Справа № 151/975/25
Провадження № 2-а/151/6/25
про залишення без руху
12 грудня 2025 року селище Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г. вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського з РПП Тростянецького ВП Гайсинського РУП ГУНП Вінницької області сержанта поліції Лесика Віктора Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Чечельницький відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови ГАБІ №466820 від 1.12.20__ року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся у суд із адміністративним позовом до поліцейського з РПП Тростянецького ВП Гайсинського РУП ГУНП Вінницької області сержанта поліції Лесика В.В. про скасування постанови ГАБІ №466820 від 1.12.20__ року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження у адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, встановлено, що її подано без додержання вимог, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 160 та ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме.
Пункт 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З позовної заяви вбачається, що позивачем позов пред'явлено до поліцейського з РПП Тростянецького ВП Гайсинського РУП ГУНП Вінницької області сержанта поліції Лесика В.В.. Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Крім того, у позовній заяві позивачка просить поновити строк звернення до суду. Однак у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається із поданої заяви, до суду із заявою про оскарження дій позивачка звернулася 04.12.2025.
Як вказує позивачка в позовній заяві, з оскаржуваною постановою вона не була ознайомлений і дізналася про неї лише отримавши 25.11.2025 від приватного виконавця повідомлення про те, що 11.11.2025 відкрито виконавче провадження про стягннення з неї штрафу та послуг приватного виконавця за виконання постанови ГАБІ №466820 від 01.12.20__ року. Оскільки, постанову не отримувала і не знала про неї, то не могла її оскаржити в строки передбачені законом, просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом.
Однак, як вбачається із наданої позивачкою постанови, у графі "примірник отримав" зазначено: " відмовився від підпису", а сама постанова винесена та набрала законної сили ще у 2022 році, що зазначено і у постанові про відкриття виконавчого провадження, на що позивачка навіть не звернула уваги, оскільки взагалі не зазначила рік винесенн постанови. Позивачкою не зазначено, що вона не знала про винесення даної постанови з 2022 року, яку могло б бути направлено на виконання до виконавчої служби уже повторно.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позивачці необхідно виконати вимоги даної ухвали суду шляхом надання позовної заяви у новій редакції та у кількості відповідно до кількості учасників справи та для суду, а також зазначення причин поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачці.
Якщо заяву не буде подано особою, в зазначений строк, або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 169, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського з РПП Тростянецького ВП Гайсинського РУП ГУНП Вінницької області сержанта поліції Лесика Віктора Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Чечельницький відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови ГАБІ №466820 від 1.12.20__ року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ТОКАРЧУК