Справа № 149/1474/25
Провадження №2-о/149/92/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
12.12.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.,
при секретарі Поліщук Л.А.
за участю:
заявниці: ОСОБА_1 , її представника - адвоката Панасюк К.Ю.
зацікавлених осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 2019 року проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_5 . Відомості про батька записані зі слів матері згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Весь час вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство, дбали про сина, батьківство ним не заперечувалося. ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець ОСОБА_4 в ході виконання бойового завдання у бою за Батьківщину загинув поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Враховуючи те, що його син має безперечне право знати свого батька, ОСОБА_1 просила визнати батьківство ОСОБА_4 щодо сина, ОСОБА_5 , внести відповідні зміни до актового запису про народження, а також встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 15.05.2025 в справі було відкрито провадження.
Ухвалою від 10.06.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Ухвалю суду від 02.07.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 13.10.2025 провадження у справі відновлено, оскільки 10.10.2025 до суду надійшов висновок експерта.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Позивач повідомила суду, що вона проживала з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, завагітніла та народила сина - ОСОБА_6 . Хоча син не був народжений у зареєстрованому шлюбі, чоловік ніколи не заперечував батьківство, дбав про сина, вони вели спільне господарство і жили як одна сім'я. Крім того, ОСОБА_4 сприймав її старшу дитину від першого шлюбу як рідну. Після початку повномаштабного вторгнення ОСОБА_4 був призваний до лав ЗСУ, проте ОСОБА_4 планував подати заяву про визнання батьківства до органів ДРАЦС, коли перебуватиме у відпустці, а також зареєструвати з нею шлюб, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. У зв"язку із загибеллю ОСОБА_4 члени його сім"ї , зокрема вона та їх син, мають право на соціальний захист , тому просить заяву задовольнити.
Заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що їх нині загиблий син ОСОБА_7 проживав із заявницею однією сім"єю без реєстрації шлюбу, вони мали спільні права та обов"язки, які притаманні подружжю. Під час спільного їх проживання у них народився син ОСОБА_8 , який є їх внуком, тому просять заяву задоволити.
Від представників заінтересованих осіб надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, просять справу розглянути по наявних доказах.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.21) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 . Відомості про його батька в актовому записі про народження записані у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 (а.с. 8).
Відповідно до довідки № 08-53/32 від 07.03.2025 (а.с. 15) ОСОБА_4 фактично проживав з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до фототаблиць, наданих позивачем (а.с.25-32) вбачається, що ОСОБА_4 дійсно проживав з ОСОБА_1 , їхнім спільним сином, ОСОБА_5 та старшою дитиною позивачки від першого шлюбу однією сім'єю.
Із сповіщення сім'ї № 11409 від 29.12.2024 (копія на а.с. 24) встановлено, що солдат ОСОБА_4 , в ході бойового завдання у бою за нашу Батьківщину, виявив стійкість і мужність ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №7354 від 28.12.2024 (а.с.17) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув в зоні проведення бойових дій в с.Роботине Запорізької області Пологівського району ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до довідки про причини смерті №7354 від 28.12.2024 (а.с.14) ОСОБА_4 загинув від множинних проникаючих та непроникаючих наскрізних вогнепальних кульових поранень голови та шиї з ушкодженням кісток скелету та внутрішніх органів.
06.01.2025 р. виконавчим комітетом Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області було видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (а.с.23).
Згідно Довідки виконкому Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, виданої ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був похований 02.01.2025 на кладовищі села Нова Сулківка Хмільницького району Вінницької області.
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади (а.с.9-10) на даний момент ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживають та зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Згідно доказів, наданих ОСОБА_1 10.06.2025, а саме: виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , фото екрану телефону, фотокарток (а.с.79-90) вбачається факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 з заявницею та дітьми.
У відповідності до висновку експерта від 26.09..2025 за результатами судової біологічної експертизи встановлено, що ОСОБА_4 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір"ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність даної події складає 99,99% (а.с.168-188)
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили проживання заявниці з ОСОБА_12 однією сім"єю без реєстрації шлюбу з 2019 року та народження у них спільної дитини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні положення містяться у статтях 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/16581-БД від 26.09.2025 (а.с. 171-175) ймовірність того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рамках проведеного дослідження складає 99,9999%.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення статті 74 Сімейного кодексу України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку.
Зібраними у справі доказами підтверджено, що заявниця проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 , вела з ним спільне господарство, вони мали спільний побут, під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_8 , встановлення факту має для заявниці юридичне значення, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити.
Судові витрати залишити за сторонами.
Керуючись ст. ст. 125, 128, 135 СК України, ст.ст. 264, 265, 273, 280, 288, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Хмільнику Вінницької області, складеного Хмільницьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за №46, а саме в графі "батько " вказати " ОСОБА_4 , громадянин України", прізвище, ім"я, по батькові , число, місяць та рік народження дитини - залишити без змін.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК