Справа № 490/7032/25
нп 2-др/490/41/25
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
12 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., відповідачки ОСОБА_1 , представниці відповідачки - адвоката Агєєвої Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представницею ОСОБА_2 - адвокатом Коренко Т.В. в цивільній справі №490/7032/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя,
08.12.2025 року представницею ОСОБА_2 - адвокатом Коренко Т.В. в цивільній справі №490/7032/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя, в якій представниця позивача клопотала вирішити питання про розподіл судових витрат на надання професійної правничої допомоги.
В обгрунтування заяви представниця ОСОБА_2 - адвокат Коренко Т.В. послалася на надання нею правничих послуг позивачу та невирішення судом питання про розподіл судових витрат на надання професійної правничої допомоги при ухваленні судового рішення по справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 09.12.2025 року вищезазначену заяву було призначено до розгляду на 12.12.2025 року.
10.12.2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила надати їй можливість ознайомитись з матеріалами справи.
10.12.2025 року ОСОБА_1 в приміщенні суду ознайомилась з матеріалами справи, що підтверджується її особистим підписом на заяві від 10.12.2025 року.
11.12.2025 року представниця позивача подала до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.
В судовому засіданні відповідачка та її представниця проти задоволення заяви заперечили, зазначили про порушення позивачем процесуального порядку надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 60000,00 грн, що, на їх думку, має наслідком відмову в задоволенні заяви.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі суд виходить з наступного.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 04 грудня 2025 року по цивільній справі №490/7032/25 було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя. Проведено поділ спільного майна подружжя шляхом припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_2 на 1/2 частину легкового автомобіля FORD FOCUS, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN код) НОМЕР_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 165600 (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - вартості 1/2 частини легкового автомобіля FORD FOCUS, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN код) НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 1656,00 грн сплаченого при подачі позову судового збору.
Як вбачається з протоколу судового засідання, в судових дебатах представниця позивача ОСОБА_2 - адвокат Коренко Т.В., зробила відповідну заяву про те що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані нею протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Частинами 1-3 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, частинами 4-6 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 Статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа №72/1010/16-ц, провадження №61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При цьому, як вбачається з доказів долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення, яка подана представницею ОСОБА_2 - адвокатом Коренко Т.В., такі не підтверджують понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 60000,00 грн по справі №490/7032/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя.
За такого в задоволенні клопотання представниці ОСОБА_2 - адвоката Коренко Т.В про ухвалення додаткового рішення про відшкодування користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн, слід відмовити.
Керуючись статтями 77, 81, 141, 270, 273 ЦПК України, суд,
Заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представницею ОСОБА_2 - адвокатом Коренко Т.В. в цивільній справі №490/7032/25 за позовною заявою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя, залишити без задоволення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін