки його мати ОСОБА_10 померла раніше свого батька ОСОБА_7 , а дядько ОСОБА_8 подав нотаріусу письмову відмову у прийняття спадщини. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Онуки та невістка померлого, які були зареєстровані з спадкодавцем на момент його смерті та які є відповідачами у справі, про свої права на спадкове майно не заявили. Інші спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_7 відсутні.
Він своєчасно не подав до органів нотаріату заяву про прийняття спадщини оскільки спадкодавець з ним перед смертю не спілкувався, вони проживали в різних місцях, далеко один від одного, йому було невідомо про наявність земельних ділянок належних ОСОБА_7 та відмови від їх спадкування спадкоємцем першої черги - його сином ОСОБА_8 .. Після того, як він нещодавно виявив державні акти на право приватної власності на земельні ділянки які належали його діду, він повідомив своїх родичів (відповідачів по справі), які йому розповіли, що їм було відомо про дані земельні ділянки і що ОСОБА_8 (син ОСОБА_7 ) відразу після смерті ОСОБА_7 подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини, так як вирішив, що вищезазначені земельні ділянки повинен успадкувати він, оскільки оформленням цих документів свого часу займалася його матір (донька ОСОБА_7 ).
З метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_7 , він звернувся до нотаріальної контори, однак отримати спадщину він не зміг, оскільки пропустив строк для прийняття спадщини та нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Також нотаріусом було повідомлено, що після смерті ОСОБА_8 була заведена спадкова справа, однак спадкоємець першої черги, син померлого - ОСОБА_8 відмовився від прийняття спадщини.
Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причини, а саме через те, що він не був необізнаний про існування майна, на яке він має право на його успадкування та про те, що його дядько відмовився від прийняття спадщини, для того, щоб він зміг успадкувати землю померлого ОСОБА_7 , він рідно спілкувався зі своїми родичами які проживали з померлим та про смерть діда дізнався за кілька місяців після його смерті та приїхати до місця проживання свого померлого діда він не мав можливості, оскільки працював на заводі за місцем свого проживання.
На підставі викладеного, просив визначити йому додатковий строк, тривалістю два місяці, для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 13.05.2025 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 04.09.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_11 подала заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 також надійшла спільна заява про розгляд справи без їхньої участі, в якій вони не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Представник відповідача Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області про причини неявки жодного разу не повідомив.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників справи.
Оскільки, сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воля Ковельського району Волинської області помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.19).
Після смерті останнього відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка площею 0,574 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №177111, виданого на підставі розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 04.12.2002 року за №304 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №33 та земельна ділянка площею 3,367 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №187610, виданого на підставі розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 04.12.2002 року за №304 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №33 (а.с.20, 21).
Відповідно листа Тойкутського старостинського округу Ковельської міської ради №485/3,48-ТК/2-24 від 04.12.2024, згідно запису в погосподарській книзі Тойкутської сільської ради с. Воля №3 за особовим рахунком № НОМЕР_2 за 2006-2010 року в АДРЕСА_1 , постійно проживав та був зареєстрований ОСОБА_7 з 1980 року по день смерті. Помер ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_7 в будинку за вище вказаною адресою проживали та були зареєстровані: невістка ОСОБА_2 ,1951 р.н. (з 1980 року по даний час), син ОСОБА_8 , 1951 р.н. (з 1980 року по 2017 рік), внук ОСОБА_3 , 1973 р.н. (з 1973 року по даний час), внук ОСОБА_4 , 1975 р.н. (з 1975 року по даний час), внук ОСОБА_3 , 1976 р.н. (з 1976 року по даний час), внук ОСОБА_5 , 1984 р.н. (з 1984 року по даний час), ОСОБА_9 , 1986 р.н. (з 1986 року по даний час). Заповіт від імені ОСОБА_7 Тойкутською сільською радою не посвідчувався (а.с.22).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьком записаний ОСОБА_7 , а матір'ю ОСОБА_13 (а.с.14).
Відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклали шлюб 16.06.1979 року, після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_15 , дружині ОСОБА_15 (а.с.13).
З копії свідоцтва про народження № НОМЕР_5 , вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Романчуки Буринського району Сумської області і його батьком записаний ОСОБА_14 , а матір'ю ОСОБА_10 (а.с.12).
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_6 мати позивача ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Конотоп Сумської області (а.с.17).
Відповідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_7 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Воля, Ковельський район, Волинська область (дядько позивача) (а.с.16).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1266 ЦК України)
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом строк не подав, що також підтверджується заявою ОСОБА_1 до Ковельської державної нотаріальної контори Волинської області та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» (а.с.81, 82).
Після смерті ОСОБА_7 , Ковельською державною нотаріальною конторою 08.04.2009 року заведена спадкова, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за №46718832, номер у нотаріуса 251 (а.с.33-35).
З копії вище зазначеної спадкової справи, вбачається, що 08.04.2009 року ОСОБА_8 подав до Ковельської державної нотаріальної контори Волинської області заяву якою відмовився від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, а також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 521/20201/21 та постанові Верховного Суду від 13 вересня 2025 року у справі №295/14178/21.
Таким чином, наведені позивачем причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а саме через те, що він не був необізнаний про існування майна, на яке він має право на його успадкування та про те, що його дядько відмовився від прийняття спадщини, для того, щоб він зміг успадкувати землю померлого ОСОБА_7 , він рідно спілкувався зі своїми родичами які проживали з померлим та про смерть діда дізнався за кілька місяців після його смерті та приїхати до місця проживання свого померлого діда він не мав можливості, оскільки працював на заводі за місцем свого проживання, суд вважає неповажними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім того, позивачем жодних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема про те, що він не мав можливості приїхати до місця проживання свого померлого діда, оскільки працював на заводі за місцем свого проживання, взагалі не надано та не обгрунтовано, яким саме чином вказана обставина перешкодила йому прийняти спадщину.
При цьому, вказані доводи позивача суперечать його ж доводам про неприйняття спадщини через необізнаність про наявність спадкового майна.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При лише відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2019 в справі № 697/2052/17-ц (провадження № 61-3014св19) вказано, що: відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неналежними відповідачами у даній справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів.
Враховуючи вищенаведену практику Верховного Суду у цій категорії справ, яка є сталою та незмінною, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено наявність у нього причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для прийняття спадщини, в зв'язку з чим позов про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10-13, 223, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Дубов'язівська селищна рада Конотопського району Сумської області місцезнаходження: 41655, Сумська область, Конотопський район, с-ще Дубов'язівка, вул. В. Глуховця, 8, код ЄДРПОУ: 41840809.
Повне судове рішення складено 12.12.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук